24 Філософські ідеї структуралізму

Напрям в гуманітарних науках, що одержало в пізнішій класифікації позначення структуралізму, зявилося на початку XX ст. і було повязано насамперед з концепцією структурної лінгвістики швейцарського лінгвіста й філософа Фердинанда де Сосюра

Важливою є також думка Сосюра про те, що мова не залежить від мислення, навпаки, вона передує будь-якому акту мислення. Людина, прагнучи передати свою думку, просто використовує систему знаків, відношення між якими не контролюються свідомістю. Структуралі́зм — методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов'язаних частин. Мовні знаки мають смисл тільки у взаємовідношеннях один з одним і, таким чином, через свої відмінності. Слово набуває смислу в мові завдяки своїй відмінності від інших слів. Важливим є відношення слів одне до одного, а не та матеріальна форма, в якій вони знаходять вираження, наприклад завдяки письму або розмові. Значення лінгвістичного знака визначається його місцем у реченні тексту. Характерну рису структуралізму становить прагнення за свідомим маніпулюванням знаками, словами, символами виявити неусвідомлювані глибинні структури, приховані механізми знакових систем які опосередковує ставлення людської свідомості та світу .

25 Світогляд

Світогляд є більш ширшим поняттям, ніж філософія. Починає формуватися в дитячому віці через казкове сприйняття дійсності. Світогляд розглядається як аура певних уявлень. Всі уявлення, чуттєві форми, сприйняття, світовідчуття, моральні цінності та ідеали інтегруються у світогляд, коли вони виступають як форма суспільної самосвідомості людини. Світогляд – це форма суспільної самосвідомості людини через яку суб’єкт світогляду сприймає, осмислює, оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності. Визначає і переживає своє місце в світі, призначення і долю в ньому. Світогляд – спільне і обов’язкове для всіх моральне уявлення(Гегель). Світогляд – система поглядів на світ. Активне самовизначення людини в світі, яка шукає шляхи від ідеї до дії(Кант).Світогляд є духовно-практичним способом освоєння світу. Формуючись разом із свідомістю на основі практики суспільного життя світогляд реалізує потреби і цілі практичного світу в духовне, виступаючи як його духовно-практичне освоєння, в якому подолання чужості світу, його невідповідності людині реалізується шляхом створення образів справді людського світу, де втілюються ідеали краси, істини, і добра. Отже, світогляд – це духовно-практичне утворення засноване на співвіднесенні наявного, сущого, та уявного, бажаного, належного, синтезу досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали. Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. предмет світогляду — відношення "людина — світ " постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету та ін. Через нескладовими світогляду постають: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми та стереотипи.