Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторний_зошит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
240 Кб
Скачать
☆

2. Визначення сталості виду за шкалою Браун-Бланке

5 — види, що зустрічалися на 80—100% досліджуваних ділянок

4 — » » 60—80% » »

З— » » 40—60% » »

2— » » 20– 40% » »

1— » » 1—20% » »

Під час дослідження сталості виду слід мати па увазі:

1) пробні ділянки треба закладати рівномірно в межах фітоценозу;

2) кількість пробних ділянок брати не менше 20.

3. Визначення розміщення виду в фітоценозі

Окремі види розміщені в межах фітоценозу по-різному. Особини одного виду розміщені більш-менш рівномірно по всій площі, другого – скупчені латочками, третього — у двох-трьох місцях.

Розміщення екземплярів виду в рослинному угрупованні пов'язане з його біологічною особливістю. Від характеру розвитку видів залежить морфологічна структура фітоценозів.

3.1. За Альохіним

Для визначення розміщення видів В. В. Альохін запропонував шкалу з такими градаціями:

1 – поодиноко;

  1. – лоточка;

  2. – латка;

  3. – групування;

  4. – заросль;

  5. – заросль значних розмірів.

1.2. За Виковим

Шкала розміщення рослин

Скорочені назви

Умовні назви

Поодиноко (иnісиs) у всьому фітоценозі

По

in

Групою (gregarius) дифузною поодинокою в фітоценозі

Гр

gr

Плямою (macula) злитою поодинокою в фітоценозі

Пл

mc

Групами (gregatium) по всьому фітоценозу

Ггр

ggr

Плямами (maculis) по всьому фітоценозу

Ппл

mmc

Дифузно (diffusus) по всьому фітоценозу

ДФ

df

Злито (соаlescens) по всьому фітоценозу

Зл

coal

Мікроценозами (microphytocoenosus

Мц

mph

Рекомендована література:

1. Береговий М.П. Геоботаніка. – Радянська школа. - К.: 1966. – 174 с.

2. А.Г. Воронов. Геоботаника. Учеб. пособие М.: Высшая школа, 1973. – 384 с.

Миркин Б.М. Теоретические основи современной фитогеологии. – М.: Наука, 1935. – 136 с. .

3. Нешатаев Ю.Н. Методы анализа. геоботанических материалов: Учеб. Пособие. М.:.ЛГУ, 1987. – 192 с.

Лабораторне заняття № 4

Тема: Життєвість виду.

Мета: закріплення теоретичного матеріалу з даної теми, освоєння основних практичних способів визначення життєвості виду.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем біології.

Питання для самопідготовки:

  1. Поняття життєвості виду, її ступені та ознаки.

  2. Основні групи видів за ознакою життєвості.

Хід роботи:

Чим більше умови відповідають вимогам виду, тим вища його життєвість.

Життєвість того самого виду в різних умовах не -однакова. Найкраща вона в тих умовах, в яких сформувався вид.

1. Визначення ступеня життєвості виду

Розрізняють три ступені життєвості видів:

З — вид проходить повний цикл розвитку;

2 — вид у цих умовах лише вегетує;

1 — вид вегетує слабо.

Коли визначають життєвість видів у фітоценозі, користуються цими цифровими позначеннями.