МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ

ІМЕНІ М. В. ГОГОЛЯ

ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

МЕТОДИЧНі вказівки

щодо виконання розрахунково-графічної роботи

дисципліни„Безпека життєдіяльності”

Спеціальність: 5.04010602 „ Прикладна екологія ”,

5.02010501 „ Діловодство ”,

5.03050801 „ Фінанси і кредит ”,

5.05130109 „ Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів ” ,

5.05060103 „ Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання ”,

5.02020801 „ Декоративно-прикладне мистецтво ”

спеціалізація „Художня кераміка”.

Миргород 2013

Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Безпекажиттєдіяльності”складені на основі типової навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності”, затвердженої 31.03.2011р. для спеціальностей: 5.04010602 „Прикладна екологія ”, 5.02010501 „ Діловодство ”, 5.03050801 „ Фінанси і кредит ”, 5.05130109 „ Виробництво тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів ”, 5.05060103 „ Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання ”, 5.02020801 „Декоративно-прикладнемистецтво”спеціалізація„Художня кераміка”.

Укладач:^{­­­­­­­­}_____________ Сисенко О.І. викладач, спеціаліст першої категорії.

Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічної роботи розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії загальноосвітніх, гуманітарних і соціально-економічних дисциплін

Протокол № від «» 2013 року

Голова циклової комісії _________ О.М.Шкрябун

ВСТУП

Виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) передбачено навчальною програмою дисципліни БЖД. Робота виконується після відпрацювання теоретичного матеріалу і є завершальним етапом вивчення даної дисципліни.

Метою запропонованих методичних вказівок є поглиблення вивчення дисципліни та набуття навичок і вмінь, самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни.

Повністю виконану й оформлену роботу студенти здають викладачеві на перевірку не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії. Задачі, що ввійшли в завдання, виконують за варіантом, який відповідає номеру студента за списком.

Без виконаної і позитивно захищеної при співбесіді РГР студент не допускається до заліку.

1. Рекомендації щодо написання та оформлення розрахунково-графічної роботи

Метою роботи є закріплення студентами теоретичних знань з дисципліни “Безпека життєдіяльності” та використання їх на практиці, набуття практичних навичок, вміння аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та визначення необхідних заходів щодо захисту робітників, службовців і населення, яке мешкає на прилеглих до об’єктів господарювання територіях і підвищення стійкості функціонування об’єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій.

Робота повинна містити:

- вихідні дані;

- розрахунки;

- висновки (часткові та загальні);

- підсумкову таблицю результатів розрахунку;

- графічну частину (на аркуші формату А4 у вибраному масштабі).

Текст титульної сторінки повинен бути набраний шрифтом гарнітурою TimesNewRoman, розміром 14 пунктів (великими літерами) через півтора інтервали. Обсяг контрольної роботи повинен складати 10 – 12 сторінок. Перелік варіантів зазначений у додатку Д.

Зразок оформлення титульної сторінки наведено у додатку Ж.

2. Завдання для розрахунково-графічної роботи

Умова:

У промисловій зоні на відстані L від нашого виробничого приміщення (цеху) розташований об'єкт, на якому знаходиться Q тонн вибухонебезпечної речовини (газу пропану). Під час можливої аварії з вибухом цех може опинитись в осередку ураження.

Завдання:

Оцінити можливі наслідки впливу на виробниче приміщення аварії на вибухонебезпечному об'єкті відповідно до вихідних даних заданого варіанта (додаток Д).

Визначити:

1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?

2. Які очікуються руйнування елементів цеху?

3. Яка очікується пожежна обстановка в районі розташування цеху?

4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу?

5. Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань?

Зразок звіту подано у додатку Е.

3. Методика виконання роботи

Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, древесний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).

Наслідками таких вибухів є:

- руйнування будівель, споруд, обладнання;

- пожежі;

- ураження людей.

Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:

1. Визначити ступінь руйнування елементів цеху.

2. Визначити очікуваний характер пожеж.

3. Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.

4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.

3.1 Визначення ступеню руйнувань під час вибуху

Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини Qі відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху L.

Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.

Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) маєрадіус , м:

(1)

де – кількість вуглеводневого продукту.

У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:

Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R₂:

. (2)

Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:

(3)

де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.

Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:

(4)

або визначений за допомогою графіків (рис.1)

Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).

ПРИКЛАД 1

Умова.: Визначити можливий ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 300 т зрідженого пропану.

Розв'язок.

1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.

Радіус зони 1:

Радіус зони 2:

тобто наш об’єкт під час можливій аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху.

2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис.1) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані від центра вибуху Q = 300 т пропану. Це буде .

3. З додатка А визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25 кПаотримає середні руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.

Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибиті двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини.