- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичних занять
- •Практичне заняття № 7
- •Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Особливості українського правопису
- •2. Орфоепічні норми. Систематизація правил орфографії
- •3. Правопис прізвищ, імен та по батькові в українській мові
- •4. Правопис складних іменників та прикметників
- •5. Правопис прислівників
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 8
- •Тема 4.2. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи План та хід заняття
- •1. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні
- •2. Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3. Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •4. Числівники в діловому мовленні: написання цифрових даних у професійних текстах
- •5. Прийменники у професійному мовленні
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 9
- •Тема 4.3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
- •План та хід проведення Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •1. Синтаксичні структури у професійному мовленні
- •2. Розповідна форма викладу матеріалу
- •3. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення
- •4. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 10
- •План та хід проведення Короткі відомості з теоретичної частини роботи
- •Автобіографія. Вимоги до складання документа, його реквізити
- •2Характеристика. Її особливості, реквізити
- •1982 Року народження
- •3.Заява
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Практичне заняття №11
- •Тема 5.3. Текстове оформлення довідково - інформаційних документів
- •План та хід заняття
- •Види службових листів, їх реквізити
- •Ділове листування. Вимоги до офіційного листування
- •3. Доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Реквізити документів
- •4. Поняття про протоколи, витяг з протоколу
- •Оголошення, запрошення
- •Зміст і послідовність виконання практичного завдання
- •Рекомендована література
- •Практичне заняття № 12
- •Тема 5.5.1 Укладання фахових документів (акт, список, відомість,табель, таблиця, правила)
- •План та хід проведення
- •1. Види актів відповідно до змісту
- •2. Список – реєстрація осіб, предметів, документів. Він складається у певному порядку. Найпоширенішим є алфавітний список, що являє собою перелік кого-небудь або чого-небудь за алфавітом.
- •Список №2
- •Зведена відомість про успішність студентів 12 групи квнз «Олександрійський педагогічний коледж імені в.О.Сухомлинського» за іі семестр 2012 – 2013 н.Р.
- •4. Правила
- •Інформація про працевлаштування та подальше навчання студентів 42 групи
- •Завдання 1. Укласти акт про списання. (Заповнити бланк документа.)
- •Завдання 2.Укласти список учнів, які відвідують гуртки та секції.
- •Рекомендована література:
4. Правопис складних іменників та прикметників
Правопис складних іменників
Разом пишуться:
а) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ, одна з яких дієслівного походження: вертоліт, лісосплав, самохід, силосонавантажувач, тепловоз;
б) складні іменники, утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука: білокрівці, чорногуз, чорнозем;
в) складні іменники, утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ: верболіз, лісостеп, носоріг, трудодень, шлакоблок (але людино-день); сюди ж належать іменники, першою частиною яких є незмінний іменник іншомовного походження (тут роль сполучного звука виконує останній голосний першого іменника: автострадда, велотрек, радіокомітет);
г) складні іменники, утворені з дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт; Непийпиво, Перебийте, Убийвовк (прізвища);
ґ) складні іменники, утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка (для числівника сто — називного) та іменника: дванадцятитонка, сторіччя, стоп'ятдесятиріччя, шестиденка;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
У складних словах із числівником, який означає число двозначне, тризначне та інші, числівник зазвичай пишеться цифрами й приєднується до другої частини слова за допомогою дефіса: 750-річчя, 16-поверховий.
д) складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: піваркуша, півгодини, півдюжини, півкарбованця, півколо, півмісяць, півогірка, пів'яблука; напівавтомат, напівсон; полукіпок, полумисок; перед іменниками — власними іменами пів- пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва;
є) складні іменники, утворені з трьох і більше основ: автомотогурток, вітловодолікування, термогідродинаміка.
Через дефіс пишуться:
а) іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж, розтяг-стиск;
б) іменники, що означають спеціальність, професію: магнітолог-астроном, лікар-еколог;
в) іменники на позначення казкових персонажів: Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка;
г) іменники, у яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом: блок-система, буй-тур, дизель-мотор, жар-птиця, козир-дівка, крекінг-процес, свят-вечір, стоп-кран;
ґ) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання: генерал-губернатор, генерал-лейтенант, контр-адмірал, прем'єр-міністр, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан;
д) іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;
є) складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер;
є) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост;
ж) субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля;
з) скорочені іменники, у яких наводиться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, вид-во — видавництво, д-р — доктор, ін-т — інститут, л-ра — література, т-во — товариство, ф-ка — фабрика;
и) перша частина складного слова (яке пишеться разом або через дефіс), коли далі йде слово з такою самою другою частиною: кулько й ролико-підшипники, радіо- й телеапаратура, тепло- й гідроелектростанції.
Прикладки
Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від семантики поєднуваних складників:
а) якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставиться: місто Київ, ріка Дніпро, трава звіробій; якщо ж у ролі прикладки виступає родова назва,то між означуваним іменником і прикладкою ставиться дефіс: звіробій-трава, Дніпро-ріка, Сапун-гора;
б) якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: вовк-жаднюга, дівчина-красуня, хлопець-богатир; якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він пишеться окремо: богатир хлопець, жаднюга вовк, красуня дівчина;
в) пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться дефіс: дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, учитель-фізик і фізик-учитель, художник-пейзажист і пейзажист-художник;
г) якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутивне значення, перетворюючи словосполучення на складний іменник без сполучного звука. Такі іменники пишуться через дефіс: гриб-паразит, жук-короїд, заєць-русак, льон-довгунець.
Правопис складних прикметників
Разом пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), картоплесаджальний (картоплесаджалка), лісостеповий (лісостеп), м'ясозаготівельний (м'ясозаготівля), радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід), теплообмінний (теплообмін), чорноземний (чорнозем);
б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка атлетика), мовностильовий (мовний стиль), народногосподарський (народне господарство), народнопоетичний (народна поезія), первіснообщинний (первісна община), правобережний (правий берег), сільськогосподарський (сільське господарство), східнослов'янський (східні слов'яни);
в) складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, карколомний, машинобудівний.
г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, у яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово;
д) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий;
є) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний;
є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).
Через дефіс пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер);
б) - складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний, культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-літературний, свердлильно-довбальний, суспільно-політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний тощо;
в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний;
г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Складні субстантивовані прикметники, які набули форми іменника, такі як військовозобов'язаний, військовополонений, пишуться разом.
ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною и приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'яльно-тіпальний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий;
д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зелено-синій, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);
е) складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;
є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.
