- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичних занять
- •Практичне заняття № 7
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Особливості українського правопису
- •2. Орфоепічні норми. Систематизація правил орфографії
- •3. Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові
- •4. Правопис складних іменників та прикметників
- •5. Правопис прислівників
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 8
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи План та хід заняття
- •1. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •2. Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3. Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •4. Числівники в діловому мовленні: написання цифрових даних у професійних текстах
- •5. Прийменники у професійному мовленні
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 9
- •Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •План та хід проведення Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Синтаксичні структури у професійному мовленні
- •2. Розповідна форма викладу матеріалу
- •3. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення
- •4. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 10
- •План та хід проведення Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •Автобіографія. Вимоги до складання документа, його реквізити
- •2Характеристика. Її особливості, реквізити
- •1982 Року народження
- •3.Заява
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Практичне заняття №11
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково - інформаційних документів
- •План та хід заняття
- •Види службових листів, їх реквізити
- •Ділове листування. Вимоги до офіційного листування
- •3. Доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Реквізити документів
- •4. Поняття про протоколи, витяг з протоколу
- •Оголошення, запрошення
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 12
- •Тема 5.5.1 Укладання фахових документів (акт, список, відомість,табель, таблиця, правила)
- •План та хід проведення
- •1. Види актів відповідно до змісту
- •2. Список – реєстрація осіб, предметів, документів. Він складається у певному порядку. Найпоширенішим є алфавітний список, що являє собою перелік кого-небудь або чого-небудь за алфавітом.
- •Список №2
- •Зведена відомість про успішність студентів 12 групи квнз «Олександрійський педагогічний коледж імені в.О.Сухомлинського» за іі семестр 2012 – 2013 н.Р.
- •4. Правила
- •Інформація про працевлаштування та подальше навчання студентів 42 групи
- •Завдання 1. Укласти акт про списання. (Заповнити бланк документа.)
- •Завдання 2.Укласти список учнів, які відвідують гуртки та секції.
- •Рекомендована література:
Практичне заняття № 8
Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення
Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
Мета заняття: ознайомитися із особливості вживання іменників, числівників, займенників у професійному спілкуванні, із відмінюванням прізвищ, імен, по батькові, розглянути правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у Р.в.,рід, число невідмінюваних іменників, розглянути написання цифрових даних у професійних текстах.
Обладнання: інструктивна картка, орфографічний словник української мови, український правопис.
Короткі відомості з теоретичної частини роботи План та хід заняття
1. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
Морфологія вивчає не тільки будову слова і способи словотвору, а й класи слів за їх будовою, формами словозміни і загальним категоріальним значенням. Ці класи слів називаються частинами мови.
Розрізнення частин мови у відповідному контексті впливає на правопис окремих слів і зумовлює юридичну точність і професійну значимість документа.
Усі слова залежно від їхнього значення, граматичних ознак, способів змінювання і ролі у реченні поділяються на десять частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник, частки.
Частини мови, у свою чергу, можуть бути самостійними і службовими (останні без самостійних частин мови не існують). Перші мають лексичне значення, відповідають на питання і виступають членами речення, а другі, навпаки, не мають самостійного лексичного значення, не відповідають на питання і не можуть бути членами речення. Наприклад, слова книга, добрий, читати мають лексичне й граматичне значення і відповідають на питання, а слова але, для, якби, не, ні виконують тільки граматичну функцію: з'єднують слова або речення (але, якби), указують на відмінок (для - Р.в.), заперечують чи підсилюють (не, ні).
Розрізнення самостійних і службових частин мови досить часто дозволяє уникнути орфографічних помилок (особливо при написанні слів разом або окремо): Воронцов мовчав... Зате Самієв, потираючи маленькі, жваві, брунатні руки, говорив невтомно. (О.Гончар); Я люблю тебе, друже, за те, що в очах твоїх море синіє. (В.Сосюра). У першому випадку слово зате не відповідає на питання, є службовою частиною мови і, таким чином, виконує функцію сполучника. У другому - словосполучення за те відповідає на питання (люблю "за що?"), має лексичне значення вказівного займенника, граматичне значення знахідного відмінка з відповідним закінченням і прийменником за і виступає в ролі додатка.
Подальша класифікація частин мови дозволяє більш повно відчути і передати технічними засобами писемної форми мовлення їх значення і функції.
Самостійні частини мови умовно можна поділити на клас імен, до яких належать іменник, прикметник, числівник, займенник, і клас дій, де виділяються дієслова і прислівники. Дієприкметник і дієприслівник не є окремими частинами мови, вони є формами дієслова. Усі самостійні частини мови, крім прислівника, змінюються.