
- •Тексти лекцій
- •План лекції:
- •Нагромадження знань про мінерали, породи і процеси.
- •Дисципліни геологічного циклу і галузі науки.
- •Методологія і основні методи геології.
- •Завдання геології.
- •Тема: Загальні відомості про будову, склад та вік Землі. Методи вивчення земної кори. План лекції:
- •Ідеї про утворення і розвиток Землі.
- •Будова Землі за даними геофізики і геохімії.
- •Будова земної кори.
- •Сучасні уявлення про утворення земної кори.
- •Тема: Мінерали та гірські породи. План лекції:
- •Поняття про мінерали і гірські породи.
- •Кристалічний та аморфний стан мінеральної речовини. Властивості кристалів.
- •Фізичні властивості мінералів.
- •Утворення мінералів.
- •Класифікація мінералів.
- •План лекції:
- •Поняття про ендогенні процеси.
- •Інтрузивний магматизм.
- •Форми інтрузивних тіл.
- •Магматичні гірські породи.
- •Тема: Ефузивний магматизм (вулканізм) та ефузивні гірські породи План лекції:
- •Поняття про ефузивний магматизм або вулканізм.
- •Морфологія (форма) вулканічних надбудов.
- •Типи виверження вулканів.
- •Поствулканічні явища.
- •Географічне поширення вулканів.
- •Ефузивні гірські породи і корисні копалини.
- •Тема: Рухи земної кори, дислокації та їх характеристика. План лекції:
- •Поняття про рухи земної кори.
- •Первинні форми залягання шарів гірських порід.
- •Характеристика складчастих і розривних дислокацій шарів гірських порід.
- •План лекції:
- •Поняття про землетруси і моретруси.
- •Причини виникнення і характеристика землетрусів.
- •Сейсмічне районування.
- •Проблеми прогнозування землетрусів.
- •Оцінка інтенсивності землетрусів.
- •Тема: Катагенез і метаморфізація гірських
- •План лекції:
- •Поняття про катагенез
- •Метаморфізація гірських порід
- •Типи метаморфізму
- •Характеристика метаморфічних порід
- •Екзогенні геологічні процеси. Вступні зауваження
- •Тема: Вивітрювання гірських порід. Формування кори вивітрювання. План лекції:
- •Поняття про вивітрювання гірських порід
- •Фізичне вивітрювання
- •Хімічне вивітрювання
- •Органічне вивітрювання
- •Кора вивітрювання і корисні копалини в ній
- •Запитання і завдання:
- •Тема: Геологічна діяльність вітру План лекції:
- •Основні поняття
- •Руйнівна робота вітру
- •Перенесення вітром уламкового матеріалу
- •Акумуляція еолових пісків
- •Тема: Геологічна діяльність тимчасових потоків План лекції:
- •Основні поняття
- •Робота площинних потоків і утворення делювіальних відкладів
- •Робота спрямованих потоків і пролювіальні відклади
- •Боротьба з водною ерозією
- •Сельові потоки і боротьба з ними
- •Тема: Геологічна діяльність річок План лекції:
- •Коротка характеристика річок і залежність геологічної роботи від гідрологічної характеристики
- •Робота ріки на початковій стадії формування долини.
- •Характеристика річкових долин і міграція русла
- •Утворення алювію та його характеристика
- •Циклічність у розвитку річкових долин і типи надзаплавних терас
- •Практичне значення вивчення долин.
- •Тема: Геологічна діяльність льодовиків План лекції:
- •Поширення льодовиків на планеті та умови їх утворення
- •Типи льодовиків та їх характеристика
- •Рух льодовиків та їх руйнівна робота
- •Акумулятивна робота льодовиків
- •Водно-льодовикові відклади
- •Давні зледеніння в історії Землі
- •Тема: Підземні води і їх геологічна діяльність План лекції:
- •Поняття про пiдземнi води I їх походження
- •Водопроникнiсть гiрських порiд
- •Класифiкацiя, режим I баланс пiдземних вод
- •Хiмiчний склад пiдземних вод і мінеральні води
- •Умови утворення зсувів I їх характеристика
- •Карстовi процеси I карстовi форми
- •Тема: Геологічні процеси в озерах, лагунах, лиманах і болотах План лекції:
- •Поняття про озера і болота
- •Утворення корисних копалин у прісних і солоних озерах
- •Геологічні процеси в лагунах і лиманах та утворення в них корисних копалин
- •Типи боліт та утворення торфу
- •Перетворення торфу у вугілля
- •Тема: Геологічна діяльність моря План лекції:
- •Загальні поняття
- •Фактори осадконагромадження на дні морів і океанів
- •Рух морських вод, їх руйнівна та акумулятивна робота
- •Нагромадження осадків на різних глибинах морів і океанів
- •Перетворення морських осадків у породи
- •Корисні копалини Світового океану
Характеристика річкових долин і міграція русла
За своєю формою поперечного профілю річкові долини бувають різними. Це залежить від їх віку, складу гірських порід, через які протікають ріки, сили потоків, інтенсивності та направленості тектонічних рухів. Серед долин розрізняють тіснини (ущілини), каньйони, V – подібні і Ư – подібні, асиметричні. Крім того, вони можуть закладатись по-різному до геологічних структур.
Ті з них, які утворились в результаті врізання русла у геологічні структури, що зазнають підняття (наприклад, поверх антикліналі) називають епігенетичними, тобто накладеними зверху.
По відношенню до локальних структур долини можуть бути: синклінальними, моноклінальними, антиклінальними, вздовж розлому, вздовж грабенів (долини-грабени).
В залежності від геологічної будови великих територій, річкова сітка має різний малюнок: радіальний відцентровий, радіальний концентричний, паралельний, деревоподібний, перистий решітчастий (ортогональний).
По мірі вироблення профілю рівноваги і поступового послаблення глибинної ерозії і значно посилюється бокова, яка направлена на розширення долини. Вона в значній мірі залежить від п о п е р е ч н о ї ц и р к у л я ц і ї води в руслі – руху ніби по спіралів. Вода в руслі (особливо в повінь) біля правого берега опускається до дна, а звідти над ним по діагоналі рухається до протилежного (лівого) берега, після чого виходить на поверхню ріки і повертається знову до правого. Завдяки цьому в руслі утворюються р у с л о в і о б м і л и н и , п л я ж і і к р у т і б е р е г и . Зміна водності ріки по сезонах років змінює інтенсивність поперечної циркуляції. З цим пов’язана нерівномірність нагромадження алювію вздовж русла, зміщення його від одного до другого берега. Саме тому русло стає звивистим. Але це явище може бути зумовлене рельєфом вздовж течії ріки, різною щільністю порід, рухами локальних тектонічних структур. Воно посилюється по мірі вироблення поздовжнього профілю. Саме тому рівнинні річки мають значну звивистість. Ці круті повороти русла називаються меандрами.
По мірі старіння долини, відклади біля русла збільшуються. Дно стає більш ширшим, в його межах з’являються ділянки, які затоплюються тільки в повінь. Так починає розвиватись з а п л а в а , яку ще називають заплавною або л у г о в о ю т е р а с о ю. Отже, заплава – це частина річкової долини, що підвищується над руслом і яка повністю або частково заливається водою під час повені.
При розвитку заплави поперечний профіль долини набуває плоскодонної форми і її називають коритоподібною або ящикоподібною. В межах заплави розвиваються дрібні форми рельєфу: коси, прируслові вали, останці, старі русла. Нерідко піщані коси перевіваються сильними вітрами, формуючи дюни та еолові пасма. На заплавах великих річок можна спостерігати паралельно гривисті форми, які видовжені паралельно до русла. Їх висота може досягати 6-8 м, а ширина до 200 м, як, наприклад, у заплави Оки.
Меандри розвиваються не тільки в боки, а і зміщуються вниз по течії. Часто вони настільки круто звиваються, що ріка перерізає перешийок і спрямовує своє русло. Після утворення пересипу на заплаві залишається стариця(або старе русло). Це видовжене, в більшості підковоподібне озеро, яке потім заростає і замулюється.
Однак, розмив правого і лівого берегів річок йде в цілому нерівномірно. В тих, що протікають на рівнинах, особливо на південь, майже завжди правий схил крутіший. У річок південної півкулі навпаки – крутіші ліві схили долин. На цю особливість вперше звернув увагу російський академік Карл Бер. Потім це обгрунтовав і доповнив французький вчений Бабіне. З того часу він називається законом Бера-Бабіне. Але він, в свою чергу, базується на законах французького вченого Густава Гаспара Коріоліса. Згідно цього закону всяке тіло, що рухається горизонтально біля поверхні Землі під впливом обератльної сили (сили Коріоліса), відхиляється в північній півкулі вправо, а в південній – вліво.
Проте а с и м е т р і я д о л и н може бути зумовлена також кліматичними факторами: положенням схилів до сонця (інсоляцією), перевагою вітрів, тектонічними та іншими причинами.