Бібліографічний список

1. вступ до філософії: Підручник / Г.І. Волинка. - К.: Вища шк., 1999.

2. Калюжная Н.А. Философский аналіз опыта: экзистенциальные аспекты

3. //Вопросы философии. 2009, № 9. С. 164 – 170.

4. Кислюк К.В. Філософія. Модульний курс. Навчальний посібник. Харків, 2009. – 244 с.

5. Мюрбер И.И. Ницше о современном человеке в пространстве политического

6. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. – Львів,2010. – 504с.

7. //Вопросы философии. 2009, № 5. С. 47 – 60.

8. Подорога В. Выражение и смысл. Ландшафтные миры философии: Кьеркегор, Ницше, Хайдеггер, Пруст, Кафка.- М., 1995.- 432 с.

9. Радугин А.А. Философия: Учеб. пособие для студентов вузов. - М.: Центр, 1999. – 269 с.

10. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. - К.: Основи, 1998. – 699 с.

11. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: Від Декарта до Вінгенштейна. - К.: Основи, 1998. - 333 с.

12. Філософія / Г.А. Заїченко та ін. - К.: Вища шк.., 1995. - 454с.

13. Філософія: Навч. посібник / І.Ф.Надольний. - К.: Вікар, 1997. - 583с.

Тема 7. Онтологія (філософське вчення про буття)

(2 години)

План

1. Смисл проблеми буття.

2. Категорія матерії. Матеріальна єдність світу.

3. Єдність матерії, руху, простору і часу.

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть проблеми буття?

2. Коли і чому в філософії з'явилась проблема буття?

3. Що таке матерія як об'єктивна реальність?

4. Як співвідноситься матерія і дух, матеріальне та ідеальне?

5. Чи є рух невід'ємною властивістю матерії?

6. У чому полягає єдність простору і часу?

7. Чи можлива машина часу?

Теми доповідей і рефератів

1. Проблема людського буття у філософії.

2. Властивості та атрибути матерії.

3. Час і простір як форми існування матерії.

Методичні поради

Ця і наступна теми охоплюють таку галузь філософського знання як онтологія, що досліджує основи всього сущого, дає філософське розуміння світу, осмислює місце і роль людини в ньому. Вона розкривається через зміст фундаментальних категорій: буття, матерія, свідомість.

Приступаючи до розгляду першого питання даної теми, слід виходити з того, що центральне місце у багатьох філософських вченнях минулого і сучасності займає категорія буття. Покажіть зв'язок цієї категорії з мовною практикою, з вживанням дієслова “бути”, що націлює її на фіксацію найбільш спільного у речах – на їх просту наявність.

Слід прослідкувати, як змінювалося розуміння категорії буття в історії філософії; проаналізувати відмінність між загальнонауковим і філософським розумінням буття, вказати, що філософське розуміння буття не просто охоплює все, що існує, але й співпадає з гранично широким ставленням людини до світу.

Слід також виділити основні форми буття, які не зводяться одна до одної, але взаємопов'язані між собою: 1) буття речей і процесів: а) одвічної природи; б) вироблених людиною; 2) буття людини: а) у світі речей; б) специфічно людське; 3) буття духовного: а) індивідуалізоване; б) об'єктивоване (суспільна свідомість); 4) буття соціального: а) буття окремої людини; б) буття суспільства.

Отже, категорія буття - гранично загальна абстракція, яка за ознакою існування об'єднує найрізноманітніші явища природи, суспільства і свідомості. Для характеристики єдності усього цього різноманіття вироблена категорія субстанції. Зазначте, що вчення, які пояснюють світ через одну субстанцію, називаються моністичними. У системі монізму можлива побудова ідеалістичної чи матеріалістичної картини світу, залежно від того, що мислиться як першооснова - свідомість чи матерія. Дуалістична картина світу трактує два рівнозначних початки - ідеальне і матеріальне.

Згідно з матеріалістичним світоглядом, світ, в якому ми живемо, є матеріальним. Поняття матерія висвітлюється у другому питанні плану. Слід звернути увагу на особливості уявлень про матерію, які склалися в історії філософії, і зупинитися на сутності сучасного розуміння матерії. Відповідний матеріал викладений в рекомендованих підручниках.

Слід засвоїти відмінність між природничо-науковим і філософським розумінням матерії.

Природничо-наукове уявлення матерії формується природознавством і вивчає матерію як саму об'єктивну реальність в її конкретних формах, видах і властивостях, як конкретні речі, явища і процеси об'єктивного світу.

Так, сучасній науці відомі три форми матерії: речовина (жива і нежива), поле (ядерне, мезонне, гравітаційне, електромагнітне тощо) і суспільна матерія (економічні, національні, шлюбні відносини). З'ясуйте специфіку кожної з цих форм матерії.

Покажіть, що з точки зору сучасної науки матеріальний світ (об'єктивна реальність) в цілому являє собою сукупність ієрархічно взаємопов'язаних систем, які розрізняються за розмірами і складністю. Їх багатоманітність прийнято зводити до трьох основних типів: системи неживої природи, системи живої природи і системи суспільства . Розгляньте рівні кожної з названих систем і обґрунтуйте висновок про невичерпність матерії як об'єктивної реальності та відповідно - про невичерпність її пізнання. Покажіть, що всі ці складові об'єктивної реальності створюють її цілісність і що дотримання рівноваги між ними - умова збереження життя на Землі.

Сучасна наука, досліджуючи різні системи матеріального світу, часто не в змозі одразу і однозначно пояснити всі свої відкриття. У таких пізнавальних ситуаціях особливо великою є значущість філософського розуміння матерії.

З точки зору філософії, матерія - це філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, яка існує незалежно від людської свідомості, але здатна нею пізнаватися. Філософська категорія матерії відображає найбільш суттєві властивості об'єктивної реальності: цілісність; системна впорядкованість; мінливість. Філософська категорія матерії ґрунтується на таких гносеологічних принципах: об'єктивність існування; пізнаваність. Філософська категорія матерії має такі онтологічні складові: рух; простір; час (тобто не може існувати інакше, як у русі, просторі, часі).

Онтологічні складові матерії розглядаються у третьому питанні. Слід підкреслити, що сучасна фізика виходить із засад, що рух іманентно властивий матерії, тобто є її невід'ємним атрибутом. З'ясуйте, що треба розуміти під абсолютністю руху і відносністю спокою. Дайте визначення руху як будь-якої зміни, охарактеризуйте його форми, що відповідають конкретним структурним рівням матерії: фізична (в тому числі і механічна), хімічна, біологічна, соціальна. Покажіть зв'язок форм руху, коли вища форма включає в себе нижчі, але не зводиться до суми нижчих форм, а має якісно відмінну характеристику.

Буття матерії характеризується також такими формами її існування, як простір і час. Проаналізуйте субстанційну і реляційну концепції простору і часу. Виділіть найзагальніші характеристики простору (протяжність, тримірність, симетричність) та часу (тривалість, одномірність, необоротність). Слід показати, як теорія відносності А. Ейнштейна доводить нерозривний зв’язок простору та часу і розкрити, як їх єдність проявляється у русі матерії.

Зазначте, що три основні сфери матеріального світу – нежива природа, жива природа і людське суспільство – мають специфічні просторово-часові структури. Розберіться, як проявляються просторово-часові явища у мікро-, макро- і мегасвітах, розгляньте особливості біологічного простору-часу, згадайте про поліструктуру соціального простору і часу на різних відтинках історії, що своєрідно відбивається в часі індивідуального буття людини.