18. Що таке маятникова міграція

Маятникова міграція — це масові за своїми розмірами щоденні, щотижневі або місячні переміщення фізичних осіб від місць постійного проживання до місця роботи і водночас систематично — у зворотний бік. У процесі маятникових міграцій здійснюється територіальне переміщення одного з основних ресурсів виробництва — робочої сили, яке має зворотний характер, одноденний цикл і не су­проводжується зміною постійного місця проживання. Соціально-економічний зміст трудових маятникових міграцій та міжпоселенських культурно-побутових та рекреаційних поїздок людей принципово відмінний: перші перебувають у сфері суспільного виробництва і обміну та обслуговування, другі ж — у сфері особистого споживання. І якщо маятникові мігранти беруть участь у створенні матеріаль­них благ або у наданні різного роду послуг, то фізичні особи, які здійснюють міжпоселенські культурно-побутові, соціально-культурні та рекреаційні поїздки, не виробляють ні матеріальних цінностей, ні послуг; вони їх споживають.

19.Результатом чого є маятникова міграція?

20.Де найбільші прояви маятникової міграції

21. Яка ключова помилка проектантів і влади при проектуванні мікрорайонів Прют і Айгоу (США, Сент-Луіс)

22. Дати визначення поняття «джентрифікація»

Джентрифікація – це відношення старої забудови центральної частини міста, що призводить до збільшення її цінності та відповідної внутрішньо міської динаміки населення.

23. Чим в містобудівному прогнозуванні різняться нормативний і стратегічний прогноз ?

24. Яким терміном позначають стан матеріального і духовного падіння людини

25. Що в соціології означає термін «поляризація»?

26. Коли зародився інтерес до життя людини в міському середовищі і взаємодії її з міським соціумом

27. Чим була обумовлена потреба в соціологічному дослідженні міст

28. Хто автор соціальної картографії.

29. Зміни в соціальній організації міста пов’язані з …

30. Чим різняться географічна мобільність і міграція

31. Що таке соціальна мобільність

Люди в місті знаходяться в постійному русі, а міський соціум – в розвитку. Сукупність соціальних переміщень людей в місті, тобто зміна свого статусу, називається соціальною мобільністю.

Існують два основні види соціальної мобільності – міжпоколінна і внутрішньопоколінна, і два основних типа – вертикальна і горизонтальна. Вони, в свою чергу, поділяються на підвиди і підтипи.

Міжпоколінна мобільність передбачає, що діти досягають більш високої соціальної позиції або спускаються на нижчий щабель, ніж їх батьки. Внутрішньопоколінна мобільність має місце там, де один і той же індивід, поза порівнянням з батьком, на протязі життя декілька разів змінює соціальні позиції. Інакше вона називається соціальною кар’єрою.

Під вертикальною мобільністю розуміють переміщення із однієї страти в іншу. В залежності від напряму переміщення існують висхідна мобільність (соціальний підйом, рух нагору) і спадна мобільність (соціальний спуск, рух вниз).

Горизонтальна мобільність – перехід індивіда із однієї соціальної групи в іншу, розташовану на одному й тому рівні. Різновид горизонтальної мобільності – географічна мобільність, під якою розуміють не зміну статусу чи групи, а переміщення із одного місця в інше при збереженні попереднього статусу. Якщо до переміни місця додається переміна статусу, то географічна мобільність перетворюється в міграцію. Якщо сільський житель приїхав в місто, щоб провідати родичів, то це географічна мобільність. Якщо ж він переселився в місто на постійне місце проживання і знайшов тут роботу, то це вже міграція. Він змінив професію. Можна запропонувати класифікацію соціальної мобільності за іншими критеріями. Так, наприклад, розрізняють індивідуальну мобільність, коли переміщення вниз, вгору чи по горизонталі відбувається у кожної людини незалежно від інших, і групову мобільність, коли переміщення відбуваються колективно, наприклад, після соціальної революції старий клас віддає пануючі позиції новому класу. Крім того іноді виділяють організовану мобільність, коли переміщення людини чи цілих груп вгору, вниз чи по горизонталі керуються державою  із згодою самих людей чи без їх згоди. До добровільної організованої мобільності слід віднести так званий соціалістичний оргнабір, громадські призови на комсомольські будівлі тощо. До примусової організованої мобільності можна віднести репатріацію (переселення) малих народів і розкуркулення в роки сталінізму. Від організованої мобільності необхідно відрізняти структурну мобільність. Вони викликана змінами в структурі народного господарства і відбувається поза волею і свідомістю окремих індивідів. Таким чином, структурну мобільність в середині ХХ століття визначали три фактори: 1) зміна структури народного господарства і розширення управлінських вакансій; 2) нестача молоді в середньому класі; 3) доступність освіти.

Соціальна мобільність міських жителів вимірюється при допомозі двох головних показників. Дистанція мобільності – це кількість сходинок, на які вдалося піднятися чи довелось спуститися міським жителям. Нормальною дистанцією вважається переміщення на одну-дві сходинки вверх чи вниз. Під об’ємом мобільності розуміють число міських жителів, які перемістилися по соціальних сходах у вертикальному напрямі за певний проміжок часу. Якщо об’єм  вираховується кількістю переміщених індивідів, то він називається абсолютним, а якщо відношенням цієї кількості по всьому населенню, то відносним об’ємом і вказується у відсотках.  Сукупний об’єм, чи масштаб мобільності, визначає кількість переміщень по всім стратам разом, а диференційований – за окремими стратами, прошаркам, класам. Зміна мобільності за окремими прошарками описується двома показниками. Перший – це коефіцієнт мобільності виходу з соціального прошарку. Він свідчить, наприклад, про те, скільки синів кваліфікованих робочих стали інтелігентами чи селянами. Другий – коефіцієнт мобільності входження в соціальний прошарок, він свідчить про те, з яких прошарків доповнюється, наприклад, прошарок інтелігентів. Він визначає соціальне походження людей.

На вертикальну і горизонтальну мобільність впливають стать, вік, рівень народжуваності, рівень смертності, щільність населення. В цілому молоді чоловіки більш мобільні, ніж жінки та люди похилого віку. Для молодих властива професійна, для дорослих – економічна, для людей похилого віку – політична мобільність.

32. Що таке соціальна структура суспільства?

33. Як називається некількісна (не вимірюється одиницями виміру) методика перевірки відповідності (обґрунтованості) результатів дослідження поставленому завданню

34. Принцип кластеризації одноступіньчатої випадкової вибірки передбачає

35. Щоб сформувати вибірку в соціологічному дослідженні потрібно::

36. Який метод соціологічного проектування доцільніше застосувати при проектуванні невеликої житлової групи?

37. Морфометричний аналіз – це…

38. Що відображають емпіричні дані?

39. Який нормативний документ передбачає забезпечення соціальних норм в плануванні міста ?