5. Основні мотиви злиття і поглинань компаній

Основна причина інтеграції компаній криється в прагненні одержати і підсилити синергетичний ефект (коли сумарний результат від діяльності об’єднання компаній перевищує суму результатів окремих дій кожної із них). Це стосується ситуації, за якої 2 + 2 > 5.

Синергетичний ефект випадку може виникати завдяки:

• економії, обумовленої масштабами діяльності;

• комбінування взаємодоповнюючих ресурсів;

• фінансової економії за рахунок зниження трансакційних витрат;

• зрослої ринкової могутності через зниження конкуренції (мотив монополії);

• взаємодоповнюваності в галузі НДДКР.

До інших мотивів інтеграції компаній можуть належати:

• Підвищення якості управління. Усунення неефективності.

• Податкові пільги.

• Диференціація виробництва, можливість використання надлишкових ресурсів.

• Особисті мотиви менеджерів.

6. Особливості вертикальної інтеграції підприємств

Вертикальна інтеграція буває успішною тільки в одному випадку — коли вона життєво необхідна.

Вертикальна інтеграція — це спосіб координувати різні складові галузевого ланцюга в умовах, коли не вигідна двостороння торгівля (виробництво чавуну – виробництво сталі).

Існують чотири обґрунтовані причини для вертикальної інтеграції:

1. надто ризикований та ненадійний ринок (спостерігається «провал» чи «неспроможність» вертикального ринку) (НДІ – завод);

2. у компаній, працюючих у суміжних ланках виробничого ланцюга, більше ринкової влади, ніж у вас (кар’єр – бетонний завод);

3. інтеграція дає компанії ринкову владу, оскільки компанія зможе встановлювати високі вхідні бар’єри в галузях і проводити цінову дискримінацію;

4. ринок ще остаточно не сформувався, і компанії необхідно вертикально «інтегруватися вперед» для його розвитку. Або ж, ринок знаходиться у занепаді, незалежні гравці виходять із суміжних виробничих ланок, тоді виникає потреба "інтеграції назад".

7. Економічна і соціальна роль конкуренції в ринковій системі

В основі самоорганізуючих процесів ринкового типу лежить індивідуальний інтерес, як основна рушійна сила, та конкуренція - координуюча. Необхідною передумовою реалізації індивідуального інтересу є свобода окремого індивідуума діяти згідно власної системи цінностей, цілей та уподобань.

Поняття свободи не виключає наявності системи обмежень. Лише завдяки наявності рамок свободи, свобода стає реальною. В цьому контексті невід’ємним елементом свободи є існування права приватної власності.

Слід розмежовувати інституціональну й економічну сторони індивідуальної свободи. Свобода може перетворитися у фікцію, якщо окремий індивідуум буде позбавлений можливості вибору.

Сам вибір можливий лише за умови конкуренції. Перешкоджаючи окремим індивідуумам реалізовувати власні інтереси за рахунок інших сторін, конкуренція є важливішою умовою як збереження інституту індивідуальної свободи, так і функціонування ринку взагалі.

Конкуренцію часто порівнюють із спортивними змаганнями, проте, економічна конкуренція відрізняється тим, що, якщо на бігову доріжку виходять із власної ініціативи, то економічної конкуренції уникнути неможливо. Адже конкуренція є завжди і всюди, якщо справи доходять до розподілу економічних ресурсів. Це випливає із самого визначення поняття економічних ресурсів. Тому, конкуренція – є невід’ємним елементом будь-якої економічної системи так і життя в цілому.

Конкуренція – є умовою ефективності ринкової економіки. Адже в умовах конкуренції людина одержує стимул як до виявлення уже нагромаджених нею знань, так і пошуку нових, якими ще ніхто не володіє.

Саме завдяки конкуренції виявляться інформаційні переваги ринкової економіки перед командно-адміністративною системою.

Одним із найважливіших результатів конкуренції є те, що конкуренція призводить до того, що система правил поведінки стає обов’язковою до виконання незалежно від особистого до них ставлення.