
- •Тема 1.
- •1.2 Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •1.3 Структура вищої освіти України
- •1.4 Модернізація вищої освіти України з урахуванням вимог Європейського простору вищої освіти
- •Доктор філософії (PhD)
- •1.5 Організаційно-правове забезпечення вищої освіти
- •Тема 2 Планування й організація навчального процесу в умовах кмсонп
- •2.1 Навчальний процес у внз та його структура
- •2.2 Поняття про кмсонп як модель організації навчального процесу
- •2.3 Планування навчального процесу
- •2.4 Планування навчального навантаження викладача в умовах кмсонп
- •2.5 Організація навчального процесу в умовах кмпсонп
- •Тема 3 психологічні сновни навчання і педагогічна майстерніст викладача
- •3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії
- •3.2 Педагогічне спілкування
- •3.3 Педагогічна майстерність і її складові
- •3.4 Ключові компетенції викладача внз
- •Тема 4 Система методів навчання у вищій школі та їх використання
- •4.1 Система методів навчання у внз
- •4.2 Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •4.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
- •4.4 Методи контролю навчальної діяльності
- •Тема 5 Навчально-методичне забезпечення навчального процесу
- •5.1 Роль методичного забезпечення навчального процесу
- •5.2 Навчально-методичний комплекс спеціальності та дисципліни
- •5.3 Структура та вимоги до розробки робочої програми дисципліни
- •5.4 Методичне забезпечення навчальних занять
- •Змістовий модуль 2 Традиційні та інноваційні освітянські технології
- •Тема 6 Аудиторні форми навчання у вищих навчальних закладах: підготовка та методика проведення
- •6.1 Лекція: поняття, види, функції, принципи
- •6.2 Методика підготовки до лекції та її проведення
- •6.3 Семінарські заняття: підготовка та методика проведення
- •Стиль проведення семінару;
- •6.4 Практичні і лабораторні заняття
- •Тема 7 Інтерактивні методи навчання і практика їх застосування при підготовці менеджерів
- •7.1 Активізація пізнавальної діяльності студентів
- •7.2 Кейс-метод
- •7.3 Ділові ігри: підготовка та проведення
- •7.4 Дистанційне навчання
- •Тема 8 Організація самостійної роботи студентів
- •8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення.
- •8.2 Індивідуально робота студентів і її види
- •8.3 Планування самостійної роботи студентів
- •8.4 Організація самостійної роботи студентів
- •Тема 9 Контроль і діагностика знань студентів
- •9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі
- •9.2 Види контролю знань
- •9.3 Модульно-рейтингова система оцінки знань
- •9.4 Методика проведення екзаменів та заліків
- •Тема 10 Організація практичної підготовки студентів
- •10.1 Види практики, її цілі і задачі
- •10.2 Організація і методичне забезпечення практики
- •10.3 Контроль якості практичної підготовки
- •Список літератури, що рекомендується для самостійного вивчення дисципліни „Методика викладання у вищій школі і Болонський процес” і. Основна література
- •Іі. Додаткова література: Нормативні матеріали України, матеріали Міністерства освіти і науки України (www.Mon.Gov.Ua/)
Тема 8 Організація самостійної роботи студентів
8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення
8.2 Індивідуальна робота студентів і її види
8.3 Планування самостійної роботи студентів
8.4 Організація самостійної роботи студентів
8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення.
Самостійна робота - це навчальна діяльність студента з виконання завдань викладача або за власним бажанням, яка спрямована на закріплення, розширення та поглиблення отриманих знань, а також на засвоєння нового матеріалу без сторонньої допомоги.
Уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує високу професійну підготовку спеціалістів, формує уміння самостійно підвищувати свій науковий рівень у майбутньому, при необхідності самостійно вирішувати певні проблеми.
Самостійна робота студентів є важливим фактором підвищення ефективності пізнавального процесу під час підготовки майбутніх фахівців. Це пов'язано з тим, що тільки в процесі самостійної роботи студент одержує міцні знання, розвиває вміння творчо мислити та використовувати знання у практичній діяльності.
Самостійна робота студентів (СРС) сьогодні з методичної проблеми перетворилася на проблему соціальну. Ця проблема полягає в тому, що в умовах скорочення обсягу обов'язкових аудиторних занять на користь збільшення часу для СРС, що передбачається вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу, необхідно забезпечити:
отримання студентами загальноосвітніх і професійних знань та навичок у процесі самостійної діяльності;
виховання у студента стереотипу пізнання, тобто внутрішньої потреби поповнювати та оновлювати свої знання;
набуття практичних навичок у техніці самостійної роботи, виходячи з найбільш доцільного, раціонального використання свого часу та конкретних умов;
уміння приймати рішення, формувати конкретні завдання, виходячи із загального напряму діяльності;
уміння визначати методи і засоби вирішення проблем, що виникають у процесі виробництва та в повсякденному житті.
Самостійна робота – це форма управління та самоуправління індивідуальною пізнавальною діяльністю студентів. Вона є необхідною складовою частиною навчально-виховного процесу, істотно впливає на його результативність та ефективність.
Цілі самостійної роботи студентів:
виховна — виховання самостійності як риси особистості та стереотипу пізнання, тобто потреби до поповнення та оновлення своїх знань;
навчальна — набуття вмінь та практичних навичок техніки самостійної роботи, уміння приймати оптимальні рішення, формувати конкретні завдання залежно від напряму діяльності, уміння визначати методи і засоби розв'язання різноманітних проблем;
освітня — надбання студентами загальноосвітніх професійних знань, умінь та навичок.
Основне завдання навчального процесу у вищому навчальному закладі — навчити студентів працювати і поповнювати свої знання самостійно. Студенти повинні не тільки засвоїти відповідну навчальну програму, а й набути навички самостійної роботи.
Завдання самостійної роботи у вищому навчальному закладі полягає в тому, щоб навчити студентів: творчо і самостійно працювати; планувати особисту стратегію навчання; раціонально організовувати свій час; працювати з комп'ютером; опрацьовувати літературні джерела; виконувати дослідницьку роботу, аналізувати та інтерпретувати результати наукових досліджень тощо.
В основі самостійної роботи студентів лежить поняття самостійності. Під самостійністю розуміють здатність людини виконати певні дії чи цілий комплекс дій без безпосередньої допомоги з боку іншої людини чи технічних засобів, що її замінюють, керуючись лише власним досвідом.
Базуючись на рівнях засвоєння творчого досвіду (впізнавання, відтворення, застосування, творчість), можна виділити чотири рівні змістовної самостійності:
1) виконавча самостійність;
2) самостійність у типових ситуаціях;
3) самостійність в нетипових ситуаціях;
4) творча самостійність.
Форми самостійної роботи студентів: домашні завдання; опрацювання літературних джерел; робота у комп'ютерних мережах; складання анотацій модулів; оцінювання професійних ситуацій; підготовка конспекту лекцій і практичних завдань.
У педагогічній літературі існує багато класифікацій типів і видів самостійної роботи студентів. Найбільш доцільною для завдань вищої школи є наступна класифікація:
Самостійні роботи за зразком включають розв'язання типових завдань, виконання різноманітних вправ за зразком. Вони дозволяють засвоїти матеріал, але не розвивають творчу активність. У процесі вивчення навчальних дисциплін це роботи, що пов'язані, в першу чергу, з методом спостереження. Це перший тип розумової діяльності, що ґрунтується на розпізнаванні об'єкта, предмета, явища, що вивчається. На цьому рівні відбувається засвоєння навчальної інформації.
Конструктивно-варіативні самостійні роботи передбачають необхідність відтворення не лише функціональної характеристики знань, а й їх структури, залучення відомих знань до розв'язання інших завдань, проблем, ситуацій. Це другий тип (рівень) розумової діяльності, на якому відбувається відтворення й розуміння явищ, що вивчаються.
Евристичні самостійні роботи пов'язані з розв'язанням окремих питань, проблем, окреслених на лекціях, семінарських, лабораторних, практичних заняттях. Це третій тип розумової діяльності, що передбачає функціонування уміння бачити проблему, самостійно її формулювати, розробляти план її розв'язання. Це рівень розумової діяльності, на якому здійснюється більш глибоке розуміння явищ, процесів і розпочинається творча діяльність.
Дослідницькі самостійні роботи (пошуково-творчі), при виконанні яких студенти повинні відходити від зразка. Пізнавальна діяльність цього типу набуває творчого, пошукового характеру, для її здійснення визначається система оптимального поєднання методів розв'язання проблемних ситуацій. Це четвертий рівень розумової діяльності, на якому проявляється інтелектуальний потенціал і творчі здібності студентів, реалізуються їх дослідницькі здібності.
Отже, самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.