46. Особливості управління фінансовими інвестиціями. Інвестиційний портфель

Фінансові інвестиції це форма це форма використання тимчасово вільного капіталу. Їх форми: 1.вкладення капіталу в дохідні фондові інструменти. 2.вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів. 3.вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств.

Політика управління фін. інвестиціями забезпечує вибір найбільш ефективних фін. інструментів вкладення капіталу і своєчасне його реінвестування. Етапи форм. політики управління фін. інвестиціями:1. Аналіз стану фін. інвестування у попередньому періоді. 2. Визначення обсягу фін. інвестування у наступному періоді. 3. Вибір форм фін. інвестування. 4. Оцінка інвестиційних якостей окремих фін. інструментів. 5. Формування портфеля фін. інвестицій. 6. Забезпечення ефективного оперативного управління портфелем фін. інвестицій.

Інвестиційний портфель — цілеспрямовано сформована сукупність об’єктів фінансового та/або реального інвестування, призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії, що визначає інвестиційну мету.Складові: можуть бути будь-які активи :золото, нерухомість, цінні папери. Виділяють: Портфель доходу — ІП, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді незалежно від темпів росту інвестованого капіталу на тривалу перспективу. Портфель росту — ІП, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу на тривалу перспективу незалежно від рівня прибутку в поточному періоді. Іншими словами, цей портфель орієнтований на забезпечення високих темпів зростання ринкової вартості підприємства. ПАММ портфель — ІП, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу в ПАММ рахунки. За відношенням до інвестиційних ризиків розрізняють:Агресивний (спекулятивний) — формується за критерієм максимізації поточного доходу чи приросту інвестованого капіталу незалежно від рівня інвестиційного ризику. Дозволяє отримати максимальну норму інвестиційного прибутку на вкладений капітал, але супроводжується найвищим рівнем інвестиційного ризику. Поміркований (компромісний) - інвестиційний портфель, за яким загальний рівень портфельного ризику , і норма інвестиційного прибутку наближаються до середньоринкових. Консервативний портфель — сформований за критерієм мінімізації рівня інвестиційного ризику. Формується найбільш поміркованими інвесторами, практично виключає використання фінансових інструментів, рівень інвестиційного ризику за якими перевищує середньоринковий.

47. Фінансова політика управління реальними інвестиціями

48. Види ризиків фінансово-господарської діяльності підприємства

1. за характером зв’язків: 1.1. систематичні(ринкові, цінові)-х-рні для економіки або певного ринку загалом. 1.2.несистематичні(індивідуальні, специфічні)-мають відношення до окремих ділових одиниць, об’єктів інвестування. 2. За сферою виникнення: фінансування, інвестування, постачання, виробництва, збуту, транспортування. 3. За середовищем виникнення: внутрішні, зовнішні. 4. Залежно від можливих результатів: 4.1.підприємницькі(динамічні) –передбачають можливість отримання як збитків так і прибутків у результаті прийняття господарських рішень. та 4.2.чисті(статичні)-можливість отримання лише негативного результату в разі настання деяких подій. 5. За доцільністю прийняття:5.1 ризик, який необхідно прийняти як невідємну складову певного бізнесу; 5.2.ризик, який можна собі дозволити. 5.3. ризик, який не можна собі дозволити.5.4.ризик, який не можна не дозволити. 6. За рівнем можливого негативного прояву: 6.1. без кризова зона. 6.2.зона допустимого ризику. 6.3. зона критичного ризику. 6.4. зона катастрофічного ризику.

Бувають ризики зумовлені зумовлені співвідношенням фінансових показників, наприклад кредиторської заборгованості і власного капіталу, постійних і змінних витрат, тощо.

Від них суттєво відрізняються операційні ризики, тобто ризики, пов’язані з окремими діями. Об’єктами операційного ризику можуть бути розрах.-касові операції юр і фіз. Осіб, транзакції через системи електронних платежів і через кореспондентські рахунки тощо.

За характером прояву операційні ризики можна поділити:

Ризик витоку або руйнування необхідних для бізнес-процесів інформаційних активів.

Ризик використання в діяльності ділової одиниці необ’єктивних або сфальсифікованих інформаційних активів

Ризик відсутності у керівництва підприємства об’єктивної та актуальної інформації

Ризик розповсюдження невигідної або небезпечної для ділової одиниці інформації.