Давні зледеніння в історії Землі

Кліматична зональність була на нашій планеті, починаючи з архейської ери (близько 2,5 млрд. років тому). Причому, були такі холодні області, в яких існували материкові льодовики, що залишили найдавніші моренні відклади. Щоб відрізнити їх від сучасних морен, прийнято їх називати тіллітами (англ. “tillitе” – валунна глина). Вони установлені на всіх материках. Були зледеніння також на протязі палеозойської ери. Потім наступила перерва в мезозойській ері. В кінці кайнозойської ери знову виникло велике зледеніння (в четвертинному періоді).

Таким чином, ми розглянули дуже важливі і цікаві питання геологічної діяльності льодовиків. Тепер ви уявляєте типи льодовиків і їх особливості, познайомились з руйнівною та акумулятивною роботою, водно-льодовиковими відкладами та їх формами рельєфу.

Запитання і завдання:

1. Як утворюються льодовики?

2. Охарактеризуйте гірські, материкові і проміжні льодовики.

3. Поясніть руйнівну роботу льодовиків.

4. Які бувають типи морени у гірських і материкових льодовиків?

5. Які форми рельєфу утворюються при діяльності гірських і материкових льодовиків?

Тема: Підземні води і їх геологічна діяльність План лекції:

1. Поняття про пiдземнi води та їх походження.

2. Водопроникнiсть гiрських порiд.

3. Класифiкацiя, режим i баланс пiдземних вод.

4. Хiмiчний склад пiдземних вод і мiнеральнi води.

5. Умови утворення зсувiв i їх характеристика.

6. Карстовi процеси i карстовi форми.

Поняття про пiдземнi води I їх походження

Вiдносно визначення видiв води в гiрських породах iснує декiлька класифiкацiй, але найбiльш визнана класифiкацiя А.Ф.Лєбєдєва:

Вода у виглядi парiв у порах , порожнтнах i трiщинах.

Гiгроскопiчна вода – та яка обволiкає поверхню мiнеральних частинок тонкою одномолекулярною плiвкою i щiльно утримується молекулярними i електричними силами. Вона може бути видалена тiльки при нагрiваннi до температури не менше 105^О-110^О.

Вода у виглядi плiвки (плiвкова) – це та, що є на поверхнi частинок гiрської породи у виглядi кiлькох шарiв молекул поверх гiгроскопiчної плiвки. Ця вода вже може передаватись з однiєї частинки породи на iншу, а тому вiдбувається урiвняння кiлькостi води на поверхнi частинок. Така вода у великiй кiлькостi утримується у глинистих породах.

Капiлярна вода частково або повнiстю заповнює тонкi пори i трiщини в гiрських породах i утримується в них силами поверхневого натягу. Ця вода по тонких капiлярах i трiщинах пiдiймається вверх вiд рiвня підземної води на висоту до 2 i бiльше метрiв у залежностi вiд дiаметру пор: чим вiн менший - тим вище пiдiймається вода.

Вiльна вода може вiльно переміщуватись в порах, трiщинах i iнших порожнинах пiд впливом сил натяжiння.

Вода в твердому станi знаходиться в шарах земної кори у виглядi окремих мiкрокристалiв, тонких плiвок, шарiв i прошаркiв льоду (приклад – вiчна мерзлота Пiвночi i Сибiру).

Кристалiзацiйна вода входить до складу багатьох мiнералiв i бере участь в будовi їх кристалiчних решiток (вода в гiпсi – СаСО х 2Н₂О – яка може бути видалена при нагрiваннi бiльше, нiж до 100^О).

Часто на практицi (при iнженерно-геологiчних дослiдженнях) вживається поняття “фiзично зв’язана вода”, пiд яким розумiють гiгроскопiчну i плiвкову воду. Її в свою чергу пiдроздiляють на мiцно i слабко зв’язану.

Дуже важливо знати походження підземних вод. Основним процесом, в результатi якого вони появляються в надрах Землі, є інфiльтрацiя - просочування води в гiрськi породи після атмосферних опадiв - дощiв або танення снiгу. Причому, вода проникає не тiльки зверху, а й з бокiв – у шари гірських порiд, що виходять на поверхню в ярах, балках i долинах. В районах зрошуваного землеробства основна кількість води під землю попадає в результаті фільтрації через канали.

В пустелях головна роль в утвореннi пiдземних вод належить конденсацiї парiв у трiщинах i порах порiд.

В породах зустрiчаються також седиментогенна або релiктова вода морського походження (пiд потужними водонепроникними шарами). Її ще називають похованою або сингенетичною. Вона спочатку утримується в мало ущiльнених осадках, а потiм, в результатi збiльшення тиску – вижимається з них i залишається в пористих породах.

Всi пiдземнi води, якi циркулюють у верхнiй частинi земної кори i беруть участь у загальному кругообiгу в природi, називаються вадозними (вiд лат. vadosus – неглибокий, мілкий).

Вода, яка утворюється вiд конденсацiї парiв, що видiляються при магматизмi називаються ювенiльною. При цьому пари утворюються не тiльки з магми, а й вiд нагрiвання вологих гiрських порiд та холодних пiдземних вод при контакті з магмою. Вони можуть мати температуру бiльше 100^О С i утримують в розчиненому станi такi сполуки i гази, якi не властивi для усiх iнших видiв пiдземних вод. Ця вода, як уже вiдзначалось при вивченні вулканiзму, все бiльше використовується для обiгрiвання теплиць i навiть роботи теплових електростанцiй (наприклад, на Камчатцi та в Угорщині).