
- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •5. Структура ф-ського знання
- •6. Співвіднош ф-ських, загальнонаукових і спец-наук. Методів
- •7. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
- •8. Осн функції філософії:
- •9. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового Часу
- •16.Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18. Марксистська філософія
- •19. “Філософська антропологія”
- •20. Екзистенціалізм
- •21.„Філософія життя”
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •24 Філософські ідеї структуралізму
- •25 Світогляд
- •26 Структура світогляду
- •28.Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
- •31. Рух, як спосіб, простір та час як форми існування матерії
- •32. Некласична онтологія.
- •33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності.
- •39. Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •40.Інтелект,почуття,пам»ять і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність»
- •42. Проблема визначення Сутності людини
- •43.Проблема сенсу життя людини
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45.Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості
- •47.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- •48*.Еврестична і творча функції інтуїції
- •50.Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53*. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •55. Абсолютність і відносність істини
- •56. Проблема критеріїв істини
- •57.Істина і правда
- •58. Поняття методу і методології.
- •59.Основні форми наукового пізнання
- •61. Функції мови
- •62.Поліструктурність мови
- •63Поняття соціокультурної комунікації
- •64.Об єкт і предмет філософії історії
- •67.Поняття суспільного і соціального у філософії
- •68.Основні характеристики суспільства
- •69*. Соціальна структура суспільства
- •70. Сім’я як соціальна ланка суспільства
- •71. Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили соціального процесу.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •79. Поняття власності та її форм.
- •81. Поняття політики
- •82. Поняття політичної системи та її структури
- •83.Держава складова політичної організації суспільства
- •85. Поняття культури.
- •86. Масова культура,контркультура і антикультура.
- •87. Поняття цивілізації.
- •88. Традиції і новаторства в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського в культурі
- •90. Поняття міжкультурної комунікації
7. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
Діалектика– це ф-ський метод, який визнає єдність протилежностей, розглядає поняття і предмети в р-ку. Це метод ф-ського дослідж, при якому предмети, явища розглядаються гнучко, критично, послідовно, з урахув їх внутр. Протиріч, змін, р-ку, причин і наслідків. Д-ка як метод реалізує себе через принципи, закони і категорії. Принципи д-ки:1-Єдність об’єктивного і суб’єктивного; 2- принцип всезаг зв’язку; 3-принцип р-ку; 4-Принцип сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. 5- принцип єдності історичног і логічного. Д-ка спирається на 3 осн закони: 1-закон взаємного переходу кількісних змін у якісні (розкриває внутр. Механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об’єктивної дійсності); 2-закон єдності та б-би протилежностей, (джерело розвитку – це внутрішні суперечності, а зміст розвитку – це саморозвиток); 3-закон заперечення заперечення(розвиток завжди має спрямований характер і здійснюється у формі циклу чи спіралі). Це універсальні закони, вони діють у природі.ю сусп.-ві та пізнанні. Найважлив виміри д-ки: д-ка як т-рія р-ку,як логіка і як т-рія пізнання. Існ 2 альтернативні концепції – д-ка і метафізика. М-фіз –метод пізнання, альтернативний д-ці. Це метод ф-ського дослідження, при якому об’єкти розглядаються відокремлено як самі по собі, виключена взаємопов’язаність предметів.Різниця між Д-кою і М-фіз: розуміння між старим і новим (М-старе повністю відкидається новим; Д-р-ок вкл в себе і старее, і новее); розуміння джерела р-ку, руху, зміни (М-джерело руху-першопоштовх, Д –внутр суперечність речей і явищ, саморух матерії); розуміння срямованості р-ку (М- р-ок відбув по прямій чи по колу, Д -по аналогії зі спіраллю); в стилі мислення, усвідомлення дійсності(М-однобічність, негнучкість предмета, Д-намагається вивчити всі сторони предмеа); розуміння суті істинного знання ; суть пізнання сприймається по-різному(М-пізнання як результат, Д-як процес); різна картина світу.До альтернатив д-ки також відносять софістику, еклектику,догматизм, релятивізм.
8. Осн функції філософії:
Поняття «ф-ції» запропоноване Лейбніцом.Ф-ція – це вираз, прояв залежності між взаємозмінними величинами. Методологічна –виступає як заг вчення про метод і як сукупність найбільш заг методів пізнання і освоєння дійсності Л. Світоглядна- дозволяє сформувати цілісну картину світу, виражає ставлення людини до світу та орієнтує її в духовно-практичній сфері; Пізнавальна-спрямована на виявлення пізнавальних можливостей Л, на пізнання світу; Інтегративна -дозволяє встановити взаємозалежність між різними галузями знань;Евристична-спонукає до зб наук знань, шукає шляхи до нових відкриттів. Аксіологічна –дає можливістьдає можливість визначити заг-людські цінності, моральні принципи, ідеали. осмислююча-повязана з розумінням через критику віднош до дійсності; розуміюча – дозволяє Л уяснити свої можливості в пізнанні соц дійсності; пояснювальна –покликан апояснити соц бутя і сприяти його матеріал і духов зміні. Креативна – здійснює зовн відображ внутр стану душі Л.