Творче завдання:

Проаналізуйте зовнішній прояв публічного виступу будь-якого громадсько-політичного діяча.

Література

1. Гаймакова Б., Макарова С., Новикова Н., Оссовская М. Мастерство эфирного выступления. – М., 2007.

2. Зарецкая Е.Н. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. – М., 1998.

4. Кривоносов А. Основы спичрайтинга: Учебное пособие – СПб., 2003.

5. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. – М., 1989.

6. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1989.

7. Сагач Г.М. Золотослів: Навч. посібник. – К., 1993

8. Сопер Поль. Основы искусства речи. – М., 1992.

9. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1989.

Тема 10. Роль і значення якісного голосу для ефективного публічного виступу

Все тіло людини – той інструмент, який потрібен гарному голосу. Правильне глибоке діафрагмальне дихання (низом живота) – запорука чистого гарного голосу. Таке дихання заспокоює нерви, а підвищена збудливість, знервованість негативно впливають на якість голосу. Від пози, постави, жестів і міміки людини залежить те, наскільки переконливим (або інакшим, залежно від мети виступу) буде її голос. Найкраща поза для якісного виступу – стоячи, вага тіла рівномірно розподілена, людина міцно спирається на п’яти, голова ледь відкинута назад. М’язи ніг у цілому відіграють величезну роль у процесі формування голосу: активна діяльність підтримує роботу серця, заспокоює людину в цілому, що, знову ж таки, позитивно впливає на голос. Жести потрібні для того, щоб розслабити м’язи пліч і шиї, які теж беруть активну участь у процесі формування голосу. Все тіло, від п’ят до маківки, бере участь у створенні резонансу для гарного голосу.

Симптоми поганого голосу:

1. Слухачі часто просять вас повторити щойно вимовлені слова чи фрази:

2. Люди помічають у вас нехіть до публічних виступів:

3. У вас помітний акцент;

4. У мікрофоні звук «п» у вас звучить глухо, неприємно та штучно;

5. У вас стомлюється горло після 10-хвилинної розмови;

6. У ваших слухачів через певний час блукає погляд, тому що ви говорите монотонно:

7. Ви втрачаєте контроль над голосом наприкінці довгого речення;

8. Ви маєте звичку зітхати, засмоктувати внутрішню частину щоки, клацати язиком або якось інакше набридати слухачам;

9. Вам не подобається власний голос і ніколи не подобався.

Резонанс – це результат вібрації повітря в голосових порожнинах (носоглотці, гортані, грудях). Для резонансу потрібне правильне глибоке дихання.

Вправи для встановлення джерела резонансу:

1. Вимовляючи «чух-чух», ви не повинні відчувати вібрацію в носі, проте маєте її відчувати в горлі та грудях;

2. Глибоко вдихніть, затримайте дихання – гучно скажіть «Ура! Ура!»: ви маєте відчути резонанс у грудях;

3. Притисніть кінчики пальців до грудей, вимовляйте голосно «мумм-мумм-мумм» – ви маєте відчути вібрацію у грудях.

Резонанс надає нашому голосу сили та впевненості. Коли ви заходити в гамірне приміщення, ваш резонуючий голос буде добре чутно попри галас. Якщо в кімнаті гамірно, говоріть тихше, а не голосніше. Ви зразу зрозумієте, що люди чудово чують те, що ви говорите.