3. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення

Використання синтаксичних конструкцій у діловому мовленні характеризується певними особливостями. Для документів властивий розповідний характер висловлювання. У них використовується прямий порядок розміщення членів речення, при якому підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить, обставина - в різних місцях речення залежно від значення, способу вираження, напр.: Спеціальний стаж іноді підтверджується показаннями свідків.

У діловому стилі допускається розташування присудка перед підметом у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї, а також у реченнях, на початку яких є обставинні слова, напр.: “У Вінниці працює сьогодні 4 пожежно-рятувальних частини”, – інформує міський голова Володимир Гройсман; На території України діють норми безплатної видачі робітникам спеціального одягу.

Синтаксис ділових паперів характерний вживанням інфінітивних конструкцій (перебудувати, втілити, фінансувати, та ін.). У реченнях вживаються пасивні структури з дієсловами на -ться, наказові форми дієслів, безособові форми на -но, -то, напр.: проект обговорюється, затверджено на засіданні,взято участь…, відправлено листи з вимогою…, взяти на себе зобов’язання, створити комісію під керівництвом… тощо.

Із метою економності вислову й точності відтворення думки в документах часто вживають дієприкметникові та дієприслівникові звороти: Зважаючи на відзначене, хочемо висловити думку; Питання, розглянуте на зборах, підтвердило …, Беручи це до уваги..., Взявши до відома..., Відповідаючи на ваш запит.

Рекомендацій щодо їх вживання такі:

- Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому текстові.

- Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, при заміні – якщо є можливість вибору – про це слід пам’ятати.

Прості й складні речення можуть ускладнюватися відокремленими, однорідними членами.

4. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні

Вставні слова не мають формального зв’язку з реченням чи його складниками. Для наукового та офіційно-ділового стилю найхарактернішими є вставні слова, що

- вказують на стосунки між частинами тексту (по-перше, по-друге,...; отже, таким чином, насамперед, нарешті...),

- передають ставлення до способів висловлення думки (ймовірніше, точніше,...),

- зазначають джерело повідомлення (на думку вчених, за результатами досліджень),

- пом’якшують категоричність висновків (як відомо, припустимо),

- дають раціональну чи емоційну оцінку інформації (на жаль, напевно, мабуть).

Вставлені конструкції в науковому стилі та його різновидах є засобом уточнення і роз’яснення, додаткового повідомлення, а в художньому і публіцистичному стилях сприяють розвиткові другого плану розповіді, можуть містити оцінку і експресивні зауваження автора.