4.Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин.

Політико-правове середовище. Воно насамперед характеризується наявним в кожній країні політико-правовим режимом та системою управління і регулювання економіки.

Політико-правовий режим характеризується розгалуженістю гілок влади на законодавчу, виконавчу та судову. Однак, потрібно врахувати і наявні моделі політичного устрою. В сучасних умовах переважною моделлю виступає республіканська форма правління. Вона може бути парламентсько-президентською або президентсько-парламентською. Республіканська модель правління панує в понад 150 країнах світу. Крім цієї моделі, існує монархічна форма правління, яка виникла як наслідок рабовласницького устрою суспільства. В наш час модернізована монархія існує в понад 30 країнах світу (Європа — 12 країн, Азія — 14, Океанія — 3 країни). Королівство як форма правління діє в 6 країнах, княжіння — в чотирьох. Окремо можливо виділити: герцогство, султанат, емірати і папська республіка.

Як складова частина, що характеризує політико-правове середовище, виступає рівень політичної стабільності. Рівень політичної стабільності враховує наявність політичних партій, політичних інститутів і рівень демократії. Сама демократія як форма правління буває пряма, представницька, конституційна, соціальна і навіть тоталітарна.

Безумовно політико-правове середовище характеризується і рівнем політичного ризику. Він враховує наявність або відсутність в країні покупця заборони на імпорт, страйк, перевезення і конвертування валютних надходжень, можливу націоналізацію, експропріацію та інші негативні явища, що стримують пересування інвестиційних коштів.

Фактори соціально-культурного середовища МЕВ багато в чому визначають індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінку підприємців на фінансових ринках тощо. Економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях. Поєднання фізіолог. і соц. засад породжує такі похідні хар-тики людської поведінки, як політ. орієнтація, вегетаріанство, патріотизм та інше, що також справляє вплив на МЕВ.

Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються внаслідок природжених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія). Існує наступна закономірність — чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбані в процесі життя людини. Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи.

Основні характ соц-культ середовища:

1.розвиток форм мотивації до праці. Чим розвиненіша країна, тим більше прогресивних видів заохочення до праці там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набирає великої значущості в ЗЕД, з одного боку, і приваблює висококваліфік. труд. ресурси, з іншого боку.

2. мовні (вербальні) та немовні (колір, дистанція, час, імідж) комунікації.

3. морально-етичні норми поведінки людини. (Напр., тепер бізнесмен чи велика ТНК повинні бути максимально чесними і пунктуальними, якщо хочуть надовго закріпитися на світ. ринку.)

4. культура (пануюча в сусп-ві с-ма моральних цінностей, звичаїв, традицій, що розділяються усіма або абсолютною більшістю сусп-ва),

5. менталітет і особливості уподобань суб’єктів МЕВ, від урахування яких досить часто залежить підписання ділового контракту чи виконання спільних програм.

6. Сутність і тенденції розвитку світового господарства

Світове господарство (СГ) - сукупність нац економік, які знаходяться в тісній взаємодії та взаємозалежності. СГ є важливою категорією міжнародної економіки. В своєму розвитку СГ пройшло довгий шлях. Можна виділити 4 основних етапи цього розвитку:

1.Великі геогр відкриття 15-16 століть — промислова революція (кін 18 — поч 19 ст.).

2.Промислова революція — кін 19 — поч 20 ст.

3.Кін 19 — поч 20 ст. — 60-ті роки 20 ст.

4.60-ті роки 20 ст. — теперішній час.

До особливостей сучасного етапу розвитку СГ відносяться:

•лібералізація зовнішньоекон зв’язків країн. Зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами.

•активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнар соц-екон життя;

•розвиток процесу транснаціоналізації вир-ва;

•в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН. Її функції переходять до урядів країн “великої сімки”. Крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: СОТ — МВФ — Світовий банк.

•подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя.

Процеси лібералізації, відкриття нац економік приводять до таких наслідків: а) посилення конкуренції між нац та закордонними виробниками, банкрутств вітчизняних підприємств; б) зміни відносних цін; в) структурних зрушень. Не завжди лібералізація зовнішньоекон відносин країни із зовнішнім світом обумовлює підвищення ефективності функціонування нац економіки.