Лекция № 4 Основні критерії ефективністі інвестиційного проекту та методи їх оцінки

4.1 Загальна характеристика методів оцінки ефективності

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій суттєво базується на концекції вартості грошей у часі та існує на наступних принципах:

1. Оцінка ефективності використання інвестуємого капіталу відбувається шляхом співставлення грошового потоку, який формується в процесі реалізації інвестиційногоо проекту та вихідноїо інвестиції. Проет визнається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій та прибутковість за вимогами інвесторів, що надають капітал.

2. Капітал, що інвестується, як і грошовий поток, приводиться до сучасного моменту часу або до певного розрахункового року (який зазвичай попередує початку реалізації проекту).

3. Процес дисконтування капітальних вкладень та грошових потоків виконується за різними ставками дисконту, які визначаються в залежності від особливостей інветиційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховуються структура інвестицій та вартість окремих складових капіталу.

Сутність усіх методів оцінки базується на наступній нескладній схемі:

Вихідні інвестиції при реалізації якого-небудь проекту генерують грошовий поток CF₁, CF₂,…, CD_n. Інвестиції визнаються ефективними, якщо цей поток достатній для

• повернення вихідної суми вкладень і

• забезпечення віддачі на вкладений капітал, що вимагається.

Найбільш розповсюджені наступні показники ефективності капітальних вкладень:

• дисконтований термін окупності (DPB),

• чисте сучасне значення інвестиційного проекту (NPV),

• внутрішня норма прибутковості (дохідності, рентабельності) (IRR).

Дані показники, як і відповідні до них методи, використовуються у двох варіантах:

• для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок про те щоб прийняти проект чи відхилити,

• для визначення ефективності проектів, які взаємно виключають один одного (порівняльна ефективність), коли робиться висновок про те, який проект прийняти з кількох альтернативних.

7.2 Метод дисконтованого періоду окупності

Розглянемо цей метод на конкретному прикладі аналізу двох проектів, що виключають один одний.

Приклад 4.1. Нехай обидва проекти потребують однаковий обсяг інвестицій $1000 та розраховані на чотири роки.

Проект А геренує наступні грошові потоки: по рокам 500, 400, 300, 100, а проект В – 100, 300, 400, 600. Вартість капіталу проекту оцінена на рівні 10 %. Розрахунок дисконтованого строку здійснюється за допомогою наступних таблиць.

Таблиця 4.1 – Проект А

Рік	0	1	2	3	4
Чистий грошовий поток (ЧГП)	-1000	500	400	300	100
Дисконтований ЧГП	-1000	455	331	225	68
Накопичений дисконтований ЧГП	-1000	-545	-214	11	79

Таблиця 4.2 – Проект В

Рік	0	1	2	3	4
Чистий грошовий поток (ЧГП)	-1000	10	300	400	600
Дисконтований ЧГП	-1000	91	248	301	410
Накопичений дисконтований ЧГП	-1000	-909	-661	-360	50

У третьому рядку таблиці розташовані дисконтованя значння грошових прибутків підприємства в наслідок реалізації інвестиційного проекту. В даному випадку має сенс розглянути наступну інтерпритацію дисконтування: приведення грошової суми до сучасного моменту часу відповідає виділенню з цієї суми очєї її частини, яка відповідає прибутку інвестора, що надається йому за те, що він надав свій капітал. Таким чином, частина грошового потоку, що залишилася, призначена для покриття вихідного обсягу інвестицій. У четвертому рядку таблиці надані значення непокритої частини вихідної інвестиції. З часом величина непокритої частини зменшується. Так,, наприкінець другого року непокритими у проекті А залишається тільки $214, та оскільки дисконтоване значення грошовогоо потока на третьому році складає $225, стає ясним, що період покриття інвестиції складає два повних роки та якусь частину року. Більш конкретно для проекту одержимо

DPB_A=2+214/225=2,95.

Аналогічно для проекту В розрахунок дисконтованого періода окупності розраховані у таблиці 4.2. Або

DPB_В=3+360/410=3,88.

На основі результатів розрахунків робиться висновок про те, що проект А кращий, оскільки від має менший дисконтований період окупності.

Суттєвим недоліком методу дисконтованого періоду окупності є те, що від враховує тільки початкові грошові потоки, саме ті потоку, що укладаються в період окупності. Всі наступні грошові потоки не беруться до уваги у розрахунковій схемі. Так, якби у рамках другого проекту в останній рік поток склав, наприклад $1000, то результат розрахунку дисконтованого періоду окупності б не змінився, хоча очевидно, що проект стане в цьому разі значно більше привабливим.