18. Архітектура сеп.

Система міжбанківських електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це загальнодержавна платіжна система, яку створено з метою виконання розрахунків між банківськими установами в електронній формі.Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються в регіональних управліннях НБУ.Регіональне управління (РУ) НБУ — це установа НБУ, яка уповноважена виконувати в межах певного регіону визначені чинним законодавством функції та операції від імені головної установи НБУ. Головною вважається установа НБУ, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь НБУ при здійсненні міжбанківських розрахунків.Операції з розрахунків між банківськими установами відображаються на відповідних балансових рахунках плану бухгалтерського обліку в банках. Загалом міжбанківські розрахунки на території України можуть виконуватися такими способами: установленням прямих кореспондентських відносин між банками; через СЕП НБУ; через узгоджені з НБУ мережі систем розрахунків комерційних банків (КБ). Комер­ційні банки України вільні у виборі форм та способів розрахунків.

НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережа розрахункових палат НБУ. Регіональна розрахункова палата — це підрозділ РУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповід­ного регіону. РРП обслуговують установи комерційних банків, для яких відкриті кореспондентські рахунки (КР) у відповідних територіальних управліннях НБУ. Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального управління НБУ, який має обслуговувати систему електронних платежів на всій території України і зводити міжрегіональний баланс.

Система міжбанківських електронних платежів має трирівневу ієрархічну структуру.

На 1-му, верхньому рівні СЕП міститься Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1. На 2-му рівні мережі перебувають регіональні розрахункові палати, які обслуговуються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2 - це програмно-технічний комплекс (ПТК), установлений у РРП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2. На 3-му нижньому рівні СЕП перебувають учасники міжбанківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод із РРП. У розпорядження кожного з учасників платежів надається єдина копія програмно-технічного комплексу з умовною назвою АРМ-3 через який банк обмінюється інформацією із СЕП за допомогою файлів.

19. Характеристика функції та технології СЕП-2.На 2-му рівні мережі розташовуються регіональні розрахункові палати, які обслуговуються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2.АРМ-2 - це програмно-технічний комплекс, встановлений у РРП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2.АРМ-2 забезпечує виконання таких основних операцій:1) обмін електронними документами між самою РРП і банками учасниками міжбанківських розрахунків;2) формування та відправлення міжрегіональних платежів до ЦРП;3) отримання міжрегіональних платежів від ЦРП та їх аналіз;4) обмін електронними документами з іншими АРМ-2 своєї РРП;5) захист електронних документів і їх обробка від несанкціонованого доступу.

20. Основні принципи функціонування СЕП.Основними завданнями системи міжбанківських розрахунків є:>  задоволення потреб економіки, що реформується і розвивається;>  удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків,^ виконання шжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, s" мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів,^ високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків, Р надання широкого спектра послуг для користувачів,>  високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку та контролю;>  мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і рацюна пізаци систем.Основними функціями СЕП НБУ є:• проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни та в інших іноземних валютах,• ефективне використання тимчасово ві чьнихресурсів банків,• контрольні функції Нацюначьного банку щодо стану кореспондентських рахунків комерційних банків,• надання інформаційних послуг учасникам розрахунків,• обмін екстреною інформацією стосовно проведення розрахунків,•  забезпечення надійності розрахунків,• багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків,• багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення та фальсифікації на всіх стадіях обробки,• надання НБУ механізму впливу на порушників чинного законодавства та норм банківської діяльності методом обмеження їх обслуговування у СЕПСЕП НБУ побудована як деревоподібна мережева структура рис.7.1. На нижньому рівні СЕП розташовані банки - учасники електронних розрахунків. Середній рівень СЕП представлений мережею регіональних розрахункових палат (РРП).

21. Характеризуйте моделі функціонування СЕП. Модель функціонування СЕП НБУ – це спосіб взаємодії та форма обслуговування кореспондентського рахунку. Нульова модель. За нульовою моделлю всі установи банківської системи є рівноправними учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-3. Всім як філіям так і регіональним управлінням, головному банку відкриваються самостійні коррахунки в НБУ, а в РРЦ відповідно технічні коррахунки. Міжбанківські операції кожна установа може виконувати в межах наявних коштів на своїх власних коррахунках, незалежно одна від одної. Розпоряджатися коштами своїх підлеглих установ ні головний ні регіональний банк не може. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.Перша модель. За цією моделлю всі установи банківської системи також є учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-3. В РРП відкривається єдиний коррахунок для головного банку та його підлеглих установ облік на якому ведеться загальними сумами без виділення вкладу кожної філії окремо. Філіалам відкривається технічний коррахунок в РРП. Головний банк має можливість управляти розміром коштів на кореспондентському рахунку шляхом виділення лімітів для роботи кожній підлеглій установі. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.Друга модель. Друга модель є розвитком першої і також поширюється на банківський регіон. За даною моделлю учасниками СЕП НБУ є регіональні банківські установи та головний банк з власними АРМ-3. Регіональним управлінням та головному банку в РРП відкриваються єдині регіональні коррахунки та технічні коррахунки. Підлеглі філії не мають своїх коррахунків, технічних коррахунків і не є учасниками СЕП НБУ. Філії утворюють внутрішню платіжну систему для роботи якою в балансі регіональної установи відкриваються субкоррахунки для кожної філії. Філіали є самостійними банківськими установами, мають свій МФО й знаходяться в списку учасників СЕП НБУ, але свого АРМ-3 не мають.Третя модель. За третьою моделлю учасником СЕП НБУ є лише головний банк, що має АРМ-3, єдиний коррахунок та технічний коррахунок в РРП і власну внутрішню платіжну систему. Модель поширюється на банківський регіон. Головний банк має всі засоби контролю над роботою філій і може виконувати початкові платежі від імені філіалів. Кошти зосереджені виключно на одному рахунку, що дає можливість ефективно управляти ними та проводити контроль. Четверта модель. Дана модель є територіальним розширенням першої і призначена для роботи в межах віртуального банківського регіону. Учасниками СЕП НБУ є всі установи системи і мають АРМ-3. Філії територіально можуть розміщуватись в різних регіонах незалежно від територіально-адміністративного поділу держави.П’ята модель. Поєднує елементи другої та четвертої моделей, орієнтована на трьохрівневу організаційну структуру банку, працює в межах віртуального банківського регіону. Модель орієнтована на розгалужену мережу філій регіонального рівня з можливістю запровадження ВПС в межах лише регіону.Шоста модель. Дана модель є розвитком четвертої, розповсюджується на віртуальний банківський регіон і рекомендується для банківських установ з трьохрівневою організаційною структурою. Всі банківські установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають АРМ-3. В РРП відкриваються технічні коррахунки для головного банку, регіональних відділень та філій.Сьома модель. Сьома модель є симбіозом третьої та четвертої моделей і поширюється на віртуальний банківський регіон. Всі установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають свої АРМ-3. Всім установам банківської системи в РРП відкриваються свої ТКР, а головному банку ще й консолідований коррахунок. Головний банк може виконувати початкові платежі від імені своїх філій, як у третій моделі.

22. Основні види робіт, що виконуються у режимі «початок робочого дня». Початком дня ЦРП вважається 8 година. З цього часу в ЦРП проводяться системні роботи, пов'язані з підготовкою мережі до початку здійснення розрахунків.Початок дня РРП виконується о 8 годині. З цього часу в РРП проводяться системні роботи, пов'язані з підготовкою мережі до початку здійснення розрахунків. До 8 годин 30 хвилин ОПЕРВ регіонального управління Національного банку надає РРП інформацію про стан реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційних банків (установ) у форматі, затвердженому в СЕП. На початку дня в РРП виконуються стартові процедури автоматизованого робочого місця обслуговування комерційних банків (установ) АРМ-2. Після цього комерційні банки (установи) можуть одержати інформацію про стан їх технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків.

На початку дня в комерційному банку (установі) мають виконуватись стартові процедури автоматизованого робочого місця зв'язку з РРП (АРМ-3 СЕП). Протягом першого сеансу зв'язку з РРП треба отримати: - файл виписки з технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за підсумками минулого дня; - файл з інформацією про стан кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в регіональному управлінні Національному банку на початок поточного банківського дня; - файл з коригуючою інформацією списку учасників СЕП, якщо він є. Комерційний банк (установа) зобов'язаний підтримувати список учасників електронних платежів в належному стані.

23. Основні види робіт виконуються у режимі «передача/прийом платіжних документів». Режим «Передача та прийом пакетів платіжних документів» є основним режимом функціонування СЕП. В режимі «Передача та прийом пакетів платіжних документів» виконується така робота: передача початкових платіжних документів, прийом та обробка документів, що надійшли електронною поштою. Підготовка платіжних документів виконується в комерційних банках за допомогою власного пакета «Операційний день банку». При цьому ОДБ має забезпечувати: ( формування всіх реквізитів платіжного документа; ( формування з окремих платіжних документів пакета початкових платежів; ( розміщення сформованого пакета в каталозі обміну ОДБ та АРМ-3. Документи, сформовані програмою ОДБ, передаються в АРМ-3 у вигляді текстових файлів. Прийом та передача платіжних документів може виконуватись одноразовим запуском режиму «Передача та прийом пакетів платіжних документів» чи автоматично через певні інтервали часу (цей порядок задається в параметрах налагодження АРМ-3). АРМ-3 через певний інтервал часу запускає електронну пошту. При цьому він обробляє файли, що знаходяться у вхідних каталогах від ОДБ і АРМ-2, розкладає файли-результати у вихідні каталоги для ОДБ та для електронної пошти.

24. Характеристика робіт, які виконуються у режимі «кінець робочого дня». Технологічний етап роботи «Кінець робочого дня» для РРП настає після сигналу ЦРП. Цей етап може виконуватися, якщо отримано дозвіл від ЦРП на його виконання і немає відправлених, але не підтверджених РРП-отримувачем міжрегіональних платежів. На цьому етапі в РРП припиняється робота з приймання платіжних документів і виконуються заключні роботи з формування банкам виписок із їх ТКР, коригування списку учасників СЕП, передавання оборотів по ТКР за день до ОДБ РУ НБУ, передавання звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т.ін. Виконуються також системні роботи, пов’язані із закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо. Регламент роботи КБ передбачає також виконання етапу «Початок робочого дня», який полягає у встановленні зв’язку його АРМ-3 з відповідним АРМ-2 РРП. Під час першого сеансу зв’язку АРМ-3 отримує від АРМ-2 файл стану кореспондентського рахунку в РУ НБУ, файл коригувань списку учасників СЕП і т.ін. Початкові платежі з КБ до СЕП дозволяється передавати до початку в РРП технологічного етапу «Закінчення робочого дня». До цього моменту протягом дня банк сам визначає і проводить сеанси зв’язку з РРП, а також обробляє здобуті дані. Етап технології «Закінчення робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від РРП файли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до РРП файли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від РРП зворотні платежі (файли типу В). Ознакою закінчення банком роботи на поточний день є передавання ним до РРП файла «Протокольний звіт» (файл типу Z). Якщо цей файл не може бути переданий до РРП через порушення зв’язку, то інформація про закінчення обміну банку з РРП має бути передана в той самий день телефоном. По закінченні робочого дня в КБ архівують та звіряють дані, видають на друк реєстри платіжних документів для кожного клієнта і т.ін. Графік взаємодії РРП із КБ може коригуватися, але повідомлення про це доводиться до банку не менш як за три доби до моменту, коли зміни стануть чинними.