Екзогенні геологічні процеси. Вступні зауваження

На поверхні Землі, де відбувається взаємодія зовнішніх оболонок (атмосфери, гідросфери і біосфери) з земною корою, мають місце різні і досить значні процеси. Вони діють на поверхні і невеликій глибині земної кори і тому називаються екзогенними (від грец.  – префікс, що означає “зовні”, “поза чимось” і enos – походження) або процесами зовнішньої динаміки. До них відносять руйнування перенесення порід під впливом сонячної радіації, вітру, текучих вод, льодовиків, ударів хвиль, хімічної дії поверхневих і підземних вод та всього живого на нашій планеті.

Екзогенні процеси за послідовністю їх прояву в цілому поділяються на три етапи. На першому – відбувається руйнування гірських порід, на другому – знесення їх під впливом сили гравітації і транспортування на далеку відстань, на третьому – нагромадження уламкових порід в понижених місцях, морях чи озерах. Коли осадки нагромаджуються у водному середовищі і в першу чергу в морях, то вживають термін седиментація (від лат. sedimentum – осідання).

Інтенсивність екзогенних процесів залежить від багатьох факторів: клімату, рельєфу, міцності гірських порід, швидкості текучих вод тощо.

Кліматичні умови впливають на швидкість фізичного і хімічного руйнування порід. Чим більше розчленований рельєф – тим активніше діють процеси фізичного руйнування порід і переміщення їх вниз під впливом сили гравітації. Разом з тим, чим міцніші гірські породи – тим триваліше зберігаються на поверхні землі форми рельєфу, що утворені цими породами.

Розмив порід залежить від швидкості ріки і її повноводності, а вона в свою чергу – від крутизни рельєфу і атмосферних спадів.

Отже, як тільки на поверхні Землі з’являються магматичні породи, особливо, коли вони утворюють якість підвищення, на них починають діяти зовнішні сили, які в кінцевому результаті зруйнують їх, а продукти руйнування перенесуть у понижені місця чи водні басейни. І якби внутрішні сили Землі не проявлялись постійно у вигляді рухів земної кори та вулканізму – поверхня нашої планети була б рівною.

Сукупність процесів руйнування і перенесення гірських порід в понижені ділянки земної поверхні називають денудацією (від лат. denudatio – руйную, розкриваю).

Тема: Вивітрювання гірських порід. Формування кори вивітрювання. План лекції:

1. Поняття про вивітрювання гірських порід.

2. Фізичне вивітрювання.

3. Хімічне вивітрювання.

4. Органічне вивітрювання.

5. Кора вивітрювання і корисні копалини в ній.

Поняття про вивітрювання гірських порід

Під вивітрюванням гірських порід розуміють їх руйнування під впливом коливання температури, хімічної дії води, кисню, вуглекислоти, а також різних органічних речовин, які утворюються при житті рослин і тварин або при їх розкладанні.

З цього визначення випливає, що процес вивітрювання найбільш активно протікає на поверхні земної кори. В глибину він, затухаючи поступово, проявляється до найближчого залягання підземних вод.

В цьому складному процесі в якійсь мірі умовно можна виділити 3 види вивітрювання: фізичне, хімічне і органічне. Певна міра умовності такого поділу полягає в тому, що немає чіткої межі між цими процесами: при фізичному вивітрюванні в тій чи іншій мірі проявляються хімічне і органічне (біологічне), а хімічне – в багатьох випадках доповнюються фізичним і органічним. Та і органічне дуже часто втрачає чіткість, бо може завершитись вивітрюванням фізичним (наприклад, розширення тріщин в породах тиском коренів дерев) або хімічним – при виділенні кислот і кисню.