2.1. Національний банк України, його функції

Національний банк України є основним фінансовим інститутом в сфері грошового ринку.

Основні функції Національного банку:

• здійснення емісії грошей, які виступають інструментом фінансових відносин;

• регулювання грошового обігу країниі;

• організація ефективного функціонування кредитної системи;

• реєстрація комерційних банків і видача ліцензій на окремі види банківських операцій (наприклад, валютні операції);

• забезпечення проведення міжбанківських розрахунків та кредитування комерційних банків;

• здійснення нагляду за діяльністю комерційних банків шляхом встановлення економічних нормативів і розмірів обов’язкових резервів;

• валютне регулювання і встановлення офіційних курсів валют чи валютних коридорів;

Функції Національного банку по обслуговуванню уряду:

• агентські послуги з розміщення державних цінних паперів;

• обслуговування державного боргу;

• організація касового виконання бюджету;

• проведення міжнародних розрахунків держави.

Перелік економічних нормативів, які встановлює Національний банк для комерційних банків:

1. мінімальний розмір статутного фонду та максимальний розмір частки окремого засновника (Частка будь-кого із засновників, акціонерів (учасників) не повинна перевищувати 35 процентів статутного фонду комерційного банку);

2. граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів;

3. показники ліквідності балансу та платоспроможності;

4. розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національному банку;

5. максимальний розмір ризику на одного позичальника.

2.2. Аналіз діяльності комерційних банків в складі кредитної системи України

Комерційні банки формують банківську систему і виконують такі основні функції: акумуляція тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб; проведення безготівкових розрахунків; касове обслуговування готівкового обігу; кредитування; агентські та інші послуги клієнтам банку.

Виділяються два типи комерційних банків: універсальні і спеціалізовані. Універсальні здійснюють всі види банківських операцій. Спеціалізовані банки проводять тільки окремі види операцій, або обслуговують певні галузі. Більшість банків в Україні є універсальними. До спеціалізованих банків відносяться Ощадний банк, інвестиційні, іпотечні та інші види банків.

За формою власності розрізняють державні, акціонерні і приватні банки. Однак незалежно від форми власності комерційні банки є суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на основі комерційного розрахунку.

Організація діяльності комерційних банків, основою якої є їх ресурси, представлена на схемі (рис.5).

Джерелами формування ресурсів виступають власний капітал банку, цільові надходження та залучені кошти. Цільові надходження характеризують діяльність банку за дорученням, наприклад фінансування бюджетних капітальних вкладень чи обслуговування кредитних ліній інших банків. Залучені кошти являють собою залишки на поточних рахунках клієнтів, депозитні вклади і сертифікати, випущені облігації і векселі, ресурси, що куплені у центральному банку та на міжбанківському ринку. Власні ресурси виступають стабілізуючою основою діяльності банків і створюються виходячи з необхідності забезпечення їх надійності. Наприклад, в Україні встановлено мінімальний розмір статутного фонду на рівні 2 млрд. ECU. Потужність банківської системи, її роль та місце у фінансовій системі та економіці країни визначаються обсягом ресурсів, які концентруються в комерційних банках.

Розміщення ресурсів комерційного банку характеризується залишками коштів, вкладеннями та резервами. Залишки коштів і резерви призначені для забезпечення надійності функціонування банківської системи. Вкладення ресурсів здійснюється банком з метою отримання доходу. Саме вони характеризують діяльність банку на фінансовому ринку.

Залишки коштів відображаються на кореспондентських рахунках у центральному та інших комерційних, насамперед, закордонних банках і в касі. Відкриття кореспондентських рахунків необхідне для здійснення розрахунків, в т.ч. міжнародних, клієнтів банку. Встановлення ліміту залишку цих коштів забезпечує надійність функціонування платіжної системи. Залишок готівки в касі необхідний для здійснення касового обслуговування клієнтів.

Напрямки вкладення ресурсів банку: