- •Практичне заняття №3
- •Тема: Типи коренів і кореневих систем.
- •Зовнішня і внутрішня будова кореня, його метаморфози
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: корінь, його функції та розвиток
- •Види коренів і типи кореневих систем
- •Зони кореня, їх будова і функції
- •Первинна анатомічна будова кореня
- •Анатомічна будова кореня однодольних рослин
- •Анатомічна будова кореня багаторічних однодольних рослин
- •Вторинна анатомічна будова кореня дводольних та голонасінних рослин
- •Метаморфози коренів
- •Особливості морфології коренів при симбіозі
- •Значення кореневих систем у природних процесах і житті людини
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Розглянути по таблицях, на живому і гербарному матеріалі, описати і зарисувати будову різних типів кореневих систем, на рисунках позначити головний, бічні та додаткові корені.
- •2. Розглянути, описати і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня півників, ознайомитися з особливостями його первинної анатомічної будови.
- •3. Вивчити і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня гарбуза звичайного.
- •4. Розглянути і описати постійні мікропрепарати поперечних зрізів коренеплодів моркви, редьки і буряка.
- •Коренеплоду буряка:
- •Набути практичні навички:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Практичне заняття №4 Тема: Пагін та його структурні елементи. Різноманітність стебел, їхні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки Теоретичні питання:
- •Зміст теми: пагін, його функції та структурні елементи
- •Різноманітність пагонів
- •Бруньки
- •Морфологія стебла
- •Первинна анатомічна будова стебла
- •Анатомічна будова стебла однодольних рослин
- •Мікроскопічна будова стебла злаків
- •Вторинна будова стебла дводольних трав’янистих рослин
- •Пучкова, безпучкова і перехідна будова стебла
- •Будова стебла дводольних дерев’янистих рослин
- •Будова стебла голонасінних рослин
- •Тривалість життя і розміри стебел
- •Видозміни стебла
- •Підземні пагони
- •Надземні пагони
- •Використання стебел
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Розглянути по таблицях, живому і гербарному матеріалу пагони рослин з різними типами галуження, зарисувати схеми основних типів галуження.
- •2. За таблицями і гербарним матеріалом проаналізувати і описати можливі форми стебла на
- •Поперечному розрізі:
- •3 . Розглянути постійний мікропрепарат поперечного зрізу стебла жита (Secale cereale), вивчити, описати і зарисувати його анатомічну будову.
- •4 . Вивчити безпучкову будову стебла на готовому мікропрепараті поперечного зрізу стебла льону (Linum usitatissimum), описати і зарисувати схему його анатомічної будови.
- •Н абути практичні навички:
- •Гілки липи:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Зони кореня, їх будова і функції
На поздовжньому розрізі кореня в напрямі знизу вгору можна виділити кілька зон: зона ділення, зона росту, всисна зона, провідна зона. На верхівці зони ділення кореня розташований кореневий чохлик.
Кореневий чохлик – своєрідний паренхіматичний утвір, який прикриває меристематичну зону конуса наростання кореня, захищає її від механічного пошкодження. У деяких рослин кореневий чохлик можна побачити неозброєним оком (гіацинт). Завдяки ослизненню і злущуванню його клітин кореневий чохлик сприяє просуванню кореня у твердому субстраті. Найкраще розвинений кореневий чохлик у рослин, в яких проходять процеси інтенсивного росту. Поверхневі клітини чохлика поступово стираються, але зсередини відновлюються за допомогою твірної тканини. Кореневий чохлик відсутній у рослин, які ведуть напівпаразитичний спосіб життя (омела, повитиця). Деякі рослини, які живуть у воді (ряска, жабурник), замість кореневого чохлика мають своєрідну кишеньку, яка зменшує швидкість течії води біля конуса наростання і цим самим надійно захищає зону росту від вимиваючої дії води.
Зона ділення. Корінь росте за рахунок верхівкової, або апікальної, меристеми, яка локалізується на його кінчику під кореневим чохликом. Тут можна виділити групу ініціальних клітин, які діляться і згодом диференціюються на різні спеціалізовані клітини кореня. Зовнішній шар меристеми називається дерматогеном, із нього пізніше утворюється епіблема, або ризодерма, а також клітини кореневого чохлика. Під дерматогеном розвивається другий меристематичний шар – периблема, яка дає початок первинній корі. Третій шар – плерома – утворює центральний циліндр.
Зона росту, або зона розтягування клітин, забезпечує збільшення розмірів клітин, що сприяє просуванню кореня у глибину субстрату. У цій частині клітини майже не діляться, а корінь стає більш прозорим. Одні його клітини, залежно від функцій, які вони будуть виконувати, видовжуються, а інші – одночасно видовжуються і збільшуються в об’ємі. У кінці зони росту з’являються перші сформовані гістологічні елементи провідних тканин: судини і ситоподібні трубки з клітинами-супутниками. Зона росту в різних частинах одного кореня може бути неоднаковою за розмірами. Загальна довжина зон ділення і росту невелика, вона становить лише 1-1,5 мм.
Всисна зона, або зона кореневих волосків, являє собою систему кореневих волосків та інших клітин епіблеми протяжністю 1,5-2 мм і більше. Кореневими волосками рослина забирає з грунту воду і мінеральні солі. Завдяки великій масі кореневих волосків у рослин значно збільшується всисна поверхня. Кореневі волоски не довговічні, вони живуть 10-20 днів, а потім відмирають і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту кінчика кореня в довжину. Всисна зона кореня вкрита слизистою речовиною – апектином, яка забезпечує прилипання грунту до кореневих волосків.
Провідна зона, або зона бічних коренів, становить більшу частину кореня. Кореневі волоски в цій зоні відмирають, на поверхні міститься покривна тканина, провідні елементи вже повністю сформовані. На цій ділянці корінь галузиться, утворюючи численні бічні корені, а вилучена кореневими волосками з грунту вода з мінеральними солями рухається від кореня вгору по стеблу до листків.