Бібліографічний список

1. Аристотель. Никомахова Этика // Соч.: В 4 т. - М., 1984.

2. Агацци Э. Почему у науки есть этические измерения // Вопросы философии. 2009, № 10. С. 93 – 104.

3. Ангел Е. Этос и история. - М., 1987.

4. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. Исследования по истории морали. - М., 1987.

5. Горський В. Історія української філософії. - К., 1996.

6. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. - К.,1992.

7. Иванов В. История этики древнего мира. - СПб, 1997.

8. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія. - К.,1999.

9. Шрейдер Ю. Этика. Ведение в предмет. - М., 1998.

Тема 20. Загальні категорії моралі

(2 години )

План

1. Добро і зло – провідні поняття моральної свідомості.

2. Справедливість, обов’язок і відповідальність.

3. Совість, гідність і честь.

4. Свобода і моральний вибір особистості.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні концепції добра і спробуйте їх охарактеризувати.

2. Що таке категорія морального зла? Чи може бути зло простим запереченням добра?

3. Чи всякий моральний обов’язок виступає як категоричність?

4. Як Ви думаєте, чи може бути право на відповідальність?

5. Розкрийте основні функції моральної самосвідомості.

6. Як співвідносяться честь і гідність людини?

7. Проаналізуйте смисловий зв’язок понять “сором” і “совість” . Чи є відмінності між ними?

8. У чому полягає власне моральний аспект свободи?

9. Принципова цінність свободи в найрізноманітніших її проявах. Дайте пояснення цьому феномену.

Теми доповідей і рефератів

1. Проблема добра і зла у творах І.Франка.

2. Справедливість як поняття моральної свідомості.

3. Свобода як моральна цінність людського буття.

4. Проблема морального світу людини у творчості Г.Сковороди.

5. Вчинок як першоелемент моральної діяльності.

6. Національна свідомість і гідність.

7. Честь і гідність особи.

8. Моральна категорія відповідальності і свобода людини.

Методичні поради

Вивчаючи тему, зауважте, що серед усіх цінностей моральної свідомості існують такі, які відображають порівняно вищий її рівень – це добро. Простежте підходи щодо визначення його сутності (погляди І.Бентама, Дж.Міля, Б.Спінози, Дж.Мура та ін.), розкрийте зв’язок з благом та співвідношення з ідеалом. Саме з добром чи не найповніше пов”язаний сенс існування індивідів, спільнот, культур і людства взагалі.

Антиподом добра виступає моральне зло. Висвітліть його сутність, види, типи, субстанціалістське та антисубстанціалістське розуміння. Поцікавтеся, чи можна бажати зла заради зла? При цьому усвідомте взаємовідношення добра і зла (можливість зла як передумови добра, альтернативні концепції, поєднання добра і зла чи здатність до компромісу тощо). Боротьба добра і зла – головний зміст морального розвитку суспільства.

Далі перейдіть до аналізу інших універсальних категорій етики, зосереджуючись на справедливості та її засадах, які виражають загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб”єктами. Зверніть увагу на співвідношення зрівняльних і пропорційно розподільчих засад соціальної справедливості в контексті сучасних ринкових відносин, обумовлюючи її морально-етичний зміст з соціально-економічними проблемами.

Згодом зупиніться на такій категорії етики як обов’язок, її деонтологічних (І. Кант, К’єркегор, Ч. Брод та ін.) та аксіологічних (Т. Гоббс, Л. Феєрбах, Б. Рассел та ін.) теоретичних основах. Розуміння обов’язку необхідно пов’язувати з добровільністю і дією за внутрішнім переконанням, з необхідністю, що узгоджує особисті і суспільні інтереси, регламентує суспільно необхідні соціальні зв’язки індивіда.

Наступна моральна категорія – відповідальність, що тлумачиться як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх реалізації. Своєрідне смислове поле, в якому нагромаджено потенціал категорії у співвідношенні з свободою людини має два виміри: за що і перед ким людина відповідає ?

Не менш важливою категорією етики є совість, що структурно і функціонально виступає як ядро моральної самосвідомості, а моральні переконання – серцевиною совісті особистості, інструментом її суспільної оцінки і самооцінки. Проблема природи совісті розкривається через її складові елементи (раціональний, почуттєвий і вольовий) у поєднанні з висвітленням понять: провини і розкаяння, покарання і спокути.

В етиці існують категорії, які визначають певні моральні стандарти самооцінки особистості і, насамперед, честь. Пам’ятайте, що уявлення про неї ототожнюється із суспільною оцінкою і визнанням моральних заслуг і достоїнств особистості. Звідси й тісний її зв’язок з репутацією, що позначає загальну думку щодо морального обличчя особи чи колективу. Поняття честі відтворює площину особливого в моральній свідомості.

Гідність як етична категорія також санкціонує певний моральний статус індивіда. Тут важливе розуміння індивіда як такого, що втілює загальнолюдські цінності, набуває в ідеї моральної гідності характеру презумпції. Якщо ж йдеться про реалізацію гідності, то вищі духовні цінності особи завжди спрямовувалися до Істини, Добра і Краси. Категорія гідності змальовує параметри універсального в людській моральності.

Нарешті, сконцентруйте увагу на категорії моральної свободи, з якої йде етика як теорія моральної діяльності. Тут з-поміж усіх її різновидів розгляньте свободу волі. Хоча передувати цьому має аналіз взаємообумовленості свободи, що відтворює діалектичну єдність моральної необхідності і суб’єктивної поведінки індивіда з різного роду її інтерпретаціями (абсолютна і відносна свобода, волюнтаризм і фаталізм тощо).

Завершіть тему з’ясуванням категорії морального вибору, який залежить від наявності варіантів вибору, мети і цілей, моральної оцінки дій тощо і є обов”язковою умовою реалізації моральної свободи. Категорія дає можливість розкрити динамічний бік моралі, побачити, як норми, принципи, моральні цінності та оцінки функціонують у суспільних відносинах, визначити пріоритет однієї цінності над іншою.