ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………
РОЗДІЛ I Теоретичні основи навчання варіативного модуля «Технологія вишивки мережками» у 7 класі………………………………………………………………………….
1.1 Техніко-технологічні особливості з « Технолії вишивки мережками» на уроках трудового навчання у 7 класі………………………………………………………………………….
1.2 Методичний аналіз змісту варіативного модуля « Технології вишивки мережками» на уроках трудового навчання у 7 класі………………………………………………………………………….
РОЗДІЛ II Методика навчання варіативного модуля «Технологія вишивки мережками» на уроках трудового навчання у класі………………………………………………………………………….
2.1 Розробка системи уроків до варіативного модуля «Технологія вишивки мережками» на уроках трудового навчання у 7 класі………………………………………………………………………….
2.2 Розробка творчого проекту по виготовленню серветки мережкою…………………………………………………………………….
ВИСНОВОК………………………………………………………………...
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..
ВСТУП
Вишивка – складне багатогранне явище художньої культури українського народу. Це один із давніх, найбільш масових і розвинених видів народного декоративного мистецтва. Історично склалося, що кожному з регіонів України притаманний особливий спосіб виконання вишивки, свої техніки та прийоми, що робить даний вид творчості ще більш цікавим та неповторним. Важливим в українській народній вишивці ХІХ ст.. був активний процес розвитку мережання, змережування, які виконувались в тісному співвідношенні з різними техніками вишивання. В цій діяльності народні майстрині виявили досконале значення технічних навиків, а так само і високу орнаментальну колористичну культуру.
Мережка – це своєрідна прозора ажурна вишивка, що виконується тільки на тканинах полотняного переплетення, оскільки для виконання мережки необхідно витягти певну кількість горизонтальних ниток, а вертикальні зібрати голкою в пучки і обметати нитками, окреслюючи певні орнаментальні мотиви: “стовпчики”, “прутики”, “павучки”, “віконце” тощо.
Актуальність дослідження: Здавна мережками прикрашали найрізноманітніші вироби, адже вони легкі у виконанні, вишукані, надають неповторності й своєрідності костюмові. Особливо гарний вигляд мають мережки на жіночих блузках, білизні, дитячому одязі. Тому дослідження даного виду вишивки є необхідним для розвитку учнів як творчих особистостей.
Об’єкт дослідження: процес трудового навчання у 7 класі
Предмет дослідження: методика викладання варіативного модуля «Технологія вишивки мережками» та проектно-технологічна діяльність на прикладі виготовлення виробу серветки, вишитої мережками.
Метою курсової роботи є розробка навчально-методичного забезпечення проектно-технологічної діяльності учнів в процесі вивчення варіативного модуля «Технологія вишивання мережками» у 7 класі
Завдання:
проаналізувати програму з трудового навчання 5-9 класів;
детально ознайомитись з варіативним модулем «Технологія вишивки мережками» у 7 класі та визначити його місце в навчальній програмі;
визначити, які вміння та навички повинні формуватись у процесі вивчення даного модулю та виготовлення проекту;
розробити план-конспекти уроків з тем: «Основи технології вишивання мережкою» та «Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою»;
розробити творчий проект на прикладі серветки.
проаналізувати результати проектної діяльності, зробити економічне та екологічне обґрунтування виготовлення виробу.
РОЗДІЛ I Теоретичні основи навчання варіативного модуля «Технологія вишивки мережками» у 7 класі
1.1 Техніко - технологічні особливості з «Технології вишивання мережками» на уроках трудового навчання у 7 класі
Фундаментом національної системи виховання і навчання має стати та ідея, яка в кожній нації, поряд із загальнолюдськими елементами, є ще й суто національним способом думок, який визначає особливості кожного народу, що випливають із соціально-економічних, територіальних, природних і географічних умов, про що в свій часу писав К.Д. Ушинський, захищаючи ідею народності виховання і її провідний засіб вираження народного духу – рідне слово.
Головне у виховальному та навчальному процесі – правильно визначити його цілеспрямованість: вчити дітей, як треба жити в єдиній родині, поєднуючи особисті потреби із суспільними інтересами, інтегруючи у виховані кращі загальнолюдські якості з національними, проте, висуваючи на передній план національний інтерес, формування національного обличчя.
Всі компоненти духовності українського народу становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Серед таких основ не останнє місце займає трудове навчання, народна мораль, національна ідеологія, свідомість і самосвідомість.
Рідна мова, зазначав К.Д. Ушинський, це найсильніший засіб, що об’єднує в одне велике історичне ціле минулі, сучасні і прийдешні покоління. Розповіді рідною мовою про життя українського народу, про його творчі здібності та обдарування, його минуле й сучасне, повчання дідуся, бабусі, батька й матері, увага до порад старших, досвідчених людей, роблять, безумовно, свою цінну й важливу справу у вихованні дітей, підлітків і юнаків.
Учитель на уроках трудового навчання через народний фольклор, поезію, народні традиції формує національну свідомість, особливо на уроках при вивченні технології виготовлення вишитих виробів, до яких безумовно відноситься вишивання мережками.
Мережка - це вишивка доступна будь-якій акуратній та терплячій рукодільниці. Віддавна мережки були відомі у вишиванні багатьох народів. В Україні нею оздоблювали найрізноманітніші вироби: одяг, рушники, скатертини, ковдри на ліжка, занавіски тощо.
Оздоблення виробів мережкою було завжди популярне. Орнаменти з використанням мережки надають вишивці витонченості та вишуканості. Гарний вигляд мають мережки на жіночих блузах, платтях, костюмах, чоловічих сорочках, дитячому одязі, білизні, косинках, серветках тощо.
Мережки можуть бути основною частиною візерунку або способом обробки країв вишитих виробів – скатертини, серветки, рушника, фіранки. В одязі за допомогою мережки можна з’єднувати полотнища, що називається змережуванням.
В давнину вишивка мережкою також була одним з видів монастирської вишивки ( вишивали білим по білому).
Для вишивки береться тканина полотняного переплетення ниток, однотонного кольору. Вишивка виконується на місті висмикнутих частин ниток. Нитки підбираються відповідно до щільності тканини. Ними можуть бути не тільки котушкові нитки ( бавовняні ), а й муліне в кілька ниток, льон і нитки, які ви висмикнули з тканини.
Суттєве значення для вишивки має кольорова гама. Потрібно враховувати ритмічне чергування кольору, виділення основного тону, який надає вишивці необхідну цільність і завершеність. Колір ниток, якими будете вишивати, можна підібрати такий, який буде ефектно передавати візерунок мережки.
Виконують їх переважно нитками світлих тонів (білими, голубими, рожевими) на білій тканині. На тканинах інших кольорів мережки виконують нитками в тон тканини.
Ажурність наскрізного шиття білим по білому особливо характерна на Полтавщині, Чернігівщині. У південних і західних областях України застосовують і кольорові нитки, за допомогою яких створюються яскраві візерунки на ажурному фоні.
Історія розвитку Українського вишивання нагромадила безліч різноманітних мережок. Серед усього розмаїття видів мережок простежуються основні, так звані прості мережки, на базі яких виконують усі інші. Залежно від місцевості той самий вид мережки може мати різні назви.
Кожна пошита або вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Вона має бути гармонійним закінченням композиції вишивки.
Краї серветок, рушників, доріжок можна оформити по різному. Це можуть бути такі шви як: торочки, китички, рубцювання, зубцювання, облямівка. Для підрублювання мережкою краю виробу використовують нитки, які були витягнуті з тканини або вишивальні нитки. Можна також використовувати котушкові нитки 40 чи 50 номеру. Нитки необхідно підбирати в тон тканини. Тканину беруть тільки з полотняним переплетенням , з якої легко висмикуються нитки.
Спочатку на певній відстані (2..5 см) від краю тканини висмикують 4-5 ниток для мережки. Внутрішній край прорідженої смужки обробляють «одинарним прутиком», а всі зовнішні нитки паралельно зрізу висмикують.
Краї можна обробити за допомогою торочок з іншої тканини, що дає можливість зробити густу двоколірну бахрому: один колір (верхній) — колір основної тканини, другий (нижній) — контрастний колір іншої тканини. Смужка тканини контрастного кольору має бути вдвоє ширшою, ніж майбутні торочки. Смужку складають по ширині навпіл і запрасовують. На основній тканині виробу на відстані від краю, що дорівнює ширині майбутніх торочок, висмикують кілька ниток для мережки. Упритул до нижнього краю прорідженої смужки з вивороту приметують тканину контрастного кольору. При цьому згин смужки накладають точно по висмикнутій нитці. Потім по цьому краю виконують мережку «прутик». Виконуючи стібки мережки по основній тканині, одночасно пришивають до згину і підкладену тканину.
Розглянемо найпоширеніші види мережок :
Мережка «Стовпчик»
Цю мережку (мал. 1) починають робити з нижнього краю зліва направо на себе. На голку набирають від 3 до 5 ниток. Протягують нитку і відтягують її вбік тканини. Утворився стовпчик ниток, тканину знову обвивають зліва направо і прошивають на тому ж місці, захопивши 2-3 нитки тканини. Коли одна сторона мережки закінчена, переходять на протилежний бік і затягують вже отримані стовпчики.
Мал. 1
Мережка «X» і Мережка «Панка»
Мережка «X» (мал. 2). Спочатку робиться мережка «Стовпчик», потім ниткою посередині мережки збирають по два стовпчики вузлом. Вузлик робиться наступним чином: нитка підхоплює два стовпчики, проходить під ними, повертаючись, вона обвиває їх, що б вийти в утворену петлю, і затягує її . Щоб вузлик не зсувався, тут же робиться друга петля.
Мал. 2
Мережка «Полотнянка»
По краях, з двох сторін робиться підстрочка, потім ниткою об'єднують однією палітуркою з повітряної петлі кілька стовпчиків (мал. 3). Для виконання повітряної петлі нитку закріплюють внизу на підстрочці між стовпчиками, обвиваючи спочатку два стовпчики ліворуч, потім вона переходить вгору, потім вправо за два стовпчики і, нарешті, знову вниз до місця початку повітряної петлі. Щоб перейти до виконання другої повітряної петлі, ниткою обвивають по підстрочці до п'ятого стовпчика, між четвертим і п'ятим стовпчиками роблять другу повітряну петлю і т. д.
Мал. 3
Мережка «Настилом»
Зовнішній вигляд таких мережок (мал.4) може бути найрізноманітнішим. Спочатку роблять звичайну мережку «стовпчик», потім, закріпивши нитку, рухом справа наліво набирають на голку чотири стовпчики наступним чином: перший під голку, другим на голку, третій під голку, четвертий знову на голку. Після четвертого стовпчика, протягнувши нитку, вже зворотним рухом голкою лівий, четвертий стовпчик набирають під голку, третій на голку і так до першого (щоб нитка перекрила ті стовпчики , які при першому ході виявилися над голкою ). Протягуючи нитку, затягувати її не потрібно. Знову направляють голку справа наліво, і так до середини мережки, потім з середини мережки набирають наступні чотири стовпчики і т. д. Але якщо попередню групу стовпчиків заповнювали знизу вгору, то наступну треба заповнювати зверху вниз.
Мал. 4
Мережка «Павучок»
Якщо мережку роблять у двох напрямках - горизонтальному і вертикальному, то при схрещуванні її лав утворюються порожні квадратики. Ці квадратики можна заповнити простим або складним візерунком (мал.5), залежно від шару. Найпростіший малюнок з виконання - це «Павучок». Спочатку робочу нитку натягують з кута на кут квадрата по діагоналі , а потім по горизонталі і вертикалі. Натягуючи нитку, її обвивають, причому останню нитку обвивають тільки наполовину. Дійшовши до центру перехрещення натягнутих ниток, робочої ниткою роблять вузлик в центрі. Щоб утворився "павучок", робоча нитка повинна рухатися по колу, переплітаючи нитки. Обійшовши коло, нитка зачіпляє за останню натягнуту нитку і повертає назад, переплітаючи нитки в зворотній послідовності. Зробивши останнє коло, нитка закріплюється біля незакінченої ( не оповита ) нитки і обвиває її до кінця. У готовому вигляді малюнок нагадує павука. Краї квадратів закладаються петельним швом.
Мал.5