Лабораторне заняття №2

Тема: Покриття. Рясність виду.

Мета : закріплення теоретичного матеріалу з даної теми, освоєння основних практичних способів визначення проценту покриття..

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем біології.

Питання для самопідготовки:

1. Поняття про покриття, його типи.

2. Методи визначення процента покриття.

3. Поняття рясності, екземплярної рясності.

4. Залежність рясності від умов середовища, біологічних особливостей виду і т.д.

5. Методи визначення рясності, їх характеристика, порівняння придатності у різних типах геоботанічних досліджень.

6. Поняття рясності, екземплярної рясності.

7. Залежність рясності від умов середовища, біологічних особливостей виду і т.д.

8. Методи визначенн рясності, їх характеристика, порівняння придатності у різних типах геоботанічних досліджень

Хід роботи:

Покриттям називається величина горизонтальної проекції надземних органів окремих видів рослин чи всього рослинного угруповання на поверхню землі.

В геоботаніці розрізняють справжнє і проекційне покриття.

Справжнє покриття — це площа поверхні, яку займають зрізані при основі (стерня, пні дерев) стебла виду чи всіх рослин фітоценозу на певній ділянці.

Проекційне покриття показує ступінь затінення поверхні землі надземними органами виду чи рослинного угруповання. Проекційне покриття буває загальним, ярусним, частковим, індивідуальним.

Загальне покриття створює все рослинне угруповання. Ярусне покриття створює окремий ярус угруповання, наприклад, у дібровному лісі його створює деревний, чагарниковий і трав'янистий яруси.

Часткове покриття створюють усі рослини одного виду. Часткове покриття називають ще покриттям виду. Індивідуальне покриття створює окрема рослина. У геоботанічній практиці найчастіше визначають загальне й часткове покриття.

Проекційне покриття одного й того ж рослинного угруповання протягом періоду вегетації не залишається однаковим. Наприклад, кульмінації покриття асоціацій степу, луків досягає в час масового цвітіння основних компонентів. У більшості випадків це стосується і покриття окремих видів.

1. Визначення проценту покриття методом Раменського.

Для обчислення процента покриття окремих видів Раменський рекомендує застосовувати проекційні сітки розміром 10% і 1% від 4 м Найдрібніші комірки масштабної сітки мають розмір 4 см.

• на рівні травостою розтягують чотириметровий квадрат.

• Масштабну сітку тримають над травостоєм, обмеженим

квадратом,

• дивляться через сітку зверху вниз,

• визначають процент покриття окремими видами, що є компонентами даного фітоценозу.

Визначення процента покриття методом Раменського із застосуванням масштабної сітки потребує значної кількості часу і застосовується найчастіше під час стаціонарного геоботанічного дослідження рослинності степів, луків, боліт.

2. Визначення проценту покриття "на око".

Під час маршрутного дослідження рослинних асоціацій процент покриття визначають на око. Для цього на пробній ділянці рослинної асоціації (4 м², 16 м², 100 м²) визначають загальний процент покриття. Так само на око визначають процент покриття видів рослин, що належать до асоціації.

Для фітоценозів лісу, крім загального процента покриття і покриття видів, визначають ще процент покриття кожного ярусу.

Покриття обчислюють у процентах або десятих частинах одиниці. Повнота його в різних рослинних угрупованнях буде неоднакова.

Ступінь участі кожного виду рослин у фітоценозі називається рясністю. Рясність визначається кількісним або об'ємним відношенням компонентів. Екземплярна рясність — рясність окремих рослин якогось виду

В геоботанічній практиці відомо кілька способів визначення рясності.