
- •Тема 1.
- •1.2 Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •1.3 Структура вищої освіти України
- •1.4 Модернізація вищої освіти України з урахуванням вимог Європейського простору вищої освіти
- •Доктор філософії (PhD)
- •1.5 Організаційно-правове забезпечення вищої освіти
- •Тема 2 Планування й організація навчального процесу в умовах кмсонп
- •2.1 Навчальний процес у внз та його структура
- •2.2 Поняття про кмсонп як модель організації навчального процесу
- •2.3 Планування навчального процесу
- •2.4 Планування навчального навантаження викладача в умовах кмсонп
- •2.5 Організація навчального процесу в умовах кмпсонп
- •Тема 3 психологічні сновни навчання і педагогічна майстерніст викладача
- •3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії
- •3.2 Педагогічне спілкування
- •3.3 Педагогічна майстерність і її складові
- •3.4 Ключові компетенції викладача внз
- •Тема 4 Система методів навчання у вищій школі та їх використання
- •4.1 Система методів навчання у внз
- •4.2 Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •4.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
- •4.4 Методи контролю навчальної діяльності
- •Тема 5 Навчально-методичне забезпечення навчального процесу
- •5.1 Роль методичного забезпечення навчального процесу
- •5.2 Навчально-методичний комплекс спеціальності та дисципліни
- •5.3 Структура та вимоги до розробки робочої програми дисципліни
- •5.4 Методичне забезпечення навчальних занять
- •Змістовий модуль 2 Традиційні та інноваційні освітянські технології
- •Тема 6 Аудиторні форми навчання у вищих навчальних закладах: підготовка та методика проведення
- •6.1 Лекція: поняття, види, функції, принципи
- •6.2 Методика підготовки до лекції та її проведення
- •6.3 Семінарські заняття: підготовка та методика проведення
- •Стиль проведення семінару;
- •6.4 Практичні і лабораторні заняття
- •Тема 7 Інтерактивні методи навчання і практика їх застосування при підготовці менеджерів
- •7.1 Активізація пізнавальної діяльності студентів
- •7.2 Кейс-метод
- •7.3 Ділові ігри: підготовка та проведення
- •7.4 Дистанційне навчання
- •Тема 8 Організація самостійної роботи студентів
- •8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення.
- •8.2 Індивідуально робота студентів і її види
- •8.3 Планування самостійної роботи студентів
- •8.4 Організація самостійної роботи студентів
- •Тема 9 Контроль і діагностика знань студентів
- •9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі
- •9.2 Види контролю знань
- •9.3 Модульно-рейтингова система оцінки знань
- •9.4 Методика проведення екзаменів та заліків
- •Тема 10 Організація практичної підготовки студентів
- •10.1 Види практики, її цілі і задачі
- •10.2 Організація і методичне забезпечення практики
- •10.3 Контроль якості практичної підготовки
- •Список літератури, що рекомендується для самостійного вивчення дисципліни „Методика викладання у вищій школі і Болонський процес” і. Основна література
- •Іі. Додаткова література: Нормативні матеріали України, матеріали Міністерства освіти і науки України (www.Mon.Gov.Ua/)
цілеспрямованість;
планування;
організація семінару;
Стиль проведення семінару;
відносини "викладач - студенти";
керування групою.
6.4 Практичні і лабораторні заняття
Практичне заняття - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами завдань відповідно до сформульованих.
Основна дидактична мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, розвиток умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.
Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.
Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.
Студенти згідно з тематичним планом проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, при необхідності, дидактичні матеріали та виконують домашні завдання.
Якість підготовки студентів до заняття та їх участь у розв'язуванні практичних завдань оцінюються викладачем і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни.
Практичні заняття відіграють важливу роль у виробленні у студентів навичок застосування отриманих знань для вирішення практичних задач разом з викладачем. На молодших курсах практичні заняття проводяться через 2-3 лекції і логічно продовжують роботу, розпочату на лекції.
Структура практичних занять:
вступ викладача;
відповіді на запитання студентів щодо незрозумілого матеріалу;
практична частина як планова;
заключне слово викладача.
Найважливішою стороною будь-якої форми практичних занять є вправи. Основа у вправі - приклад, що розбирається з позицій теорії, розглянутій у лекції. Як правило, основна увага приділяється формуванню конкретних умінь, навичок, що і визначає зміст діяльності студентів - вирішення задач, практичних ситуацій, графічні роботи, уточнення категорій і понять науки, що є передумовою правильного мислення і мови. Проводячи вправи зі студентами, варто спеціально звертати увагу на формування здатності до осмислення і розуміння.
Мета занять повинна бути зрозумілою не тільки викладачу, але і слухачам. Варто організовувати практичне заняття так, щоб студенти постійно відчували збільшення складності виконуваних завдань, відчували позитивні емоції від переживання власного успіху в навчанні, були зайняті напруженою творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і продуктивне педагогічне спілкування. Ті, кого навчають, повинні одержати можливість розкрити і виявити свої здібності, свій особистісний потенціал. Тому при розробці завдань і плану занять викладач повинен враховувати рівень підготовки й інтереси кожного студента групи, виступаючи в ролі консультанта і не принижуючи самостійності й ініціативи студентів.
При проведенні практичного заняття варто враховувати роль повторення. Але воно не повинно бути нудотним, одноманітним. Повторення для закріплення знань варто проводити варіантно, під новим кутом зору, що далеко не завжди враховується в практиці вузівського навчання.
Лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.
Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.