19.Фінансова стратегія підприємства

Фінансова стратегія підприємства - це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами, що будується на основі фінансового аналізу, а також оптимізації основних і оборотних коштів, розподілу прибутку, безготівкових розрахунків, податкової і цінової політики, політики в області цінних паперів, прийнято розрізняти генеральну й оперативну фінансові стратегії, головну стратегічну мету. Генеральна фінансова стратегія визначає діяльність підприємства, його взаємини з бюджетами всіх рівнів, утворення і використання доходу підприємства, розмір потреб і джерел фінансування на певний строк. Оперативна фінансова стратегія охоплює усі валові доходи і надходження засобів (розрахунки з покупцями за продану продукцію, надходження по кредитних операціях) і усі валові витрати (платежів постачальникам, заробітна плата, погашення зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів і банками). Головна стратегічна мета — забезпечення підприємства необхідними і достатніми грошовими ресурсами. Фінансова стратегія підприємства передбачає різні способи і дії для досягнення головної стратегічної мети, а саме: формування фінансових ресурсів і централізоване керівництво ними; виявлення вирішальних напрямків діяльності і зосередження на них фінансових резервів; ранжирування і поетапне досягнення цілей; облік фінансово-економічної обстановки і можливостей конкурентів і т. п.

20.Головні завдання управління активами підприємства

Основне завдання управління необоротними активами полягає у забезпеченні своєчасного оновлення основних виробничих фондів та високої ефективності їх використання. До основних завдань управління оборотними активами належать: -Забезпечення безперебійності виробничого процесу(формуються окремі види активів відповідно до обсягів господарської діяльності підприємства і тривалості його операційного та фінансового циклів).

-Прискорення оборотності загальної суми оборотних активів( збільшення частки активів з високою оборотністю і зменшення частки активів, що обертаються повільно).

-Забезпечення ліквідності оборотних активів, достатньої для підтримки платоспроможності підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями.

-Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. (своєчасне використання тимчасово вільних залишків грошових активів для формування ефективного портфеля поточних фінансових інвестицій, що можуть принести підприємству прямий дохід у формі процентів або дивідендів, розміщення коштів на депозит, відкриття контокорентних рахунків у банку).

-Мінімізація ризиків і втрат, пов'язаних з формуванням і використанням оборотних активів.

21.Структура оборотних активів підприємства та специфіка управління ними

Оборотні активи-це частина майна підприємства, втілена в матеріально-виробничих запасах,незакінчених розрахунках,залишках грошових коштів і фінансових вкладеннях.

До оборотних активів належать:виробничі запаси,незавершене виробництво,дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги,дебіторська заборгованість за розрахунками,інша поточна дебіторська заборгованість,поточні фінансові інвестиції,грошові кошти в національній та іноземній валюті.

Для ОА характерні такі ознаки:

1)вони мають бути заздалегідь вкладені,тобто авансовані до отримання виручки від реалізації продукції;

2)як ліквідні ресурси не витрачаються і не споживаються,але повинні постійно поновлюватися в господарському обігу;

3)абсолютна потреба в оборотних активах залежить від обсягу господарської діяльності,умов постачання і збуту.

Управління ОА підприємства пов’язане з особливостями формування його операційного циклу.Операційний цикл-період повного обороту всієї суми ОА,у процесі якого відбувається зміна їх окремих видів.Він характеризує проміжок часу між придбанням виробничих запасів і отриманням грошових коштів від реалізації продукції.

Етапи управління ОА:

1)Аналіз ОА підприємства в попередньому періоді;

2)Вибір політики формування ОА підприємства;

3)Оптимізація обсягу ОА;

4)Оптимізація співвідношення постійної і змінної частини ОА;

5)Забезпечення необхідної ліквідності ОА;

6)Забезпечення необхідної рентабельності ОА;

7)Вибір форм і джерел фінансування ОА;