8.3 Планування самостійної роботи студентів

Організації самостійної навчальної діяльності студентів передує її планування, і особливо важливим є правильне визначення обсягів і структури змісту навчального матеріалу, який виноситься на самостійне опрацювання, а також необхідного методичного забезпечення.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити біля ¼ частини академічного кредиту і в навчальну та індивідуальну роботу викладача не враховується.

Зміст самостійної роботи за кожною навчальною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни та мето­дичними рекомендаціями викладача.

Отже, вихідними даними для планування СРС є:

• навчальний план;

• робочі програми з дисциплін;

• кваліфікаційна характеристика фахівця.

Вихідними умовами при цьому виступають:

• календарний період навчальної дисципліни;

• реальний бюджет часу;

• забезпеченість інформаційно-методичним матеріалом;

• індивідуальні особливості студентів тощо.

Програма дій викладача при організації СРС — це його робочий план забезпечення необхідних і достатніх умов для СРС з дисципліни.

Основними діями при цьому можуть бути:

1. Планування та підготовка до організації СРС.

1.1. Аналіз вихідних даних: провести аналіз навчального плану спеціальності; визначити можливий обсяг годин СРС; визначити коло умінь та знань, які повинні бути сформовані у студента.

2. Розробка системи контролю з дисципліни та інформаційно-методичне забезпечення СРС.

2. Планування дій щодо забезпечення внутрішніх умов СРС.

2. Складання плану-графіка з дисципліни.

2. Власне організація СРС: організувати видачу студентам матеріалів СРС з дисципліни на початку семестру; запланувати і провести бесіди зі студентами про особливості СРС.

3. Зворотний зв'язок, контроль, аналіз: провести вхідний контроль; довести результати вхідного контролю до відома студентів; проводити індивідуальну роботу; провести контрольні заходи; підвести підсумки виконання плану графіка СРС і надати про них інформацію студентам з висновками як про рівень підготовки, так і про рівень самостійності.

4. Взаємозв'язок з підрозділами навчального закладу з питань досягнення цілей на проміжних етапах навчання.

5. Висновки стосовно досягнення мети навчання, успіхів і недоліків, виправлення помилок у майбутньому плануванні.

При цьому важливим є реалізація інформаційно-стимулюючого підходу до управління СРС, згідно з яким активність студентів у навчанні стимулюється за допомогою надання їм повної інформації про цілі навчання, шляхи їх досягнення та вимоги до результатів пізнавальної діяльності. Такий підхід сприяє ефективному досягненню поставленої мети. Він передбачає:

• інформування про вимоги до змісту СРС у вищому навчальному закладі на початку занять на кожному курсі: професійна орієнтація, диференційованість (різні ступені складності завдань залежно від можливостей студента), поліваріантність для кожного рівня складності;

• видача студентам на початку вивчення дисципліни комплекту інформаційно-методичних матеріалів, що відображають зміст певної дисципліни, мету та значення системи знань для майбутньої професійної діяльності, методи оволодіння системою знань, хід навчання, вимоги до результатів СРС, систему контролю виконання завдань, плану-графіка СРС з дисципліни;

• створення графічної моделі системи контролю з дисципліни, інформування про неї на початку вивчення предмету та використання її як наочного спрямування щодо проходження етапів навчання;

• інформування про рівень досягнення мети на кожному етапі навчання та планування наступних навчальних дій;

• інформування про порівняльну ефективність роботи з метою цілеспрямованого створення педагогічних умов для стимулювання внутрішньої конкуренції.

Однією з умов та важливим завданням для забезпечення інформаційно-стимулюючого підходу є складання плану-графіка СРС з дисципліни, при розробці якого викладач повинен дотримуватися таких вимог:

• засвоєння студентами базових лексико-граматичних знань з дисципліни до початку виконання самостійної роботи;

• рівномірність завантаження за тижнями семестру не тільки студентів, але й викладачів (асистентів) кафедр, яким доручено керівництво та контроль СРС;

• завершення робіт не пізніше, ніж за один тиждень до початку сесії;

• для достатнього стимулювання та запобігання перевантажень студентів планувати не більше 3-4 рубіжних контрольних заходів з дисципліни на рік з урахуванням часу, що виділяється для СРС на семестр;

• перелік видань матеріалів для СРС і ступінь їх готовності, інші зауваження та пропозиції.

Форма графіку СРС з навчальної дисципліни наведена у табл. 8.1.

Таблиця 8.1 - Графік самостійної роботи студентів __ курсу _______ факультету ___________ форми навчання, спеціальності _____________________ з навчальної дисципліни _______________ на _______________ навчальний рік

Найменування тем курсу	Кількість навчальних годин	Зміст СРС	Засоби діагностики

Система дії студента в процесі реалізації управління СРС полягає в:

1. Отриманні завдання у викладача (на 2 рівні);

2. Самоуправлінні виконанням одержаного завдання (3-й рівень):

   1. постановка мети, визначення програми дій, вибір методів навчання;

   2. самоорганізація діяльності — виконання запланованих дій для вирішення поставлених завдань, використання своїх можливостей;

   3. самомотивація — усвідомлення внутрішніх мотивів для досягнення мети;

   4. самоконтроль та коригування своїх дій.

3. Передача звіту про виконання завдання викладачу, отримання інформації про оцінку самостійної навчальної діяльності та прийняття рішення стосовно наступних дій.

Отже, організації СРС повинна передувати велика навчально-методична робота викладачів кафедр, які, урахувавши специфіку дисципліни, розробляють програму, а потім впроваджують її в життя. Така робота допоможе в майбутньому управляти самостійною роботою студентів без зайвої напруги та з мінімальними витратами часу.