Тема 1. Філософія, її людські виміри і смисл

(2 години)

План

1. Предмет філософії. Структура і функції філософії.

2. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду.

3. Значення філософії для суспільства та особистості.

Контрольні запитання

1. Чому філософи по-різному визначають предмет філософії?

2. Які розділи входять у структуру філософського знання?

3. Які функції виконує філософія?

4. Що таке світогляд?

5. Які риси притаманні конкретним історичним типам світогляду?

6. Навіщо потрібна людині філософія?

Теми доповідей і рефератів

1. Місце філософії в системі наукового знання.

2. Філософія та світогляд.

3. Співвідношення філософії з наукою та релігією.

4. Життєва необхідність філософського знання.

Методичні поради

Ця тема є вступною. Її завдання – вияснити, що таке філософія як особлива форма суспільної свідомості, яке місце займає вона у системі культури.

Готуючи перше питання, треба ознайомитись з походженням, проблематикою, особливостями філософського знання, показати зміну предмета філософії протягом її історії і з’ясувати, що предметом сучасної філософії виступають всезагальні принципи пізнавального, практичного і ціннісного відношення людини до світу.

Слід враховувати, що знання, які дає філософія, є специфічними. Їх називають ще софійними знаннями, тобто такими, які спрямовані на досягнення істини. З’ясуйте, що таке мудрість. Майте на увазі, що бути мудрим – значить не просто бути розумним чи багато знати. Мудрість ґрунтується на єдності раціонального та емоційного компонентів психіки суб’єкта, означає поєднання розуму і любові, знання і гуманістичних цінностей добра, свободи, справедливості. Результатом досягнення її виступає розгадка гармонії світобудови.

Софійне (філософське) знання характеризують такі особливості: спрямованість на цілісність світу, спрямованість на сутність буття, спрямованість не на завершене знання, а на пошук істини; аксіологічна спрямованість, плюралістичність, діалогічність, толерантність.

Софійні знання стосуються відповіді на філософські проблеми, тобто ускладнення, в які потрапляє людина, що спостерігає і осмислює життя. Це проблеми, які виникають з приводу відносин Я і Бог, Я та інші люди (суспільство), Я і природа. Отже, головні проблеми філософії – це Людина, Природа і Суспільство.

Осмислення цих проблем конкретизується у низці галузей, які утворюють структуру філософії. Це онтологія, соціальна філософія (філософія історії), філософська антропологія, праксеологія, етика, гносеологія, аксіологія, естетика, філософія релігії, історія філософії [10, с. 11-15].

Слід відзначити, що сутність своїх проблем та їх пізнання філософія схоплює у найзагальніших і найпринциповіших рисах, розробляючи систему принципів, законів і категорій, які виступають теоретичним інструментом пізнання і пояснення світу.

У другому питанні треба встановити, в чому полягає зв’язок філософії і світогляду. Зверніть увагу: знання, які дає філософія, відповідають на питання, в ім’я чого ми живемо й діємо, які ідеали служать нам дороговказом, яке призначення і місце людини в світі. Це означає, що філософські знання носять світоглядний характер.

Щоб детальніше розкрити цю важливішу особливість філософії, з’ясуйте, що таке світогляд [9, с. 6-10]. Усвідомте, що основне питання світогляду – це не людина і не світ самі по собі, а їх відношення: Людина – Світ.

Далі слід розібратися у структурі світогляду – складній системі, куди входять відповідні елементи, підсистеми, рівні.

Існують різні види світогляду. За критерієм граничної загальності виділяють матеріалістичний та ідеалістичний світогляди; за способом існування – загальнолюдський, груповий, індивідуальний; за ступенем історичного розвитку – античний, середньовічний і ін.

Важливо зрозуміти: залежно від того, який рівень в них переважає, розрізняють три форми світогляду – міф, релігія, філософія. У міфі переважає рівень світосприйняття, у релігії – світовідчуття, у філософії – світорозуміння.

Зрозуміло, що нас цікавить третя з цих форм світогляду - філософія. Використовуючи матеріал рекомендованих підручників, порівняйте з філософією міф і релігію, визначте, що є між ними спільного, чим вони відрізняються одне від одного.

Слід зауважити, що у філософії на перший план виходить пов'язаний із превалюючим у ній рівнем світорозуміння інтелектуальний аспект світогляду, який характеризується здатністю до розумової діяльності, особливо до теоретичних рівнів раціонального мислення. Проте вважайте: набуваючи (на відміну від міфа і релігії) логічної суворості, аргументованості та можливості публічного (об'єктивного) розгляду, філософія лишається на ґрунті неясних сподівань, інтуїтивних прозрінь і відкриттів, відрізняючись тим самим від науки.

Таким чином, філософія – це форма світогляду, в якій переважає рівень світорозуміння в його теоретичній формі, вчення, яке виробляє систему теоретично обґрунтованих загальних оцінок світу і місця в ньому людини.

При цьому філософія виступає особливою формою суспільної свідомості, являє собою квінтесенцію свого часу, живу душу культури.

Відповідаючи на третє запитання, слід виходити з того, що існує потреба людини у філософській діяльності, у філософському знанні. Ця потреба формується і розвивається і на індивідуальному рівні, і на суспільному, приймаючи на кожному етапі історії конкретний характер.

Окремій людині філософія потрібна і як спосіб ставлення до світу, і як спосіб самовизначення у світі, і як спосіб бути самою собою, і як духовно-практична діяльність з самовдосконалення, і як спосіб зв'язку індивідуального і суспільного. Не може обійтися без філософії і суспільство в цілому. Це стане ясно, коли ви ознайомитесь з функціями філософії. Різні підручники подають різну кількість функцій, але найважливішими функціями є світоглядна і методологічна.