Бібліографічний список

1. Барбешкина З.А. Справедливость как социально-философская категория. - М., 1993.

2. Бубэр М. Образы добра и зла. Два образа веры. - М., 1995.

3. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (Современная немецкая практическая философия). - К., 1994.

4. Етичні норми і цінності: проблема обгрунтування. - К., 1997.

5. Коган Л. Зло. - Екатеринбург, 1992.

6. Милтс А. Совесть // Этическая мысль: Научн. публицист. чтения. - М.,1990.

7. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Избр. произв.: В 2 кн. – СПб., 1990. - Кн.2.

8. Рідель М. Свобода і відповідальність. Першоджерела комунікативної філософії. - К., 1996.

9. Роулз Дж. Теория справедливости. - Новосибирск, 1995.

10. Роулз Дж. Теория справедливости. - М., 1997.

11. Сущность и диалектика этических и эстетических категорий. - К., 1990.

12. Тульчинський Г.Л. Про чисту совість та безглуздість обох її смислів // Філос. і соціал. думка. - 1995. - №4.

13. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1994.

14. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственности. - М., 1992.

Тема 21. Предмет і завдання естетики

(2 години)

План

1. Естетика, як філософська наука.

2. Інтеграція естетики з іншими науками (етика, мистецтвознавство, психологія)

3. Зародження і становлення естетичної думки.

Контрольні запитання

1. В чому полягає зміст поняття “естетика”?

2. Яке завдання виконує естетика в суспільному житті ?

3. Що складає структуру естетичного знання ?

4. Чому мистецтво є предметом дослідження естетичної науки ?

5. Коли сформувалась естетика як наука, що вивчає “філософію прекрасного”?

6. Як співвідносяться між собою мистецтвознавство та естетика?

7. Чому естетика тісно пов’язана з етикою і психологією?

8. Охарактеризуйте зв’язки естетики з філософією?

9. Які етапи пройшла естетика в історичному плані свого розвитку?

10. Вкажіть особливості естетики Г.Сковороди .

11. Назвіть основні естетичні теорії сучасності.

Теми доповідей і рефератів

1. Системність естетичного знання.

2. Кому і навіщо потрібна естетика.

3. Особливості естетики, як науки.

4. Історія естетичних вчень як процес формування предмета естетики як науки.

5. Діалектика взаємозв’язку суб’єкта і об’єкта в естетиці.

6. Взаємодія духовної культури та естетики.

7. Зв’язок естетики з вашою майбутньою спеціальністю.

8. Естетичні ідеї І.Канта.

9. Естетична спадщина сучасних філософів-постмодерністів.

10. Естетичний світогляд Т.Г.Шевченка.

11. Естетика символізму в творчій спадщині Лесі Українки.

Методичні поради

При підготовці семінарського заняття слід звернути увагу на те, що для з’ясування предмету естетики треба розглянути весь курс дисципліни. Тому, що таке “естетика”, спочатку ми можемо розглянути в самому загальному вигляді.

Приступаючи до розгляду першого питання, вкажемо, що естетика користується найбільш загальними філософськими принципами. Для означення предмету естетики треба вказати на цілі, завдання, практичну діяльність, які охоплює дана наука. Тому специфічним предметом естетики як науки є ніби весь світ в естетичному різноманітті з точки зору загальнолюдської значимості. Естетика виступає як філософська наука про сутності загальнолюдських цінностей, їх генезу, найбільш загальні принципи естетичного освоєння світу в процесі будь-якої діяльності людини, але насамперед у мистецтві.

Друге питання даної теми полягає в тому, що особлива природа естетики як науки знаходиться в її інтегрованості з іншими науками. Склавшись як частина філософії, естетика тісно пов’язана з етикою, що вивчає форми і норми моралі. Етика особливу роль відіграє при аналізі художньої творчості. Тому доцільно ставити питання стосовно професійної етики митця, його моральної відповідальності за наслідки власної творчості. Етичні проблеми художньої творчості скеровують увагу на взаємодію естетики з психологією. Спільні інтереси цих наук пов’язані зі з’ясуванням специфіки естетичного почуття, художньої обгрунтованості, творчого процесу та ін. Особливим є і розгляд взаємодії естетики з мистецтвознавством – сукупністю наук, що досліджують соціально-естетичну сутність мистецтва, місце мистецтва в духовному житті суспільства. Естетика відносно мистецтвознавства виступає як загальна теорія мистецтва і тому її інтереси тут перехрещуються з мистецтвознавством.

Третє питання слід розпочати з того, що естетичні знання зародились досить давно і пройшли низку історичних етапів. Уже давньогрецька міфологія зафіксувала специфіку мистецтва як особливого виду діяльності людини. Зауважимо, що грецька філософія розглядає проблеми естетики в контексті загальної картини світу, де гармонія є об’єктивною закономірністю.

На зміну античному світогляду прийшла релігійно-християнська картина світу і виключила естетику з сфери теоретичних інтересів суспільства. Естетичні погляди розроблялись лише в творах “отців” церкви і відображали тільки релігійні уявлення про бога як єдиного джерела краси.

Гуманісти епохи Відродження відновили традиції античної естетики, поставивши в центр своїх інтересів живу людину, її природу. Це вимагало теоретичного осмислення естетичних проблем і тому з’являється низка праць з історії мистецтва і розуміння естетичного.

Виділення в самостійну науку знань і уявлень, пов’язаних з чуттєвим, ціннісним відношенням людини до природи і суспільства, у XVIII ст. призвело до становлення власного предмету естетики - закономірності чуттєвого пізнання і художнього пізнання та художньої творчості (Баумгартен).

Подальший вклад у розвиток естетики внесли представники класичної німецької філософії: І.Кант ставить питання про природу і специфіку естетичного; Шейлінг розробляє теорію творчості; Гегель вирішує проблеми мистецтва у зв”язку з усім комплексом соціальних питань своєї епохи.

На історію естетичної думки сучасності великий вплив мали теорії Ніцше, Шопенгауера, особливо екзистенціальні теорії Кьєркегора.