Тема 3 психологічні сновни навчання і педагогічна майстерніст викладача

3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії

3.2 Педагогічне спілкування

3.3 Педагогічна майстерність і її складові

3.4 Ключові компетенції викладача ВНЗ

3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії

Студентський вік характеризується найбільш сприятливими умовами для психологічного, біологічного і соціального розвит­ку. В цей період найвища швидкість пам'яті, реакції, пластич­ність у формуванні навичок. В особистості на цьому етапі домі­нантним є становлення характеру та інтелекту. Активно розвива­ються морально-ціннісні й естетичні почуття. Швидко освоюють­ся соціальні ролі дорослого: громадянські, професійні, економіч­ні, сімейні. Формуються і закріплюються схильності, інтереси. Визначаються життєві цілі й прагнення. Досягається високий рівень розвитку фізичних та інтелектуальних сил, активно зрос­тають творчі можливості, збагачується емоційно-чуттєвий зміст, розквітає зовнішня привабливість.

Саме в студентському віці посилюється усвідомленість, об'єктивна позитивізація мотивів поведінки. Формуються і зміцнюються позитивні особистісні риси — відповідальність, почуття обов'язку, цілеспрямованість, наполег­ливість, самостійність, уміння регулювати свої почуття, бажан­ня, схильності. Разом з тим слід мати на увазі, що до 20 років здатність людини до повносвідомої регуляції своєї поведінки ос­таточно ще не сформована. Тому інколи мають місце невмотивовані, флуктуаційні прояви негативної поведінки, неадекватних дій, протиправних вчинків.

Студентський вік — пора активної самооцінки. Вона може бути об'єктивною, завищеною і заниженою. Характерними для людини із заниженою самооцінкою є занижена самоповага, не­стійка власна думка про себе, намагання приховати від оточення своє справжнє «Я», виконати роль, яка, на її думку, буде більш прийнятною й ефективною у конкретному середовищі. Молоді люди такого типу підвищено чутливі й ранимі. Вони більш болісно реагують на критику, насмішки, зневагу, осудження. Для них ха­рактерні закритість, самоізоляція, схильність до віртуального спілкування зі світом, одинокість.

Для викладача вищої школи важливо добре знати психо­логічні особливості навчання і виховання студента, особливості розвитку і типологію його особистості (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Типологія студентів за В.Т. Лісовським

Тип	Характеристика
1	2
«Гармонійний»	Спеціальність обрав свідомо. Відмінно навчається. Займається науковою роботою. Громадський акти­віст. Глибоко і серйозно цікавиться літературою і мистецтвом, розвинений, культурний, комуніка­бельний, займається спортом. Чесний, порядний, нетерпимий до недоліків. Добрий і надійний товариш. Користується авторитетом у колективі.
«Професіонал»	Спеціальність обрав свідомо. Навчається добре. Зорієнтований на практичну діяльність. Бере участь у громадській роботі. Сумлінно виконує доручення. Цікавиться літе­ратурою і мистецтвом. Головне для нього — добре навчатися. Чесний, порядний, нетерпимий до недоліків. Користується повагою в колективі.
«Академік»	Спеціальність обрав свідомо. Навчається тільки на "відмінно". Зорієнтований на аспірантуру. У зв'язку з цим багато часу витрачає на науково-дослідну роботу, інколи на шкоду іншим заняттям.
«Громадський активіст»	Йому властива яскраво виражена схильність до громадської діяльності, впевнений, що професію обрав правильно. Цікавиться літературою і мистецтвом, заводій у сфері дозвілля.
«Любитель мистецтв»	Навчається, як правило, добре, але в науковій робочі участь бере рідко, оскільки його інтереси спрямовані в основному в сферу літератури і ми­стецтва. Йому властиві розвинений естетичний смак, широкий кругозір, глибока художня ерудиція.
«Старанний»	Вибрав спеціальність не зовсім усвідомлено, але навчається сумлінно, докладаючи максимум зусиль. Малокомунікабельний. Літературою і мистецтвом цікавиться мало, оскільки багато часу займає навчання, полюбляє відвідувати концерти, кіно, дискотеки. Фізкультурою займається в рамках програми.
«Середняк»	Навчається "як виходить", не докладаючи особливих зусиль, навіть пишається цим. Його принцип "Отримаю диплом і буду працювати не гірше інших". Вибираючи професію, особливо не задумувався. Проте переконаний: якщо вступив, то потрібно закінчити. Старається навчатися добре, але від навчання задоволення не отримує.
«Розчарований»	Як правило, здібний, але обрана спеціальність ви­явилася для нього малопривабливою. Проте впевнений, що навчання треба завершити. Старається навчатися добре, хоча задоволення від навчання не отримує. Прагне ствердити себе в хобі, мистец­тві, спорті.
«Лідер»	Навчається, як правило, слабо, за принципом "найменшої затрати сил". Але повністю задоволе­ний собою. Про своє професійне покликання всер­йоз не задумується. У науково-дослідній і громадській роботі участі не бере. У студентській групі до нього ставляться як до "баласту". Інколи намага­ється злукавити, скористатися шпаргалкою, при­стосуватися. Коло інтересів в основному в сфері дозвілля.
«Творчий»	Йому властивий творчий підхід до будь-якої справи — навчання, громадської роботи, дозвілля. Заняття, де необхідні посидючість, акуратність, виконавська дисципліна, його не захоплюють. Тому навчається, як правило, нерівно, за прин­ципом "мені це цікаво" чи "мені це нецікаво". Займаючись науково-дослідною роботою, шукає власне оригінальне розв'язання проблем, не раху­ючись із думкою визнаних авторитетів.
«Богемний»	Як правило, успішно навчається на так званих престижних факультетах, звисока ставиться до студентів, які оволодівають масовими професіями. Прагне до лідерства серед собі подібних, до інших студентів ставиться зневажливо. "Про все" трохи чув, хоча знання його вибіркові. У сфері мистец­тва цікавиться головним чином "модними" течія­ми. Завжди має "свою думку", відмінну від думки маси. Завсідник кафе, модних диско-клубів.

У цілому нинішня модель ідеального студента — це молода людина з добрими інтелектуальними, духовно-культурними і моральними здібностями і потенціями, яка має схильність та інтерес до науки і спроможна самостійно, творчо, продуктивно мислити. На жаль, нинішні реалії не завжди сприяють зростан­ню інтелектуальних можливостей студентів, розвитку сфери почуттів, диверсифікації схем мислення.

В основу побудови будь-якої моделі процесу навчання повинні бути покладені фундаментальні психологічні закономірності. Однак далеко не завжди вони враховуються. Для того, щоб відповісти на питання "Чому одні студенти успішно опановують навчальною програмою, а іншим вона не дається?”, студенти повинні зрозуміти, що природа наділила нас різними рисами характеру: усім відомо про існування 12 знаків Зодіаку, що розділені на 4 основні групи: Землі, Повітря, Води і Вогню. Знання особливостей цих знаків дозволяє краще розуміти один одного.

Давньогрецький лікар Гіппократ ще до нашої ери класифікував людей за типами особистості. Він виділив чотири типи темпераментів: холеричний, сангвінічний, флегматичний і меланхолійний.

У XX ст. доктор Карл Юнг, що теж займався класифікацією типів особистості, виділив свої чотири групи: мислячу, емоційну, інтуїтивну і чуттєву.

У 1950 роках Ізабель Майерс і її мати розробили класифікацію типів особистості, названу на їхню честь, вони розділили людей на 16 типів, що зводяться в чотири основні категорії: домінуючу, впливову, підтримуючу і поступливу.

Існують також класифікації людей за типами інтелектів. Наприклад, Говард Гарднер на початку 1980-х років визначив сім різних типів інтелектів:

• Вербально-лінгвістичний: полягає в природній здатності читати і писати слова. В основному саме таким способом люди збирають інформацію і поділяються нею. Таким талантом наділені журналісти, письменники, юристи і вчителі.

• Цифровий: має відношення до даних, вимірюваних у цифрах. Такий дарунок характерний для математиків.

• Просторовий: властивий творчим людям - художникам і дизайнерам.

• Фізичний: їм наділені спортсмени, танцюристи. Це люди, яким легше вчитися за допомогою дій, і це називається "практичним" навчанням. Людей такого типу тягне до механіки або будівельних професій. Їм подобаються уроки праці або домашнього господарства. Їхній талант виражається в спостереженні за речами, їхньому використанні і виготовленні.

• Особистісний: його часто називають "емоційним", це найбільш важливий із всіх існуючих типів. Він відповідає за контроль над тим, що ми говоримо собі самі. Часто люди зазнають невдачі в чомусь зовсім не тому, що їм не вистачає розумових знань, а тому, що бояться програти.

• Міжособистісний: їм наділені люди, що можуть вільно розмовляти з іншими. Люди з таким дарунком часто стають харизматичними комунікаторами (фахівцями зі спілкування), співаками, проповідниками, політиками, акторами, торговцями й ораторами.

• Навколишнього середовища: люди з природним дарунком мати справу з деревами, рослинами, рибами, океаном, тваринами і землею. Цим талантом володіють хлібороби, дресирувальники, океанографи і єгері.

З того часу, як були проведені розходження між цими типами талантів, виділено ще більш 30 типів. Це свідчить про різноманіття людських індивідуальних особливостей. А отже, і студентська аудиторія далеко не однорідна за своїми особистісними якостями.

Більш того, вона не може бути однорідна і за способами здійснення навчальної діяльності. Адже природа наділила нас не тільки різними рисами характеру, різними талантами, але і визначила нам різні шляхи і способи навчання. Виконуючи якісь дії по-своєму, нам простіше домогтися успіху.

Сучасниця Говарда Гарднера американка Кеті Колбі визначила свої 12 різних типів талантів, виділивши 4 способи дії: шукач фактів, виконавець, ентузіаст і новатор у трьох зонах дії: запобігання (зона опору дії даним способом), реагування (зона пристосування за допомогою даного способу), здійснення (ініціювання активної дії даних способом).

• Шукач фактів розкриває минуле, розглядає, вивчає книги на задану тему, щоб довідатися, як це робилося в минулому.

• Виконавець зв'язує воєдино минуле, сьогодення і майбутнє, розташовує події за порядком і забезпечує їх наступність, стримує себе, встановлює ритм дій і координує його з іншими, вивчає теорію і формули.

• Ентузіаст пророкує і має справу з подіями, що ще не відбулися, націлений на майбутнє і прогнозує, що може статися, передбачає зміни, експериментує з радикальними ідеями і нововведеннями.

• Новатор живе в сьогоденні, занурений у те, що відбувається тут і зараз, бажає зупинити мить, створює якісну і довговічну продукцію, працює з моделями і досвідченими зразками.

У процесі навчальної діяльності одні студенти більше проявляються у засвоєнні теоретичних знань, інші - в оволодінні практичними навичками. Комусь легше спочатку вивчити теорію, а потім намагатися застосовувати отримані знання на практиці, вирішуючи ситуаційні завдання, іншим же, навпаки, зручніше спочатку зустрітися з проблемою в практичній діяльності, при вирішенні ситуаційних задач, а потім шукати її вирішення в книгах і інших джерелах інформації. Хтось легше запам'ятовує матеріал, читаючи і слухаючи, а хтось - складаючи таблиці, графологічні структури, креслячи схеми, графіки і діаграми. Деяким студентам подобається алгоритмізація дій у процесі навчання, а іншим – творчі завдання, вільні від алгоритму і т.д. У кожного може бути свій, найбільш природний і прийнятний для нього спосіб засвоєння навчальної інформації.

Це підвищує вимоги до педагога, якому необхідно володіти різними стилями навчання і вміти оперативно переключатися з одного способу навчальної діяльності на іншій. Імовірно, що індивідуальні особливості студентської аудиторії доцільно враховувати і при формуванні навчальних груп. Більш гнучкою і варіативною повинна стати і система оцінок пізнавальної діяльності студентів. Найбільш прийнятною, на думку багатьох науковців, є рейтингова система оцінок.