3.4 Ключові компетенції викладача внз
У психолого-педагогічній теорії і практиці існують різноманітні підходи до розуміння термінів „компетенція” та „компетентність”. Поняття компетенція і компетентність трактуються по-різному. Словник іноземних слів розкриває поняття „компетентний” як такий, що володіє компетенцією – колом повноважень певної галузі, особи або колом справ: competent (франц.) – компетентний, правомірний, competens (лат.) – відповідний, здібний; competence (англ.) – здібність (компетенція). Отже, компетенція та компетентність є взаємодоповнюючими та взаємообумовлюючими поняттями.
Спільним для всіх спроб дати визначення компетенції є розуміння її як здібності (чи готовності) індивіда вирішувати різноманітні проблеми, які проявляється у сукупності знань, вмінь та навичок, необхідних для розв’язання певного завдання. Відповідно статус знань, вмінь та навичок (явно чи неявно) трансформується із кінцевих у розряд проміжних цілей освіти або із цілей освіти переходить у засіб їх здобуття.
Компетентність, як і компетенція, є інтегральною характеристикою особистості. Це її здобуті якості. Загальним для цих двох понять виступає діяльність. Компетенція є сферою відношень, що існують між знанням та дією в практиці людини. Без знань немає компетенції, проте не кожне знання і не в будь-якій ситуації проявляє себе як компетенція.
Можна визначити основні характеристики компетентності:
багатофункціональність;
універсальність;
багатомірність;
об’ємність;
надпредметність;
інтелектуальна насиченість;
дієвість;
соціальність.
Беручи до уваги специфіку професійної діяльності викладача ВНЗ, узагальнену модель професійної компетентності можна представити у вигляді 3-х взаємопов’язаних компонентів (рис. 3.1): предметна компетентність, психологічна та методична.
Рис. 3.1 – Структура професійної компетентності викладача ВНЗ
Професіоналізм педагога неможливий без розвитку спеціальних здібностей, знань та вмінь, але не менш важливою умовою є також розвиток і загальних здібностей, наявність загальнолюдських цінностей. Професіоналізм викладача ВНЗ як психологічна та особистісна складова характеризується не лише професійно значущими якостями, але й мистецтвом постановки й вирішення професійних завдань, особливим розумінням дійсності в цілому та складних ситуацій діяльності.
Похідним від терміну „компетенції” (“професійні компетенції”) виступає поняття „ключові компетенції”. У більшості публікацій „ключові компетенції” розглядаються як компетенції, спільні для всіх професій і спеціальностей. .
Комплекс ключових компетенцій можна представити наступними компонентами:
інформаційна складова компетенції (способи прийому, зберігання, оформлення та передачі інформації);
проектувальна складова (способи визначення цілей, ресурсів їх досягнення, дій, термінів);
оцінювальна (способи порівняння результатів із цілями, класифікація, абстрагування, прогнозування, систематизація, конкретизація);
комунікативна складова компетенції (способи передачі інформації і залучення ресурсів інших людей для досягнення своїх цілей).