
- •Практичне заняття №3
- •Тема: Типи коренів і кореневих систем.
- •Зовнішня і внутрішня будова кореня, його метаморфози
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: корінь, його функції та розвиток
- •Види коренів і типи кореневих систем
- •Зони кореня, їх будова і функції
- •Первинна анатомічна будова кореня
- •Анатомічна будова кореня однодольних рослин
- •Анатомічна будова кореня багаторічних однодольних рослин
- •Вторинна анатомічна будова кореня дводольних та голонасінних рослин
- •Метаморфози коренів
- •Особливості морфології коренів при симбіозі
- •Значення кореневих систем у природних процесах і житті людини
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Розглянути по таблицях, на живому і гербарному матеріалі, описати і зарисувати будову різних типів кореневих систем, на рисунках позначити головний, бічні та додаткові корені.
- •2. Розглянути, описати і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня півників, ознайомитися з особливостями його первинної анатомічної будови.
- •3. Вивчити і зарисувати постійний мікропрепарат поперечного зрізу кореня гарбуза звичайного.
- •4. Розглянути і описати постійні мікропрепарати поперечних зрізів коренеплодів моркви, редьки і буряка.
- •Коренеплоду буряка:
- •Набути практичні навички:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Практичне заняття №4 Тема: Пагін та його структурні елементи. Різноманітність стебел, їхні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки Теоретичні питання:
- •Зміст теми: пагін, його функції та структурні елементи
- •Різноманітність пагонів
- •Бруньки
- •Морфологія стебла
- •Первинна анатомічна будова стебла
- •Анатомічна будова стебла однодольних рослин
- •Мікроскопічна будова стебла злаків
- •Вторинна будова стебла дводольних трав’янистих рослин
- •Пучкова, безпучкова і перехідна будова стебла
- •Будова стебла дводольних дерев’янистих рослин
- •Будова стебла голонасінних рослин
- •Тривалість життя і розміри стебел
- •Видозміни стебла
- •Підземні пагони
- •Надземні пагони
- •Використання стебел
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Розглянути по таблицях, живому і гербарному матеріалу пагони рослин з різними типами галуження, зарисувати схеми основних типів галуження.
- •2. За таблицями і гербарним матеріалом проаналізувати і описати можливі форми стебла на
- •Поперечному розрізі:
- •3 . Розглянути постійний мікропрепарат поперечного зрізу стебла жита (Secale cereale), вивчити, описати і зарисувати його анатомічну будову.
- •4 . Вивчити безпучкову будову стебла на готовому мікропрепараті поперечного зрізу стебла льону (Linum usitatissimum), описати і зарисувати схему його анатомічної будови.
- •Н абути практичні навички:
- •Гілки липи:
- •Література Основна:
- •Додаткова:
Зміст теми: пагін, його функції та структурні елементи
Пагоном називається частина рослинного організму, яка складається із стебла разом з розміщеними на ньому бруньками і листками. Саме за наявністю бруньок і листків на різних стадіях їхнього розвитку, а також квіток, суцвіть і плодів пагін відрізняється за морфологічною будовою від кореня. Крім цього, пагін, на відміну від кореня, володіє від'ємним геотропізмом, тобто росте від землі до джерела світла.
Місце пагона, від якого відростає листок, у деяких рослин, таких, як злаки і зонтичні, дещо потовщене, тому називається вузлом, а відстань між вузлами – меживузлям. Кут, який утворює листок із стеблом в місці, де листок відходить від стебла, називають листковою пазухою. У покритонасінних рослин в листкових пазухах розміщуються бічні, або пазушні, бруньки.
Якщо пазушних бруньок не одна, а кілька, то взаємне положення їх у пазусі листка, залежно від виду, неоднакове: або по вертикальній лінії одна над одною бруньки – серіальні, або поряд одна з одною по горизонталі – колатера-льні. Однорядне серіальне розміщення бруньок спостерігається у білої акації, гледичії, тютюну, жимолості; дворядне серіальне – в мімози, справжньої акації та ін. Колатеральне розміщення бруньок поширене переважно серед однодольних з широкою основою листка, зокрема у злаків, рідше у дводольних, наприклад, у сливи.
Бруньки закладаються не лише в пазухах листків, але й за ними – в меживузлях пагона, на корені, на листках; називають такі бруньки додатковими.
Ріст пагона. В більшості рослин стеблова частина пагона наростає в довжину своєю верхівкою, де у верхівковій бруньці міститься меристема у вигляді конуса наростання. На цьому ж конусі наростання закладаються з боків у вигляді первинних горбиків зачаткові листки і між ними у вигляді вторинних горбиків – зачаткові бруньки. Молоді листочки у верхівковій бруньці спочатку притиснуті до стебла, але далі в міру його розростання загинаються донизу. Відстань між листками поступово збільшується внаслідок витягування меживузлів. Діяльність верхівкової меристеми в процесі формування пагона супроводжується періодичним закладанням його елементів. Зачатки листків з'являються на конусі наростання через певні відрізки часу, величина яких визначається видом рослини та екологічними умовами росту. Відрізок часу між закладанням двох сусідніх зачатків листків називається пластохроном. За даними І.Г.Серебрякова, пластохрон у дуба і черемхи дорівнює 2,8 дня, у липи – 5,0 днів, у ліщини і берези – 8,3 дня, у клена гостролистого – 12,5 дня. Найменший пластохрон виявлено у ялини звичайної – 4,3 години. Протягом вегетаційного періоду величина пластохрона в однієї і тієї ж особини не залишається незмінною; у липи, наприклад, він коливається від 5 до 8 днів, у черемхи – 6-9 днів тощо. У тіневих пагонів пластохрон більший, ніж у світлових.
Утворення зачатків листків на конусі наростання відбувається в акропетальному порядку, тобто від вершка до низу.
У деяких рослин, зокрема в злаків, має місце не верхівковий ріст пагона, а вставний, або інтеркалярний. Діюча меристема в цих випадках знаходиться в меживузлях і розмежована ділянками, які вже припинили ріст. Вставний ріст властивий злакам, квітоносним, безлистим пагонам деяких рослин, так званим стрілкам і суцвіттям.
Швидкість росту пагона коливається. Видовжені пагони за сприятливих умов дають приріст за годину в середньому 0,3 мм, але в деяких рослин він може бути значно більшим, наприклад, у бамбука 3,5 см. В умовах помірного клімату ріст деревних і кущових рослин інтенсивно відбувається навесні і влітку, восени він уповільнюється, припиняючись на зиму. Проте, як показують точніші спостереження, у багатьох рослин взимку в закритих бруньках ріст триває, хоч і дуже повільно. У трав'янистих багаторічників ріст надземних пагонів відбувається по-різному, але здебільшого триває до осені, а одно-дворічників може завершитись значно раніше. Наприклад, у проліска, анемони, підсніжника ріст надземного пагона завершується уже навесні через кілька тижнів після початку вегетації.