
- •Экология, ее предмет, объект и задачи.
- •Зона толерантности. Принцип Либиха-Шефельда. Потоки энергии в экосистемах. Кругообороты вещества.
- •2.Фотосинтез – це синтез рослинами органічних речовин (білків, жирів та вуглеводів) із со2, н2о, мінеральних солей азоту, фосфору й інших елементів за допомогою енергії світла.
- •Биосфера и её структура.
- •За в. І. Вернадським виділяють шість головних типів речовини у біосфері.
- •Устойчивость и саморегуляция биосферы.
- •Источники энергии в биосфере. Потоки энергии в биосфере. Трофические цепи.Кругообороты вещества.
- •Социоэкосиситемы, их структура и законы.
- •Структура
- •Развитие социоэкосистем. Возникновение глобального экологического кризиса.
- •Социально- экономический, механизм взаимодействия общества и природы. Природопользование и природные ресурсы.
- •1)Головний - трудові ресурси; 2)засоби виробництва; 3)природні ресурси.
- •Природные ресурсы их классификация. Природні ресурси:
- •Понятие рационального природопользования. Научные основы рационального природопользования.
- •Экологические нормативы и стандарты качества окружающей среды. Пдк, пдв, пдс.
- •Экономическая эффективность природопользования. Эколого-экономический ущерб и его расчет.
- •Экономическая эффективность природоохранных мероприятий. Предотвращенный эколого-экономический ущерб.
- •Платежи за выбросы загрязняющих веществ в атмосферу от стационарных и передвижных источников.
- •Расчет платежей за выбросы загрязняющих веществ в атмосферу от стационарных и передвижных источников.
- •Расчет платежей за выбросы загрязняющих веществ в гідросферу, складирование твердых отходов.
- •Международное сотрудничество в области охраны окружающей среды.
- •Современный мир в поисках концепции устойчивого развития. Основные положения, принятые из конференции в Рио-де-Жанейро по окружающей среде.
Экология, ее предмет, объект и задачи.
Екологія – це економіка природи, тобто одночасне визначення всіх взаємостосунків живих організмів з органічних и неорганічних компонентів навколишнього середовища, включаючи взаємовідношення рослин і тварин, які контактують один з одним.
Сучасна екологія - наука про стратегію й тактику збереження і стабільного розвитку життя на Землі.
Екологія - наука про структуру, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня.
Об’єктом вивчення екології є екосистеми різного ієрархічного рівня; предмет вивчення - структура, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня.
Мета екології: на основі спеціальних аналітичних наукових дисциплін дати загальну картину структури й функціонування природи та визначити місце й роль людини у природних процесах.
Завдання екології:
1. Вивчення загального стану сучасної біосфери планети, його формування й особливості розвитку під впливом природних і антропогенних чинників;
2. Прогноз динаміки стану біосфери в часі і просторі, в залежності від впливу різноманітних чинників;
3. Розробка шляхів гармонізації взаємодії суспільства й природи з метою зберігання самого життя на Землі.
Экосистема. Классификация экосистем.
I. Екосистема - єдиний природний організм, створений за тривалий період живими організмами й середовищем їхнього існування і, де всі компоненти тісно пов'язані шляхом обміну речовиною та енергією.
II. Екосистеми - термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, що існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії й частково речовини і які саморозвиваються й саморегулюються.
Класифікація:
І. По розміру: мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми,
континентальні екосистеми, глобальна екосистема - біосфера.
ІІ. По ландшафту: північні хвойні ліси, тундра, листяні ліси, тропічні ліси вологі, тропічні ліси сухі, прерії, савани, пустині, вічнозелені чагарники, гірські ліси (указані тільки континентальні екосистеми, водяні не указані).
ІІІ. По енергії:
1. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, несубсидовані іншими видами енергії;
2. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, субсидовані іншими
джерелами природної енергії (вітер, дощ, та ін.);
3. Екосистеми, рухомі енергією Сонця і субсидовані додатковою
енергією людиною (це агроекосистеми);
4.Індустріально-міські екосистеми, рухомі енергією палива
(копальневим, ядерним ...).
Компоненты экосистемы. Структура экосистем.
З біологічної точки зору в складі екосистем виділяють такі компоненти:
1. Живі організми (3-х видів);
2. Неорганічні речовини (кисень, азот, вуглекислий газ, вода, фосфор, вуглець і ін.), що вступають у кругообіг;
3. Органічні сполуки (вивірки, вуглеводи, ліпіди та ін.);
4.Субстрактне середовище, яке включає повітряний, водний, кліматичний режим і інші фізичні чинники.
Живі організми поділяються на:
1. Продуценти – автотрофні живі організми (тобто ті, що харчуються самостійно), в основному зелені рослини, що можуть створювати біомасу з простих хімічних елементів шляхом фотосинтезу ;
2. Макроконсументи - гетеротрофні організми (ті, що харчуються не самостійно), в основному, це тварини (фаготрофи);
3.Мікроконсументи або редуценти - гетеротрофні організми (бактерії, грибки ...), що одержують енергію або при розкладанні мертвих тканин продуцентів або макроконсументів, або шляхом поглинання розчиненої органічної речовини (ці організми ще називаються сапротрофами).
У функціональному плані виділяють такі компоненти:
1. Живі організми;
2. Потоки енергії;
3. Кругообіг речовини;
4. Керуючі ланцюги зворотних зв'язків;
5. Інформаційні потоки.
Екосистема


Біотична
Абіотична
Субстрактне середовище



Редуценти
Консументи
Органіка
Неорганіка
Продуценти
Экологические факторы их виды.
Екологічні фактори - усі складові середовища існування, що впливають на життя й розвиток організмів і на які вони реагують реакціями пристосування (адаптуються).
Розрізняють такі види екологічних факторів:
1. Абіотичні - фактори неживої природи. Вони поділяються на: хімічні - хімічний склад повітря, води, ґрунтів і фізичні - температура, освітленість, вологість, тиск, рівень радіації й ін.
2. Біотичні - фактори живої природи, пов'язані з діяльністю тварин, рослин, мікроорганізмів.
3. Антропогенні - фактори прямо або побічно зобов'язані своїм походженням із діяльністю людини.
Стосовно екосистеми розрізняють зовнішні й внутрішні екологічні фактори.
Зовнішні (екзогенні ) - фактори, що діють на екосистему через зовнішнє середовище, але самі практично не відчувають зворотної дії (потоки Сонячної енергії, розмір атмосферних осадків і ін..).
Внутрішні - фактори якості екосистеми. До них відносять:
а) мікрометеорологічні - освітленість, температура, вологість приземного прошарку повітря, утримання в ньому кисню, вуглекислого газу тощо;
б) ґрунтові - температура, вологість і склад ґрунтів, утримання гумусу, доступність мінерального харчування, окисновідновний потенціал;
в) біотичні - щільність популяції різноманітних видів, їх віковий склад, морфологічні, фізіологічні і поведінкові характеристики тощо.