Практичне значення вивчення долин.

Вивчення геолого-геоморфологічної будови річкових долин має велике практичне значення. Перш за все, відзначимо, що ні жодну греблю ГЕС чи великий міст будівельники не почнуть будувати, поки не будуть вивчені інженерно-геологічні умови на вибраному місці. Так як міста забудовуються переважно в долинах, то архітектори детально вивчають їх рельєф. Часто з потужніх товщ алювіальних відкладів качають воду для потреб населених пунктів. Нарешті відзанчимо, що з алювіальними відкладами пов`язані розсипні родовища золота, платини, каситериту (руди олова), алмазів, гранатів та інших мінералів. Методи пошуку розсипних родовищ описані в працях Білібіна, М.О.Шило та інших вчених.

Запитання і завдання:

1. Яка роль річок у перетворенні рельєфу материків?

2. Що таке поздовжній профіль рівноваги ріки і базис ерозії?

3. Які бувають види ерозії у ріки, коли вона активізується та припиняється?

4. Як впливає поперчна циркуляція води в руслі на формування меандр і берегів ріки?

5. Охарактеризуйте типи заплав і форми рельєфу в них.

6. Дайте характеристику алювіальних відкладів.

7. Які бувають типи терас?

8. Спробуйте пояснити вплив сили Коріоліса на формування асиметрії долин.

9. Яке практичне значення вивчення річкових долин? Наведіть свої приклади.

Тема: Геологічна діяльність льодовиків План лекції:

1. Поширення льодовиків та умови їх утворення.

2. Типи льодовиків та їх характеристика.

3. Рух льодовиків та їх руйнівна робота.

4. Акумулятивна форма льодовиків.

5. Водно-льодовикові відклади.

6. Давні зледеніння в історії Землі.

Поширення льодовиків на планеті та умови їх утворення

Спочатку дамо важливу статистику: майже 11% суші зайнято льодовиками (більше 16,2 млн. км²); вони покривають величезні простори Антарктиди – 14 млн. км² льоду або 99% її площі і Гренландії – 1,8 млн. км². Товщина льодового панцеру тут досягає 4 км, а в Антарктиді – 4,8 км, при середній товщині 2000-2200 м. Цікаві і такі дані: в полярних областях Південної півкулі знаходиться 86% льодовикового покриву, а в Північній – приблизно 13%. В помірних і тропічних широтах лише біля 1% площі льодовиків Землі. В льодовиках зосереджена величезна кількість прісної води. Вчені підрахували, що якби лід усіх льодовиків розтанув, то рівень Світового океану піднявся б на 66,3 м. і багато низин усіх континентів були б затоплені разом з населеними пунктами.

Про утворення льодовиків вам в якійсь мірі відомо ще з шкільного курсу географії. Це досить складний процес, який залежить від кліматичних умов і рельєфу місцевості. Льодовики зароджуються, розвиваються, рухаються і зникають. Всі ці питання, які вивчає наука гляціологія (від лат. glacies – лід та logos – вчення), мають важливе наукове та практичне значення .

Як відомо, сніг вище снігової лінії не тане. Висота її над рівнем Світового океану різна, що залежить від багатьох кліматичних і геоморфологічних факторів. Так, наприклад, в полярних областях снігова лінія лежить на рівні моря, на Алясці на висоті 1500 м, а в Гімалаях, Тибеті і горах екваторіальної Африки вона підіймається до 4-5 і навіть до 6 км. Крім того, треба мати на увазі, що на висоту снігової лінії впливає північна чи південна орієнтація схилів гірських систем, або їх положення по відношенню до напрямку перенесення атмосферних опадів.

Отже, в пониженнях рельєфу полярних або високогірних областей та на плоскогір`ях лід нагромаджується із року в рік. Спочатку сніжинки під впливом сонячних променів частково тануть і перетворюються в крупинки. Такий крупчастий сніг називають фірном (нім. firn – старий, тогорічний). Потім, змерзаючись і ущільнюючись, фірн перетворюється і білий, непрозорий фірновий лід. В міру подальшого ущільнення фірновий лід звільняється від повітря, стає прозорим і перетворюється в блакитний глетчерний лід (нім. gletscher – льодовик), тобто – в “льодовиковий лід”.