- •Інструктивно - методичні матеріали до лабораторних занять з навчальної дисципліни «Геоботаніка»
- •Рецензенти:
- •Лабораторне заняття № 1
- •1. Типи геоботанічних досліджень.
- •1.1. Рекогносцирувальний тип дослідження.
- •1.2. Детально-маршрутний тип дослідження.
- •1.3. Стаціонарний тип дослідження.
- •2. Методи геоботанічних досліджень.
- •2.1. Метод пробних ділянок.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Визначення проценту покриття методом Раменського.
- •1. Метод числової об'єктивної оцінки рясності.
- •2. Метод підрахунку насіння і плодів на поверхні ґрунту і в ґрунті.
- •3. Метод суб'єктивного визначення рясності.
- •4. Метод вагового аналізу.
- •5. Метод об'ємного аналізу.
- •Лабораторне заняття № 3
- •1. Визначення ступеня сталості виду за Брокман -Єрошем.
- •2. Визначення сталості виду за шкалою Браун-Бланке
- •3. Визначення розміщення виду в фітоценозі
- •1.2. За Виковим
- •Лабораторне заняття № 4
- •1. Визначення ступеня життєвості виду
- •2. Визначення групової приналежності виду за ознакою життєвості.
- •Лабораторне заняття № 5
- •1. Опис окремих фаз розвитку видів рослин
- •Лабораторне заняття №6
- •1. План опису пробної ділянки лісу
- •2. Опис рослинності.
1. Метод числової об'єктивної оцінки рясності.
Для визначення рясності трав'янистих фітоценозів степів, луків:
Закладають пробну ділянку в 1 м2
На ній підраховують кількість екземплярів кожного виду.
Для обліку кущових і дернистих форм за екземпляр беруть кущик чи дернину, в кореневищних форм — підраховують окремі пагони, стрижнекореневих — окремі екземпляри. Підрахунок екземплярів одно-дворічних рослин провадиться так, як і стрижнекореневих рослин.
Для числового визначення рясності фітоценозу лісу пробні ділянки закладають розміром 0,25—0,5 га, дерева кожної породи підраховують окремо. Екземплярами кущових порід вважають кущ. Кущі підраховують па пробній ділянці в 100 м2.
Метод числової об'єктивної оцінки рясності найчастіше застосовують під час стаціонарних і рідше під час детально-маршрутних досліджень.
2. Метод підрахунку насіння і плодів на поверхні ґрунту і в ґрунті.
З орного шару ґрунту металевою лопаткою беруть пробу з площі 25 см2, спочатку до глибини 2 см.
Поступово заглиблюючись, дістають все нові й нові проби до глибини 20 см і більше.
Кожну пробу ґрунту кладуть в окремі мішечки з етикетками.
У лабораторії проби ґрунту очищають від камінців, сміття. Насіння рослин відмивають водою через ґрунтове сито діаметром 0,25 см.
Щоб виявити насіння, використовують суміш бромоформу і сірчаного ефіру (4:5) або розчин хлористого кальцію (1250 г хлористого кальцію на 1 л води). Обидві рідини мають питому вагу більшу за одиницю, і органічні залишки, а також насіння і плоди, піднімуться на поверхню рідини, їх збирають, підсушують, насіння чи плоди відокремлюють, розкладають за видами і підраховують кількість.
3. Метод суб'єктивного визначення рясності.
За цим методом рясність визначають на око. При цьому часто користуються шестибальною шкалою шведського геоботаніка Друде:
На типовій площині певної рослинної асоціації виділяють пробну ділянку, найчастіше розміром 100 м2,
на ній визначають на око участь кожного виду в рослинному угрупованні.
За шкалою Друде ступені рясності виду записують такими позначеннями:
→ йос (зосіаііз) — дуже рясно, рослини змикаються своїми надземними частинами, утворюють фон;
→ сор3 (соріозиз) — дуже велика кількість, рослини зустрічаються у надзвичайно великій кількості, покривають не менше половини площі;
→ сор2 — велика кількість, рослини цього виду покривають від 75 до 72 площі;
→ сор1 — достатньо велика кількість, площа покриття менша Уз усієї площі;
→ яр (зрагзиз) — мала кількість, рослини зустрічаються розпорошено, зрідка;
→ зої (зоШагіиз) — рослини зустрічаються поодинці окремими екземплярами.
Користуються геоботаніки ще й чотирибальною (скороченою) шкалою Друде, десятибальною шкалою В. В. Альохіна, п'ятибальною шкалою Г. М. Висоцького.
Користуючись суб'єктивним методом, дістаємо лише наближені дані, проте він зручний і легкий для роботи в польових умовах.