- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
Політичне рішення - здійснюваний в індивідуальній чи колективній формі процес визначення завдань політичної дії, етапів, способів її досягнення. Прийняття політичних рішень - це технологічна реалізація політичної влади в управлінні соціальними процесами. Через конкретні політичні рішення політична влада втілює свою волю в управлінський процес.стадії: а) аналіз інформації про проблему, яку необхідно вирішувати; б) постановка проблеми; в) опрацювання експертів; г) напрацювання альтернативних варіантів політики;
ґ) вироблення альтернативної політики; д) прийняття рішення; е) реалізація рішення;
є) підведення підсумків; ж) внесення коректив у проведення політичного курсу. також стадії: а) артикуляція інтересів; б) підготовка громадської думки; в) комплексний аналіз проблеми; г) всебічна підготовка проекту рішення; ґ) прийнятгя рішення; д) виконання рішення. типи рішень. фундаментальні рішення, які приймаються відповідно до конституції або ж революційним шляхом, мають вирішальне значення для функціонування політичної системи. 2-стосується законодавчих актів. 3 - локальні рішення, які мають адміністративний характер. рішення поділяють: - за значущістю для влади: значні, нейтральні, чергові, перспективні, вчасні, запізнілі, прогностичні;- за терміном дії: короткочасні, довгочасні, безперервно діючі; - за інноваційністю: новаторські, рутинні;- за силою впливу: обов'язкові, рекомендаційні. концепцію соціальної дії М. Вебера, яка зорієнтована на свідомість, раціональність й ефективність.Саймон прийняття політичних рішень визначає характер організаційної структури суспільства. Він виділяє рішення програмовані, які повторюються, і непрограмовані, які базуються на оцінці нових явищ і фактів та розв'язують невідомі раніше завдання стадії прийняття рішень:пошук і формулювання проблеми; вироблення шляхів прийняття рішень; оцінка й вибір конкретного варіанта рішення.. Лассуел сім етапів прийняття рішень: 1) постановка проблеми; 2) пошук інформації; 3) відбір альтернатив; 4) звернення за підтримкою; 5) процес реалізації рішення: 6) оцінка ефективності рішення; 7) підведення підсумків.
63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
Ліндблюм методи: раціонально-універсальний (або "кореневий метод") та інкрементальний метод ("метод гілок"). Перший - особа, яка приймає рішення, визначає пріоритети й виділяє у зв'язку з цим альтернативи реалізації цілі. Для цього обирається найбільш оптимальне рішення. Другий метод "гілок" передбачає послідовне обмеження в пошуку рішень і зосередження на малих кроках, які не дають змоги зробити великі помилки. спрощує процес прийняття і реалізації рішень. Залежно від гостроти політичного конфлікту, його масштабності, втягнення учасників виділяють такі методи: - індиферентний - найбільш характерний для тоталітарних та авторитарних режимів, де майже всі потреби ігноруються;
- метод тиску - застосовується владою за допомогою силових структур; - методи командного прийняття рішень, приймаються за допомогою вольових дій, ігноруючи інші можливості;
- консенсусний метод - реалізується за допомогою переговорного процесу з поступками конфліктуючих сторін.