- •Тексти лекцій
- •План лекції:
- •Нагромадження знань про мінерали, породи і процеси.
- •Дисципліни геологічного циклу і галузі науки.
- •Методологія і основні методи геології.
- •Завдання геології.
- •Тема: Загальні відомості про будову, склад та вік Землі. Методи вивчення земної кори. План лекції:
- •Ідеї про утворення і розвиток Землі.
- •Будова Землі за даними геофізики і геохімії.
- •Будова земної кори.
- •Сучасні уявлення про утворення земної кори.
- •Тема: Мінерали та гірські породи. План лекції:
- •Поняття про мінерали і гірські породи.
- •Кристалічний та аморфний стан мінеральної речовини. Властивості кристалів.
- •Фізичні властивості мінералів.
- •Утворення мінералів.
- •Класифікація мінералів.
- •План лекції:
- •Поняття про ендогенні процеси.
- •Інтрузивний магматизм.
- •Форми інтрузивних тіл.
- •Магматичні гірські породи.
- •Тема: Ефузивний магматизм (вулканізм) та ефузивні гірські породи План лекції:
- •Поняття про ефузивний магматизм або вулканізм.
- •Морфологія (форма) вулканічних надбудов.
- •Типи виверження вулканів.
- •Поствулканічні явища.
- •Географічне поширення вулканів.
- •Ефузивні гірські породи і корисні копалини.
- •Тема: Рухи земної кори, дислокації та їх характеристика. План лекції:
- •Поняття про рухи земної кори.
- •Первинні форми залягання шарів гірських порід.
- •Характеристика складчастих і розривних дислокацій шарів гірських порід.
- •План лекції:
- •Поняття про землетруси і моретруси.
- •Причини виникнення і характеристика землетрусів.
- •Сейсмічне районування.
- •Проблеми прогнозування землетрусів.
- •Оцінка інтенсивності землетрусів.
- •Тема: Катагенез і метаморфізація гірських
- •План лекції:
- •Поняття про катагенез
- •Метаморфізація гірських порід
- •Типи метаморфізму
- •Характеристика метаморфічних порід
- •Екзогенні геологічні процеси. Вступні зауваження
- •Тема: Вивітрювання гірських порід. Формування кори вивітрювання. План лекції:
- •Поняття про вивітрювання гірських порід
- •Фізичне вивітрювання
- •Хімічне вивітрювання
- •Органічне вивітрювання
- •Кора вивітрювання і корисні копалини в ній
- •Запитання і завдання:
- •Тема: Геологічна діяльність вітру План лекції:
- •Основні поняття
- •Руйнівна робота вітру
- •Перенесення вітром уламкового матеріалу
- •Акумуляція еолових пісків
- •Тема: Геологічна діяльність тимчасових потоків План лекції:
- •Основні поняття
- •Робота площинних потоків і утворення делювіальних відкладів
- •Робота спрямованих потоків і пролювіальні відклади
- •Боротьба з водною ерозією
- •Сельові потоки і боротьба з ними
- •Тема: Геологічна діяльність річок План лекції:
- •Коротка характеристика річок і залежність геологічної роботи від гідрологічної характеристики
- •Робота ріки на початковій стадії формування долини.
- •Характеристика річкових долин і міграція русла
- •Утворення алювію та його характеристика
- •Циклічність у розвитку річкових долин і типи надзаплавних терас
- •Практичне значення вивчення долин.
- •Тема: Геологічна діяльність льодовиків План лекції:
- •Поширення льодовиків на планеті та умови їх утворення
- •Типи льодовиків та їх характеристика
- •Рух льодовиків та їх руйнівна робота
- •Акумулятивна робота льодовиків
- •Водно-льодовикові відклади
- •Давні зледеніння в історії Землі
- •Тема: Підземні води і їх геологічна діяльність План лекції:
- •Поняття про пiдземнi води I їх походження
- •Водопроникнiсть гiрських порiд
- •Класифiкацiя, режим I баланс пiдземних вод
- •Хiмiчний склад пiдземних вод і мінеральні води
- •Умови утворення зсувів I їх характеристика
- •Карстовi процеси I карстовi форми
- •Тема: Геологічні процеси в озерах, лагунах, лиманах і болотах План лекції:
- •Поняття про озера і болота
- •Утворення корисних копалин у прісних і солоних озерах
- •Геологічні процеси в лагунах і лиманах та утворення в них корисних копалин
- •Типи боліт та утворення торфу
- •Перетворення торфу у вугілля
- •Тема: Геологічна діяльність моря План лекції:
- •Загальні поняття
- •Фактори осадконагромадження на дні морів і океанів
- •Рух морських вод, їх руйнівна та акумулятивна робота
- •Нагромадження осадків на різних глибинах морів і океанів
- •Перетворення морських осадків у породи
- •Корисні копалини Світового океану
Боротьба з водною ерозією
Боротьба з площинним змивом ґрунтового покриву на одних ділянках ведеться, як правило, шляхом поєднання агро-, лісо- і гідромеліоративних заходів ("меліорація" з лат. melioratio - поліпшення). Вони зводяться до регулювання поверхневого стоку, яке у більшості випадків зводиться до висаджування науково обгрунтовується висаджування лісосмуг (певної ширини і відстані між ними), насипанні валів і викопуванні фільтруючих канав, які затримують, відводять або поглинають поверхневі води. Важливе значення у боротьбі з ерозією грунтів належить вірно підібраній системі обробітку грунту, застосуванню сівозмін, вдало вибраним посівним культурам та застосуванню таких агротехнічних протиерозійних прийомів: оранки і культивації поперек схилів, збільшення або зменшення її глибини, обвалування на зиму тимчасовими валиками (висотою 15-25 см), регулювання висоти стерні тощо. Добре зберігають грунт від змивання посіви багатолітніх трав. Лісосмуги можуть зменшити змив грунтів у 4-5 разів.
Боротьба з ярами ведеться в залежності від стадії їх утворення: на першій стадії - вирівнюванням оранкою чи дорожньою технікою та засипанням вручну промоїн (вибоїн). А якщо навколо промоїни уже утворились схили - то їх найкраще засіяти багатолітніми травами. Коли вони уже стали великими - рекомендується робити плетені загороди (з кілків і гілок) або загати з будь-яких міцних порід (вапняків, пісковиків, тощо). І оскільки ці ділянки з орної площі уже виключаються - навколо них висаджують дерева.
На другій стадії боротьба з ярами ускладнюється: будуються розпилювачі потоків (вали, валики, канави), водовідвідні і швидкотічні лотки, підпірні стінки у верхів’ях яру, на дні споруджуються загати і плетені загороди та висаджуються дерева підібраних видів. Потрібно зробити все, щоб припинити, перш за все, глибинну ерозію, яка в цій стадії найбільш активна.
На третій стадії боротьби з ярами донні споруди потрібні для того, щоб не допустити меандрування потоку (а значить і бокового розмиву) та для накопичення пухких наносів, які покращують ріст насаджених на дні яру дерев. Регресивну ерозію припиняють залізобетонними лотками - швидко токами.
На четвертій стадії яроутворення продовжується боротьба з боковою ерозією (обмежується меандрування потоку), закріплюються схили висадкою дерев і кущів, засіваються трави, виположуються стінки яру (бульдозерами) до крутизни природної рівноваги (35 -40о), а потім (в разі потреби) - строго горизонтально виробляються тераски. Іноді схили глибоких ярів виположують за допомогою направлених вибухів. Для цього навколо яру бурять свердловини, в які закладають вибухівку і після відповідної підготовки проводять вибух. Після всіх технічних робіт схили засаджують деревами і чагарниками та засівають травами.
Коли схили яру самостійно виположуються до крутизни, що не перевищує кута стійкого природного схилу (а він різний у різних осадочних порід), на ньому починає формуватись ґрунтовий покрив, схили поступово заростають і яр переходить у балку. В дальнішому, по мірі старіння балки, її схили виположуються ще більше.