19. Права та обов’язки і відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.

Мають право (ст. 22):

1. Самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства

2. Отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмету перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.

3. Отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника.

4. Перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва проведення контрольних оглядів, замірів, визначення якості продукції і т.д.

5. Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Обов’язки (ст. 23):

1. Належним чином надавати аудиторські послуги;

2. Повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бух обліку і фін звітності;

3. Зберігати в таємниці конфіденційну інформацію, не використовувати її у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

4. Відповідати перед замовником за порушення умов договору.

5. Обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг, іншими видами аудиторських робіт

Спеціальні вимоги (ст. 24)

Забороняється проведення аудиту:

1. Аудиторам, які має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб’єкта, що перевіряється.

2. Аудитору, який має майнові інтереси у господарюючому суб’єкті

3. Аудитору-члену керівництва, засновнику, або власнику господарюючого суб’єкта, що перевіряється.

4. Аудитору-працівнику господарюючого суб’єкта, що перевіряється.

5. Аудитору-працівнику, співвласнику дочірнього підприємства, філії чи представництва підприємства, що перевіряється.

20 Принципи проф. етики:

Вірогідність. Суспільство потребує достовірної інформації.

Професіоналізм. Роботодавці, клієнти інші зацікавлені сторони визначають рівень фахової підготовки аудиторів.

Якість послуг. Аудит і аудиторські послуги повинні здійснюва­тись у суворій відповідності з чинним законодавством і нормативни­ми актами.

Довіра. Роботодавці, клієнти, інші зацікавлені сторони мають бути впевнені в тому, що аудитор ніколи не порушить професійної етики і дотримуватиметься її протягом усієї практики. Фундаментальні засади етики.

Неупередженість. Аудитор повинен виконувати свої функції неупереджено, бути незалежним, чесним і об'єктивним.

Чесність Ауди­тор має уникати інших відносин з клієнтами, не пов'язаних з аудиторською перевіркою. повинен зберігати чесність та об'єктивність на всіх етапах роботи і, висловлюючи думку про фінан­совий звіт, уникати ситуацій, які вплинули б на незалежність його висновків.

Об'єктивність. Аудитор повинен бути об'єктивним, щоб упере­дженість та інші чинники не впливали на достовірність його ви­сновків.

Професійна незалежність. Аудитор повинен бути професійно незалежним, фахово бездоганним. Рівень фахової підготовки аудиторів повинен відповідати єдиним професійним вимогам. Допускаються до аудиторської діяльності тільки ті фахівці, які склали екзамени і пройшли сертифікацію.

Конфіденційність. Аудитор має зберігати в таємниці всю інфор­мацію, яка стосується стану справ клієнта. Усі документи, пов'язані з аудитом, слід повертати клієнту.

Єдиним винятком з даного правила є обов'язок аудитора (аудиторської фірми) надати за рішенням судових органів

Аудитор не має права використовувати інформацію і факти, взяті з аудиторських перевірок, для своєї вигоди, вигоди третіх осіб або на шкоду клієнтові.

Професійна поведінка. Аудитор повинен сприяти підвищенню авторитетності своєї професії у суспільстві. Він повинен бути чесним,не має права залучати клієнтів шляхом обдурювання, Аудитор не може відбивати клієнтів у своїх колег з метою розширення своєї практики

Професійні норми. Аудитори зобов'язані виконувати з належ­ною турботою і увагою вказівки і побажання клієнта тією мірою, у якій вони не суперечать вимогам чинного законодавства.

29 Договір на проведення аудиту є основним док-ом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замов та вик-цем про проведення ауд перевірки.

Дог-р документально засвідчує, що сторони дійшли згоди з усіх пунктів, обумовлених у ньому. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння стор-ми взятих на себе обов'язків, умов їх вик-ння та прийнятого розміру відп-ті, необхідно макс ясно обумовити у договорі всі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв'язку з його укладанням.

Зміст договору. Обов'язково у договорі мають бути обумовлені наступні положення:

- мета аудиту; - масштаб аудиту; - можливість доступу до будь-яких записів, документацій та іншої інформації, замовленої у зв'язку з аудитом; - відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторам; - умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором; - вказівка на те, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки можуть залишитись не знайденими; - форма, у якій замовникові буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).

Структура договору Детальна структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. У преамбулі договору після зазначення назви та номера договору, місця й дати його підписання, повинні бути наведені назви сторін, які склали договір (замовник та виконавець), прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені кожної сторони.

Перелік зобов'язань замовника повинен містити наступні положення:

- надання аудиторам можливості доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, яка запрошена у зв'язку з аудитом; - відмова від будь-яких дій, які здійснюються з метою впливу на думку аудитора; - зобов'язання щодо прийому й оплати робіт;

У переліку зобов'язань аудитора необхідно вказувати про:

- дотримання умов конфіденційності інформації та інших принципів аудиту; - зазначення форми, у якій замовникові буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовникові документації); - дотримання вимог до якості згідно із стандартами та нормами аудиту, законодавчих актів України та іншими (вказати, яких саме) критеріями;

- зобов'язання інформування замовника у випадку, якщо у процесі роботи виявиться їх недоцільність;

В умовах відповідальності замовника мають бути положення:

- відповідальність за достовірність наданої аудиторам інформації; - відповідальність за виявлені відхилення та порушення, за фінансові результати та звітність по них; - відповідальність у випадку невиконання рекомендацій аудитора; - відповідальність за невиконання зобов'язань прийому та сплати винагороди за роботу; - інші види й умови відповідальності.

В умовах відповідальності виконавця необхідно помістити положення:

- відповідальність за якість виконаних робіт; - відповідальність за дотримання термінів робіт; - відповідальність за дотримання принципів аудиту при виконанні робіт; - інші види й умови відповідальності.

Особливі умови:

- питання про те, що в залежності від рівня суттєвості перевірки та інших притаманних аудиту обмежень, існує можливість і навіть ймовірність того, що будь-які навіть суттєві помилки можуть залишитися не віднайденими;

- умови відмови виконавця від продовження робіт на будь-якому етапі їх виконання;

- умови продовження терміну виконання робіт;

- посилання на будь-які додаткові угоди до даного договору, а також на додатки до договору;

- порядок розв'язання спорів по даному договору;

- інші умови.

34 внутрішній аудит проводиться всередині самої організації за вимогою та з ініціативи її керівництва аудитором, який працює в самій організації. Тому в виконанні своїх ф-ій він залежить від керівництва підпр.

Напрямки (ф-ії): - аналіз системи обліку та внутр контролю; - вивчення бухгалтерської та оперативної інформації; - вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання; - аналіз адекватності політики у сфері менеджменту; - оцінка якості інформації; - розробка проектів упр рішень; - проведення страт аналізу; - розробка фін прогнозів.

Об’єкти вн аудиту: - система внутр контролю; - окремі статті бухг та опер ін форм; - управлінські рішення, їх ефект; - фін прогнози; - ретроспективний та перспективний аналіз; - інформація про господарську д-ть; - майно під-ва; - системи оподаткування; - внутрішньогоспод контроль; - виконавча дисципліна.

Серед методичних прийомів вн аудиту можна виділити 2 групи: фактичного і документального аудиту

Для проведення фактичного аудиту використовують:- інвентаризацію; – обстеження, лабораторні аналізи, контрольні заміри викон робіт; - контрольний запуск сировини і матеріалів у виробн4 – безпосередній контроль якості прод на місцях.

При проведенні документального аудиту використовують: - зустрічні перевірки; - лічильні перевірки; - прийоми спеціальних розрахунків4 – статистичні методи; - економіко-математичні методи;прийоми програмного котролю ін форм; - балансовий метод.

24 Робочі документи — це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудито­ра. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важли­вою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора.

Робочі документи виконують такі функції:

— забезпечення обгрунтованості аудиторського висновку;

— засвідчення відповідності проведення аудиту стандартам;

— проведення аудиту на єдиних методологічних принципах;

— слугувати інструментарієм для аудиторів

Вона повинна бути чіткою і зрозумілою, повинна складатися в ході виконання аудиту.. Робоча документація має відоб­ражати такі відомості про кожного з об'єктів перевірки:

— використані методики і тести;

— одержана інформація;

— висновки.

Кожний робочий документ повинен бути належним чином оформ­лений:

— мати реквізити аудиторської фірми, номер і дату договору, на підставі якого проводиться перевірка;

— мати реквізити суб'єкта, що перевіряється;

— мати ідентифікаційний номер і пронумеровані сторінки;

— бути засвідченим аудитором, що проводив перевірку із зазна­ченням дати проведення аудиту.

Після закінчення перевірки робочі документи залишаються у аудитора, власністю якого вони є. Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Робочі документи можуть бути вилучені в аудитора за рішенням слідчих органів або суду.

26 Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фі­нансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандар­тів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення. У прак­тиці аудиту в Україні в перехідний період до ринкової еко­номіки необхідно користуватися міжнародними і національ­ними стандартами, нормативними документами з організації і методології бухгалтерського обліку і фінансово-господарсь­кого контролю, які застосовуються у вітчизняній практиці.

Основні принципи і вимоги щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту.

До основних принципів норм аудиту відносять:

• цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;

• правила використання результатів робіт, виконаних інши­ми аудиторами;

• документальне оформлення, планування, одержання до­казів аудитором;

• перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;

• аналіз висновків аудитора і складання ним звіту.

Кожний стандарт має визначити певну частину або сто­рону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лако­нічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту.

В МНА викладають основні напрями аудиту, зок­рема планування, контроль, і фіксацію результатів викона­ної роботи. При цьому зазначається, що аудитор має вивчи­ти систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обґрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він впевне­ний, що внутрішній контроль (аудит) на підприємстві доб­роякісний. Так, аудитор може використати дані інвентари­зації матеріально-виробничих запасів, перевірених ревізорами фірми, якщо він впевнений в якісному її проведенні та відображенні результатів у системі обліку і звітності.

Національні норми аудиту мають певну відмінність від МНА, обумовлену законодавством України та чинними норматив­но-правовими актами з питань бухгалтерського обліку і звіт­ності, фінансово-господарського контролю і аудиту. За структурою побудови вони відповідають МНА, що сприяє використанню зарубіжного досвіду в аудиторській діяльності.

Норми аудиту передбачають основні принципи виконан­ня аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкція­ми до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у прак­тиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчиз­няному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослід­женню питань, поставлених на вирішення аудиту.

Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та дос­товірності відображення її в бухгалтерському обліку і звіт­ності.