1.3 Структура вищої освіти України
Структура вищої освіти України розроблена у відповідності зі структурою освіти розвинених країн світу, що визначена ЮНЕСКО, ООН і іншими міжнародними організаціями. Система вищої освіти в Україні складається з:
вищих навчальних закладів усіх форм власності;
інших юридичних осіб, що надають освітні послуги в області вищої освіти;
органів, що здійснюють керування в області вищої освіти.
Вища освіта здобувається у вищих навчальних закладах відповідних рівнів акредитації на основі: базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти й освітньо-кваліфікаційних рівнів „Молодший спеціаліст” і „Бакалавр”, а також „Спеціаліст”, „Магістр” як післядипломна.
Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
Прийом громадян до ВНЗ проводиться на конкурсній основі у відповідності зі здібностями незалежно від форми власності навчального закладу і джерел оплати за навчання.
У відповідності зі статусом вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:
- перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них ВНЗ;
- другий рівень – коледж, інші прирівняні до нього ВНЗ;
- третій і четвертий рівні (у залежності від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.
Технікум (училище) – ВНЗ першого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ третього або четвертого рівнів акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Коледж – ВНЗ другого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ третього або четвертого рівнів акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом або входить до навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Інститут – ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ академії, університету, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Академія – ВНЗ четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності та має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Університет – багатопрофільний ВНЗ четвертого рівня акредитації, який здійснює освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектру природничих, гуманітарних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність. Можуть створюватися як класичні, так і профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, культурологічні, мистецькі та інші) університети.
Ступінчастість вищої освіти полягає в придбанні різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Ступінчастість вищої освіти може бути реалізована як за допомогою безперервної програми підготовки, так і диференційовано, у відповідності зі структурою ступінчастості (рис. 1.3).
Рис 1.3 – Структура ступінчастості вищої освіти України.
До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні.
Виділяють три освітніх рівні: неповна, базова і повна вища освіта.
Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості та є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості та є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь і навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання й обов'язки (роботи) визначеного рівня професійної діяльності. Насьогодні основними освітньо-кваліфікаційними рівнями в Україні є:
Молодший спеціаліст (ВНЗ 1-2 рівня акредитації);
Бакалавр (ВНЗ 3-4 рівня акредитації);
Спеціаліст (ВНЗ 3-4 рівня акредитації);
Магістр (ВНЗ 4 рівня акредитації).
Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців ОКР бакалавра може здійснюватися на основі ОКР молодшого спеціаліста.
Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка магістрів може здійснюватися також на основі ОКР спеціаліста.
Підготовка магістра на основі ОКР бакалавр - це модель А, а на основі ОКР спеціаліст – модель Б. Модель Б зберігається в перспективі для системи післядипломного освіти.
Підготовка бакалавра забезпечує потреби у кваліфікованих кадрах нижчого управлінського рівня всіх галузей національної економіки. Підготовка спеціаліста розрахована на заміщення посад середнього й вищого рівня.
Підготовка магістра орієнтована на адміністративну, науково-дослідну, науково-педагогічну й експертно-консультаційну діяльність. Магістр орієнтований на заміщення посад вищого рівня керівництва у підприємствах різних форм власності, органах державного управління, консалтингових фірмах, навчальних закладах тощо.
Таким чином, освітньо-кваліфікаційна система вищої освіти України максимально наближена до структури ступенів більшості країн Європи, однак перевантажена рівнями молодшого спеціаліста і спеціаліста. Досить аргументованою й організаційно нескладною, без істотної зміни змісту підготовки, є трансформація ОКР „Молодший спеціаліст” у професійну підготовку з присвоєнням виробничої кваліфікації (професії), або, в окремих випадках, у бакалаврську підготовку. Що стосується рівня „Спеціаліст”, то логічною є його трансформація у підготовку „Бакалавра” з посиленням професійної підготовки останнього для повного кваліфікаційного визначення.
Студентам слід звернути увагу на те, що навчання у вищих навчальних закладах здійснюється у наступних формах:
- денна (стаціонарна);
- вечірня;
- заочна (дистанційна);
- екстернат.
Можливе об'єднання різних форм навчання.
Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою одержання визначеного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється згідно з державними стандартами і Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.
Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами одержання визначеного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва. Організація навчання на вечірній і заочній (дистанційній) формах навчання здійснюється вищими навчальними закладами з врахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, що поєднують роботу з навчанням. При заочній формі навчання два або три рази на рік студенти запрошуються на сесію, де проводяться навчальні заняття і контрольні заходи. Також існує очно-заочна форма навчання, при якій заняття проводяться у вихідні дні протягом навчального року.
Екстернат є основною формою навчання осіб, що мають відповідний освітній (кваліфікаційний) рівень, для одержання ними визначеного рівня освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і здачі у вищому навчальному закладі заліків, іспитів і інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.