2.3 Планування навчального процесу

Планування навчального процесу передбачає, насамперед, розробку навчальних планів і програм.

Навчальний план – це нормативний документ, який складається вищим навчальним закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні і виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу. Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником закладу вищої освіти.

Навчальний план складається з двох частин: нормативної та вибіркової.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, вона визначається державними стандартами і є обов'язковим компонентом реалізації освітньо-професійної програми в навчальному процесі.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються на основі рекомендованого переліку навчальних дисциплін освітньо-професійної програми - складової державного стандарту вищої освіти. При впровадженні ступеневої системи освіти ВНЗ може змінювати назви навчальних дисциплін та розподіл блоків змістовних модулів між ними, якщо цього потребує структурно-логічна схема інтеграції та вивчення дисциплін інтегрованого навчального плану, але всі блоки змістовних модулів, що забезпечують уміння, зазначені в державних стандартах, повинні обов'язково бути у навчальних програмах дисциплін. Збільшення обсягів годин на нормативні навчальні дисципліни можливе і може відбуватися лише за рахунок годин вибіркової частини ОПП.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються ВНЗ і вводяться для задоволення освітніх та кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного закладу освіти, регіональних потреб, потреб замовників тощо.

Нормативні і вибіркові навчальні дисципліни групуються за зазначеними вище циклами.

Навчальний план складається для кожного ОКР.

У навчальному плані відображаються такі форми контролю знань студентів: іспити, заліки, курсові проекти (роботи), модульний контроль тощо. Кількість іспитів визначається, виходячи з вимог до рівня знань та умінь, якими повинен оволодіти студент, але не більше 5, з розрахунком їх внутрішньої структури, а також кількості годин і часу вивчення.

При застосуванні модульного контролю самостійної роботи студентів протягом семестру (навчального року) питання про складання окремими студентами передбачених навчальним планом іспитів і заліків вирішуються викладачем індивідуально з урахуванням результатів поточного (модульного) контролю та бажання студентів.

Зазначається кількість тижнів у семестрі згідно з графіком навчального процесу за традиційною двосеместровою схемою. За бажанням навчального закладу замість неї може використовуватися триместрова схема. У цьому випадку або у випадку, коли навчальний заклад впроваджує модульну чи іншу форму контролю знань студентів, форма навчального плану може дещо відрізнятися. Навчальний заклад самостійно визначає кількість тижнів у семестрі чи триместрі. У цих же графах зазначається кількість аудиторних годин на тиждень з конкретної дисципліни.

Навчальним планом передбачаються консультації обсягом до 200 годин на навчальну групу на весь період навчання. Форми проведення зазначених консультацій (групові, індивідуальні, письмові) встановлюються безпосередньо навчальним закладом у робочому навчальному плані. Розподіл часу за навчальними дисциплінами здійснюється керівником навчального закладу.

Курсові проекти (роботи) плануються після закінчення вивчення дисципліни, а в окремих випадках - відповідного розділу. Кількість курсових проектів у семестрі повинна бути не більше одного. За час навчання у вищому навчальному закладі кожний студент виконує 3-5 курсові проекти (роботи). Їх конкретна кількість визначається навчальним планом. Кількість годин, яку студент використовує на виконання курсового проекту (роботи) входить до годин самостійної роботи студента.

У навчальному плані встановлюються форми завершення навчання, визначені державним стандартом освіти (освітньо-професійною програмою) як нормативні. Дотримання визначених, державним стандартом освіти, форм державної атестації є обов'язковим, але навчальний заклад може для окремих студентів визначати більш складну форму державної атестації, наприклад, дозволити замість складання державних іспитів захистити дипломні роботи (проекту). На державну атестацію виноситься весь нормативний зміст ОПП підготовки фахівця, тобто всі змістовні модулі, що складають нормативну частину змісту ОПП.

Робочий навчальний план – це також нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семестрами. Робочий навчальний план затверджується деканом факультету (директором інституту).

Навчальний графік (графік навчального процесу) — це інформаційно-розпорядчий документ, який визначає порядок і терміни проведення всіх видів навчальних занять у відповідності до навчального плану. Графік навчального процесу формує декан (директор) на основі навчального плану і відповідно до кадрових можливостей ВНЗ і наявності навчальних аудиторій.

Графік може коригуватися залежно від зовнішніх факторів: зміни умов проходження практики, роботи інфраструктури вузу (заповнюваності бібліотек, достатності місць у гуртожитках) та ін. При цьому викладач повинен мати гнучкі форми викладання матеріалу з урахуванням забезпеченості бібліотеки навчальними і методичними посібниками, наявності технічних засобів навчан­ня, програмного і комп'ютерного забезпечення, можливості дис­танційного навчання тощо.

Навчальний процес за денною формою навчання організується за семестровою (триместровою) системою.

Графік навчального процесу встановлює строки початку і закінчення навчальних занять за курсами, канікул, практик, завершального етапу фахової підготовки (дипломне проектування, захист дипломного проекту (роботи), державні іспити).

При складанні графіка навчального процесу необхідно користуватися наступним:

• початок навчального року планується, як правило, з 1 вересня, закінчення залежить від кількості тижнів канікул на даному курсі, а на останньому курсі – від терміну навчання;

• за спеціальностями, що пов'язані із сезонним характером робіт, початок і закінчення навчального року може бути перенесено на інші строки;

• при розробці графіка навчального процесу необхідно враховувати, що кількість іспитів в екзаменаційну сесію не повинна перевищувати 5-ти, заліків - 6-ти, інтервал між ними повинен становити 3-4 дні;

• сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше восьми тижнів;

• тривалість переддипломної практики планується залежно від характеру спеціальності та кваліфікації – до шести тижнів;

• державна атестація студентів здійснюється після завершення ними навчання;

• з окремих базових навчальних дисциплін державна атестація може проводитися на проміжному етапі навчання. Такі випадки мають місце лише на окремих спеціальностях і, як правило, широкого поширення не набувають;

• час, який відводиться на завершальні форми навчання, не повинен перевищувати дев'яти тижнів (дипломне проектування та захист дипломного проекту).

Індивідуальний навчальний план студента — це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план студента містить інформацію про перелік, обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності) і послідовність вивчення навчальних дисциплін (курсів).

Індивідуальний навчальний план складається студентом разом із куратором (тьютором) на кожний навчальний і затверджується в порядку, встановленому вищим закладом, як правило, деканом факультету (директором інституту). Методичне керівництво індивідуальним навчанням студентів та контроль за виконанням ними індивідуальних навчальних планів здійснюється деканами факультетів (директорами інститутів) та відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями).

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років. Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов’язкових та вибіркових змістових дисциплін, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 кредитів.

Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених у індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

Студенти повинні зрозуміти, що місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст і вимоги щодо знань і умінь визначаються навчальною програ­мою дисципліни.

Навчальна програма дисципліни — це нормативний доку­мент, який визначає зміст дисципліни, методи аудиторної, само­стійної та індивідуальної роботи студентів, форми контролю знань, а також відповідні літературні джерела для досягнення високої продуктивності навчального процесу.

Навчальна програма складається зі вступу, пояснювальної записки (мета, завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі, форми і методи навчання і контролю), тематичного викладу змісту дисципліни, списку рекомендованої літератури.

Типові навчальні програми розробляє науково-методичний центр вищої освіти разом з педагогічними колективами провідних вищих навчаль­них закладів. Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі типової програми дисципліни і навчального плану вищим навчальним закладом (відповідною кафедрою) складається робоча навчаль­на програма дисципліни, що є нормативним документом вищого навчального закладу.

Історично склалося два способи побудови навчальних про­грам.

• концентричний, відповідно до якого спочатку визнача­ється концептуальна одиниця базового навчального матеріалу певної дисципліни. Потім цей навчальний матеріал повторюється на кожному змістовному елементі вивчення курсу, але в більш розширеному вигляді. Наприклад, на початку викладання дисци­пліни викладач визначає проблему — оптимізація структури кадрового складу підприємства. Далі, протягом вивчення змістовних модулів дисципліни, основна увага концентрується на даній проблемі і визначаються складові її вирішення. За цим способом детальніше враховуються індивідуальні здібності студентів, але сповільнюється темп навчання.

• лінійний спосіб, сутність якого полягає у тому, що матеріал кожного наступного змістовного модуля дисципліни є логічним продовженням того, що вивчалося на попередніх тематичних блоках.

Обидва способи поширені у викладацькій практиці і знаходять своє відображення залежно від осо­бливостей навчального курсу та стилю викладання.

Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу освіти і розробляється для кожної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

Робоча навчальна програма дисципліни включає виклад конк­ретного змісту дисципліни, послідовність її вивчення, організа­ційні форми навчання, обсяг часу на різні види навчальної роботи, форми і способи поточного і підсумкового контролю, літературні джерела і технічні засоби навчання.

Стру­ктурні складові робочої навчальної програми дисципліни: тема­тичний план, технологічна карта дисципліни, завдання для самостійної і індивідуальної роботи, методи поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури і технічних засобів навчання.

В умовах КМСОНП окрім цього до складу робочої навчальної програми також включається структура програми дисципліни за вимогами ECTS, інформаційний пакет дисципліни, робочий графік дисципліни, система нарахування балів, розподіл балів і оцінювання з дисципліни.

Робочі про­грами затверджуються спочатку на кафедрі, а потім методичною комісією факультету (інституту).