- •Міністерство аграрної політики україни львівський національний аграрний університет
- •Філософія Плани семінарських занять і методичні рекомендації для студентів усіх форм навчання
- •Тема 1. Філософія, її людські виміри і смисл
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Виникнення і розвиток філософії в стародавніХ Індії, Китаї та Греції
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Сучасна світова філософія
- •Бібліографічний список
- •Тема 7. Онтологія (філософське вчення про буття)
- •Бібліографічний список
- •Бібліографічний список
- •Бібліографічний список
- •Тема 10. Гносеологія ( теорія наукового пізнання)
- •Бібліографічний список
- •Бібліографічний список
- •Тема 12. Соціальна філософія
- •Методичні поради
- •Бібліографічний список
- •Тема 13. Аксіологічні проблеми у філософії
- •Бібліографічний список
- •Тема 14. Глобальні проблеми сучасності
- •Бібліографічний список
- •Тема 15. Філософські ідеї в культурі киівської русі
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 16. Філософсько-гуманістична думка в україні (друга половина XIII - I половина XVII ст.)
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 17. Філософія українського просвітництва другої половини XVII - xviiі ст.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 18. Українська філософія та історіософія в хіх - хХст.
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 19. Предмет і завдання етики
- •Теми доповідей і рефератів
- •Методичні поради
- •Бібліографічний список
- •Тема 20. Загальні категорії моралі
- •Теми доповідей і рефератів
- •Методичні поради
- •Бібліографічний список
- •Тема 21. Предмет і завдання естетики
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Методичні поради
- •Бібліографічний список
- •Тема 22. Основні категорії естетики
- •Контрольні запитання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Бібліографічний список
- •Тема 23. Предмет, структура та завдання формальної логіки
- •Контрольні запитання
- •Методичні поради
- •Бібліографічний список
- •Тема 24. Основні закони логіки (2 години) План
- •Методичні поради
- •Бібліографічний список
- •Тема 25. Релігія як суспільне явище. Початки зародження релігії
- •Бібліографічний список
- •Тема 26 Світові релігії
- •Бібліографічний список
Бібліографічний список
Грабовський С. глобальна криза і цикли економічного розвитку // Філософська думка. 2010, № 2. С. 88 – 96.
Демони миру та боги війни: Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. К.:Політ. думка, 1997. – 494 с.
Кисельов М.М. Методологія екологічного синтезу: Єдність людино- та природоохоронних аспектів. - К.: Наук. думка, 1995 . – 157 с.
Кульчицький О.Ю. Основи філософії і філософічних знань. - Львів, 1995. – 164 с.
Левченюк Є.В. Глобалізм – становлення ідеології сучасності // Філософські проблеми гуманітарних наук (науковий збірник). КНУ ім. Т. Шевченка. 2010, № 16. С. 32 – 36.
Наконечний Р.А., Тиндик Б.І. Філософія. – Львів, 2005. – 603 с.
Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. – Львів,2010. – 504с.
Поступ сучасних ідей: панорама новітньої науки. - К.: Основи, 1998.- 669 с.
Радугин А.А. Философия: Учеб. пособие. - М.: Центр, 1999. – 269 с.
філософії. / Г.А.Заїченко та ін. - К., Вища школа, 1995. – 454 с.
Філософія: курс лекцій / В.Бичко. - К.: Либідь, 1994.
Філософія: Навч. посібник / І.Ф.Надольний. - К.: Вікар, 1997. – 583 с.
Философия: Учеб. пособие / А.С. Глушак, Ю.С. Сафонов, А.А. Чемшита. - К.: Укр. центр духов. культуры, 1999. – 380 с.
Тема 15. Філософські ідеї в культурі киівської русі
(2 години)
План
Дохристиянський світогляд давніх слов'ян - передісторія української філософії.
Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки.
Історичні джерела формування філософської культури Київської Русі.
Філософські ідеї в творчості давньоруських книжників та пам'ятках літератури.
Контрольні запитання
У чому проявляється закономірність виникнення філософських ідей в культурі давніх українців?
Якою була міфологічна система світобачення східнослов'янських племен?
Коли почався процес становлення вітчизняної філософської думки?
В чому проявляється антропологічна спрямованість філософської думки в культурі Київської Русі?
Яка роль християнства у формуванні філософських ідей в Київській Русі?
Теми доповідей і рефератів
Міфологія східнослов'янських племен і зародження філософії.
Прийняття християнства та його вплив на формування філософської культури.
"Слово про Закон і Благодать": його зміст та основні ідеї.
Методичні поради
Одним із важливих питань історії української філософії є питання про становлення і розвиток філософських ідей Київської Русі. Варто зауважити, що до останнього часу, як стверджують дослідники цього питання (В.С. Горський), в нашій літературі побутувала думка, згідно з якою ця епоха не дає фактів для підтвердження висновків, що на Русі в той період існували філософи і філософія. Причиною такої думки слугувало звужене розуміння предмету історії філософії. Лише знання, викладені мовою логічних понять і представлені як теоретичні положення, вважались гідним об`єктом історико-філософського дослідження. Такий підхід виявився неправомірним взагалі, й по відношенню до культури Київської Русі зокрема. Філософія як духовна квінтесенція синкретичної за своєю суттю давньоруської культури відображається в різних сферах духовно – практичного освоєння світу як філософська думка, закономірності розвитку якої є безпосереднім предметом вивчення історії філософії.
Перш ніж переходити до характеристики власне філософських ідей в культурі Київської Русі, необхідно охарактеризувати передфілософські, міфологічні уявлення, які мали місце у міфології давньоукраїнської культури. Зверніть увагу на уявлення про світ, душу, місце людини в космосі. Тобто витоки української філософії беруть свій початок у народній культурі, яка зберігає і передає духовні надбання, світоглядні уявлення та традиції предків. Історично-наукові дослідження підтверджують, що “вже в часи Трипільської культури (6–1 тисячоліття до н.е.) існувала самобутня міфологічна система світобачення, що навіть здійснювала могутній вплив на інші народи” [5, с. 6].
У відповіді на це питання вкажіть, що провідне місце в культурі цієї доби займали релігійні вірування. Релігійне життя наших предків було складне. Дайте характеристику культу богів, традицій і обрядів дохристиянської доби, розкрийте обожнення природи та культ роду у релігійному світогляді праукраїнців. Зробіть висновок, що Київська Русь була першою східнослов'янською державою, де в межах духовної культури здійснювались філософські шукання та становлення вітчизняної філософської думки, історія якої, маючи в основі давньоруську культуру, пройшла в своєму розвитку певні етапи.
При висвітленні другого питання підкресліть, що істотне значення для розвою тогочасної філософської думки мало запровадження на Русі християнства. Завдяки цьому Київська Русь одержує можливість прилучитися до досягнень світової культури. Інтенсивні контакти із Візантією, Болгарією дають змогу використовувати як джерело розвитку філософської думки здобутки античної і візантійської філософії. Християнство виступає в ролі своєрідного каталізатора процесу, який супроводжував засвоєння світових ідейних надбань у культурі Київської Русі.
Характер розв’язання онтологічних і натурфілософських проблем у києво-руській культурі зумовлюється притаманним людині того часу уявленням про світ, у єдності з яким вона усвідомлює сенс власного буття. В основі його – властиве християнському світобаченню подвоєння картини світу – на світ наявний і бажаний, належний, що перебуває за межами наявного. Вельми помітне місце у системі філософсько-світоглядних уявлень діячів Київської Русі посідає гносеологічна проблематика, акцентування уваги на ролі розуму. Разом з тим, аналіз перших філософсько-літературних джерел показує, що в українській культурі складається філософія, домінуючу тенденцію якої утворює екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання. Від того часу ця філософія розвивалась навколо обговорення проблем людини та людської історії. На завершення цього питання зробіть висновок про здатність філософської культури Київської Русі творчо синтезувати різні ідеї світової філософської думки, її “всесвітню відкритість”, що є однією з особливостей її становлення.
При розгляді третього питання відзначте, що аналіз становлення філософії немислимий без залучення різних джерел культури Київської Русі. Одним з найглибших джерел філософських ідей є народна культура слов`ян, про що йшла мова в першому питанні. Другим джерелом філософського мислення є писемні пам`ятки, що сягають першої половини ХХ ст. У пам’ятках стародавньої культури чітко виражені філософські проблеми – “Діалектика” Іоана Дамаскіна, творіння Діонісія Ареопагіта. Характерним у цьому плані є “Ізборник 1073 р.”, у якому міститься добре розроблена система категорій для змалювання картини світу.
Глибоке бачення світу природи, Всесвіту київські книжники знаходили у “Шестидневі” Іоана, екзарха Болгарського, в “Ізборниках” 1073 і 1073 рр. та інших. Тут же містяться певні уявлення про Землю, Сонце, Місяць та інші планети з позиції геоцентризму.
Зробіть висновок, що філософська культура Русі постає як результат попереднього духовного розвитку східних слов’ян, а також і те, що на основі сприйняття, творчого осмислення перекладних джерел світової культури на початку ХІ ст. створювались оригінальні твори вітчизняної книжності.
У останньому питанні семінару вкажіть, що першими творами київських книжників були так звані слова, повчання, послання, моління, у яких виразно поставали важливі світоглядні проблеми, глибокі філософські ідеї. Саме з книжним знанням і пов’язаний початок філософської думки Києворуської доби. В зв`язку з цим проаналізуйте твори таких видатних книжників як Іларіон Київський (“Слово про Закон і Благодать”), Лука Жидята (“Повчання архієпископа Луки до Братії”), Феодосій Печерський (“Слово про терпіння і любов”), Нестор (“Повість минулих літ”), Никифор (“Послання Ярославу Святославовичу”), Володимир Мономах (“Повчання”), Климент Смолятич (“Післання...”), Кирило Туровський (“Слово про премудрість”) та інші.
Наприкінці семінару зробіть висновок, що в цю епоху українські мислителі засвоювали і творчо переробляли відповідно до руської дійсності досягнення філософської думки, виробляли свої філософські ідеї і концепції і цим самим закладали основу української філософії.
