
- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
70. Основний зміст та принципи консерватизму.
Виникнення консерватизму пов'язане з епохою Просвітництва і Великою французькою революцією XVIII ст., які ознаменували початок епохи краху феодалізму й настання капіталізму. реакція феодально-аристократичних кіл на загрозу засадам феодалізму, традиційним цінностям, звичному способові життя й мислення, яка йшла від революції.Родоначальник Берк. ідея — традиціоналізм, схиляння перед святістю традицій. реформи не мають порушувати традиційні засади. посилення ролі релігії. визнання природної та соціальної нерівності людей. проти втручання держави в економіку й соціальні відносини. Ідеї консерватизму щодо необхідності дотримання традицій, порядку, жорсткої державної політики запозичені фашистами. скорочення соціальних витрат двою. Різновиди: Традиціоналізм робить ставку на збереження соціальних засад і дотримання моральних традицій, притаманних ринковому капіталізму. Лібертаризм необмеженої свободи індивіда, державне втручання в економіку неприпустиме. Неоконсерватизм ідеї суспільного розвитку, історичної, соціальної і політичної активності людини, демократизації політики й соціальних відносин.
71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
Вибори – закріплений конституціях та ін нормативних актах відносно регулярний періодичний процес обрання складу органів влади. Залежно від предмету обрання: президентські, парламентські, муніципальні. Причини проведення: чергові, позачергові, додаткові – поповнення складу. Призначення: спосіб зміни правлячої еліти через волевиявлення, інструмент легітимації і стабілізації влади, волевиявлення реальної розстановки політики, визначення ступеня довіри до партій, їх програм. Здійснення політ соціалізац- набуття політ навичок, досвіду. Форма контролю за правлячою елітою. Функції: конструктивна, програмна, контрольна, артикуляційна, інтеграл, комуні кат, генеративна,
72. Основні принципи демократичних виборів.
Все загальність – є цензи віковий, осілості, майновий. Рівне виборче право. Безпосередність – пряме голосування. Таємність – свобода вибору.
73. Виборчі системи: типи та характеристика.
Виборча сма - спосіб розподілу депутатських мандатів залежно від результату голосув виборців.
Мажоритарна виборча - передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав по округу більше половини всіх голосів (50% + один голос і більш. відносної більшості – той, хто випередив за кількістю голосів усіх своїх суперників. Загалом мажоритарна виборча система застосовується у 76 країнах світу.Перевагою мажоритарної системи є те, що в ній закладені можливості ефективно працюючого стабільного уряду. Вона дозволяє крупним, добре організованим партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди.
недоліки: значна частина виборців країни (іноді до 50%) залишається не представленою в органах влади; партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць;
дві партії, що набрали однакову або близьку кількість голосів, проводять до органів влади неоднакове число кандидатів.
Пропорційна виборча система - мандати розподіляються чітко пропорційно числу поданих голосів. бар'єр. сформувалися з її допомогою органах влади представлена реальна картина політичного життя суспільства, розстановки політичних сил. Вона забезпечує систему зворотного зв'язку між державою і організаціями цивільного суспільства, у результаті сприяє розвитку політичного плюралізму і багатопартійності. недоліки: виникають складнощі у формуванні уряду (причини: відсутність домінуючої партії; створення багатопартійних коаліцій, що включають партії з різною метою і задачами, і, як наслідок, нестабільність урядів). вельми слабий безпосередній зв'язок між депутатами і виборцями, що голосують не за конкретних кандидатів, а за партії; незалежність депутатів від своїх партій (така несвобода парламентаріїв може негативно позначитися на процесі обговорення і ухвалення важливих документів). Змішана -певна частина мандатів розподіляється за мажоритарним принципом.