Тема 10 Організація практичної підготовки студентів

10.1 Види практики, її цілі і задачі

10.2 Організація і методичне забезпечення практики

10.3 Контроль якості практичної підготовки

10.1 Види практики, її цілі і задачі

Практика студентів вищих навчальних закладів є невід'ємною складовою частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускника за освітньо-кваліфікаційним рівнем: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

У період практики студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Від ступеня успішності на цьому етапі залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Метою практики є закріплення теоретичних знань, що були отримані в процесі навчання, формування у студента професійного уміння приймати самостійні рішення у визначених виробничих умовах, оволодіння студентами сучасними методами, формами організації, знаряддями праці в галузі їх майбутньої спеціальності.

У процесі професійної підготовки студентів увага відповідальних за проведення практики повинна акцентуватися на:

• розвитку творчих здібностей студента;

• самостійності студента;

• умінні студентів приймати рішення;

• можливості працювати в колективі.

Практика студентів проводиться відповідно до діючих Державних і галузевих стандартів вищої освіти.

Види практики розрізняють в залежності від змісту і мети практики студентів: навчальна, технологічна, професійна.

Завданням навчальної практики є ознайомлення студентів зі специфікою майбутньої спеціальності, одержання первинних професійних умінь і навичок із загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін, робочих професій, передбачених навчальним планом відповідної спеціальності. Навчальна практика може здійснюватися як з відривом від навчальних занять, так і без відриву від них, переважно на базі ВНЗ.

Метою технологічної практики є ознайомлення студентів-практикантів безпосередньо на підприємствах, організаціях, установах, з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацьовування умінь і навичок, з робочої професії і спеціальності, закріплення знань, отриманих при вивченні визначеного циклу теоретичних дисциплін і придбання первинного практичного досвіду.

Професійна практика є завершальним етапом навчання і проводиться з метою узагальнення й удосконалення знань, практичних умінь і навичок, на базі конкретного суб'єкта ведення господарства, оволодіння професійним досвідом і готовності майбутнього фахівця, до самостійної трудової діяльності, збору матеріалів для випускної кваліфікаційної роботи (дипломної, магістерської).

Види практики з кожної спеціальності, їх тривалість і терміни проведення визначаються освітньо-професійними програмами і навчальними планами.

Зміст, послідовність практик, визначається наскрізною програмою практики, що розробляється кафедрою або предметною (цикловою) комісією відповідно до навчального плану і затверджується керівником вищого навчального закладу.

Наскрізна програма практики студентів зі спеціальності і форми навчання – це основний навчально-методичний документ, що регламентує мету, зміст і послідовність проведення практики студентів, на визначених базах практики, підведення підсумків практики студентів, і містить рекомендації щодо видів, форм і методів контролю якості підготовки (рівень знань, уміння і навички), які студенти повинні одержувати під час проходження практики за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Разом з робочими програмами навчальних дисциплін робочого навчального плану спеціальності, робочі програми практики студентів входять у комплекс основних навчально-методичних документів, що реалізують завдання освітньо-професійної програми підготовки й освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців за напрямком освіти і відповідають їх змісту щодо практичних знань і навичок. Для студентів і керівників практик від навчального закладу і бази практики робочі програми практики студентів є основним навчально-методичним документом, на підставі якого розробляються інші методичні документи.

Відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти “Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за напрямом “Менеджмент” його професійна діяльність на первинних посадах полягає у:

• реалізації загальних функцій управління шляхом здійснення переважно евристичних та адміністраторських і частково операторських процедур праці;

• прийнятті стратегічних і тактичних рішень в межах своєї компетенції;

• тактичному з елементами стратегії управлінні первинними підрозділами – лінійними (основна діяльність) або функціональними (кадри, комерційний, транспортний, постачання та збут, зберігання, господарське забезпечення), а також самостійними організаціями на усіх стадіях їх життєвого циклу переважно без або з мінімумом апарату управління (заступник, бухгалтерія);

• керівництві підлеглими, компетенція яких не вища за молодших спеціалістів та бакалаврів.

Основними напрямками професійної діяльності спеціаліста з менеджменту є – організаційно-управлінська, адміністративно-господарська та інформаційно-аналітична. Крім того, спеціаліст з менеджменту за умов набуття відповідного досвіду може адаптуватися до таких напрямів суміжної професійної діяльності: економічна, маркетингова, обліково-контрольна, зовнішньоекономічна, освітня, науково-дослідницька.