Методичні вказівки щодо підготовки до практичних занять

Практичне заняття – це форма організації навчання, пов'язана з самостійним виконанням студентами практичних робіт.

Головна мета практичних занять – практичне застосування сформованих раніше вмінь та навичок, узагальнення та систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів дослідницької роботи, застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями практичних занять є :

• формування у студентів практичних навичок;

• розвиток вмінь застосовувати теоретичні знання практично;

• залучення студентів до експериментального підтвердження теоретичних положень:

• прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень і висновків.

Практичні роботи проводяться після вивчення теми, а також можуть випереджати їх вивчення, створюючи дослідно-експериментальний образ теоретичного матеріалу, що передбачається вивчити.

Проведенню практичного заняття передує вступна лекція та інструктаж. У процесі проведення заняття застосовуються прийоми актуалізації опорних знань.

Засобом управління діяльністю студентів під час проведення заняття є інструкції, що містять:

• правила та послідовність дій;

• інформацію про повторення необхідного навчального матеріалу;

• порядок виконання завдань;

• контрольні питання за темою;

• список додаткової літератури.

Основне завдання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» полягає у тому, щоб дати студентам необхідні знання щодо складання і оформлення службових та особистих документів, допомогти їм оволодіти лексичними, орфоепічними, орфографічними, граматичними і стилістичними нормами сучасної ділової української мови.

Курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура», «Початкова освіта» базова загальна середня освіта розрахований на 24 години практичних занять, спеціальності «Початкова освіта» повна загальна середня освіта – на 20 годин.

Практичне заняття № 7

Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення

Тема 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічним та орфоепічним словниками)

Мета заняття:узагальнити правописні правила української мови, розглянути правопис прізвищ, імен, по батькові,складних іменників, прикметників, прислівників.

Обладнання: інструктивна картка,словник української мови, український правопис

Короткі відомості з теоретичної частини роботи

1. Особливості українського правопису

ПРАВОПИС - сукупність загальновизнаних і загальнообов'язкових правил, що встановлюють способи передачі мови на письмі. Правопис охоплює орфографію та пунктуацію.

Український правопис сформувався на основі правописних традицій давньоруської мови, що ґрунтувалися на фонетичному принципі, за яким написання має відбивати вимову.

Структура чинного правопису

I. Правопис основи слова

Літерні позначення звуків (§ 1-20), Правопис префіксів (§ 21), Правопис суфіксів (§ 22-24), Правопис складних слів (§ 25-33), Вживання великої літери (букви) (§ 34-40), Правила переносу (§ 41-42), Знак наголосу (§ 43)

II. Правопис закінчень відмінюваних слів

Іменник (§ 44-66), Прикметник (§ 67-69), , Числівник (§ 70-72), Займенник (§ 73-79), Дієслово (§ 80-85)

III. Правопис слів іншомовного походження

Приголосні (§ 86-89), Передача звука j та голосних (§ 90-91), Групи приголосних з голосними (§ 92-99), Відмінювання слів іншомовоного походження (§ 100)

IV. Правопис власних назв (прізвищ), Українські прізвища, відмінювання імен і прізвищ (§ 101-105), Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники (§ 106-107), Географічні назви (§ 108-114)

V. Найголовніші правила пунктуації