41. Порівняльна характеристика прямих та портфельних інвестицій:

Міжнар. інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.

Прямі іноземні інвестиції: 1)підприємницький ккапітал за кордоном, що забезпечує йому контроль над бізнесом, у який він вкладений;2) як первісне придбання власності за кордоном, так і в наступні інвестиційні угоди між інвестором та компанією, в яку вкладено капітал; 3) придбання резидентом однієї країни (прямим інвестором ) стійкого і довгострокового економічного інтересу і впливу на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни (підприємство прямого інвестування) чисті реальні інвестиції, валові реальні інвестиції

Портфельні інвестиції: 1) фінансові активи у вигляді облігацій та акцій, які деномінуються в національну валюту; 2) вкладення капіталу за кордоном у цінні папери, які не забезпечують контролю за об*єктом інвестування акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти); 3) капіталовкладення в іноземні пайові та боргові цінні папери: акціонерні, боргові: облігації, простого векселя, боргової розписки, інструмента грошового ринку, фінансових деривативів(нота, опціон, варрант, ф*юферс, свопи) Потфельні інв складаюсь як правило 60%, а Прямі інв -20%

58. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання

Зовнішня заборгованість ( ЗЗ) – це грошові, валютнікошти. Які певна держава має повернути своїм кредиторам, інвесторам з інших країн.

Причинами зз є отримання кредитів, великий відсоток плати за кредит, великий процент по облігаціям, нераціональне використання іноземних інвестицій, кредитів, відсутність нац валют ресурсів, переважання імпорту над експортом, економічна криза.

Показниками Зз країни можуть бути також такі відносні показники, як відношення обсягу Зз до ВВП та експорту країни; відношення зобов’язань по обслуговуванню зовн боргу до експорту країни. Вони співставлюють боргові зобов’язання країни з показниками її фінансового стану.

Відповідно до перших двох показників країни поділяються на 3 групи:

- країни з низьким рівнем заборгованості (показники – не більш 60%);

- країни з середнім рівнем заборгованості ( показники – більш 60% і не перевищують відповідно 80 і 220%);

- країни з високим рівнем заборгованості ( показники- вище вказаних вище меж)

Критичне значення третього показника становить 20-25% ( якщо більше, то країна фактично є банкротом).

Сучасна боргова криза характеризується величезними обсягами боргових зобов‘язань країн світу. Серед провідних боржників є як країни, що розвиваються (Індія (93 млрд дол.); Таїланд (90 млрд) і т.д.), так і розвинуті країни (США (862 млрд.); Канада (253 млрд); Франція (117,6 млрд)). Значні борги мають Росія, Китай, Бразилія, Мексика та інш.

Передумовою кризи були зовнішні запозичення урядів багатьох країн у міжнародних банків і фінансових організацій для покращення платіжного балансу і фінансування економічних реформ. За умов періодичних світових фінансових криз економічне положення багатьох країн – боржників не покращилось або навіть погіршилось. Їх неспроможність обслуговувати та повертати ці борги призвела до того, що вони або об‘явили дефолт по зовнішнім боргам, або постійно їх реструктуризують. Багато з цих країн є безнадійними боржниками ( Мозамбік, Нікарагуа і т.д.).

Шляхи розв’язання :1) стабілізація економіки, 2) зростання темпів розвитку промисловості, 3) широке упровадження інновацій 4) Реформування податкової системи ( для Укр) 5) Створення умов , що забезпечують стабілізац нац фін системи.