Характеристика метаморфічних порід

З розглянутих процесів можна зробити висновок, що метаморфічні породи утворюються з осадочних і магматичних шляхом їх глибокого перетворення під впливом високої температури, гарячих розчинів, що залишаються після викристалiзацiї магми, i газових компонентів. При цьому відбувається складний процес перекристалізації мінералів i гірських порід, заміна одних речовин іншими, руйнування старих структур i утворення нових тощо.

Розглянемо найбільш поширені метаморфічні породи, які при певних навичках можна легко або без особливих труднощів відрізнити від осадочних i магматичних. Перш за все, треба звернути увагу на текстуру цих порід, яка буває різною.

Сланцювата – тобто порода складається з тоненьких, паралельних пластинок або плиток, які легко (при слабкому ударі) розколюються.

Смугаста або стрічкова – якщо у породі чергуються більш-менш витримані різноколірні або світліші чи темніші смуги різного мінерального складу.

Плойчаста – якщо порода зім’ята у дрібні складочки, ніби гофрована.

Волокниста – коли більша частина породи складена волокнистими мінералами.

Мигдалекам`яна – коли в породі присутні світлі зерна овальної форми, або агрегати. Як правило, вони добре виділяються на темному фоні цієї породи.

Масивна – яка нагадує повнокристалiчнi текстури магматичних порід.

Серед метаморфічних порід найлегше розпізнаються сланці.

Глинисті сланці – це тонкосланцюватi тверді породи, які легко розколюються на рівні плитки з матовою поверхнею. Від глин вони відрізняються твердістю i тим, що не розмокають. Колір може бути різноманітним: чорним, сірим, зеленуватим. В цих сланцях можуть траплятися дрібні зерна кварцу, кристалики піриту, мінерали залізних руд та iн. В сланцях нерідко можна побачити також вуглисті частинки.

Слюдисті сланці – складаються переважно із слюд i кварцу. В залежності від того, яка переважає слюда їх називають бiотитовими або мусковiтовими. Характеризуються ці сланці шовковистим блиском на площинах сланцюватості. Текстура може бути сланцювата i плойчаста. В слюдистих сланцях можуть попадатися такі мінерали як гранат, дістен, графіт.

Приємні на вигляд (на жаль рідко трапляються) талькові та хлоритові сланці.

Талькові сланці складаються переважно з лусочок мінералу тальку i тому вони можуть бути блискучі, м’які, ніжні на дотик. Колір у них переважно сірувато-білий i світлий, сіро-зелений, нерідко з перламутровим блиском.

Хлоритові сланці складаються переважно з хлориту та домішками тальку, слюд, магнезиту та інших і тому вони бувають схожі на талькові сланці, що також складаються з лусочок i зерен, мають незначну твердість, жирні на дотик. Колір зелений, з відтінками темнішого або світлішого.

Гнейси – досить поширені метаморфічні породи, які складаються переважно з польового шпату i кварцу та домiшкiв біотиту, мусковіту, гранату тощо. Характерною особливістю гнейсів є смугаста, сланцювата або мигдалевидна текстура. Вони можуть утворюватись з різних первинних магматичних або осадочних порід. В першому випадку їх називають ортогнейсами, а в другому - парагнейсами.

Кварцити – це породи, які утворились внаслідок дуже міцної цементації зерен кварцових пісків або пісковиків. Зерна в цих породах непомітні, або слабо помітні. Злам порід блискучий, майже скляний. Колір може бути різний, але переважають світлі відтінки. Нерідко в кварцитах спостерігається смугаста текстура (особливо добре у відслоненнях i у великих зразках).

Мармури – це породи, які утворились переважно внаслідок перекристалізації вапняків, тому вони складаються із кальциту. Є ще мармури, які утворились із доломіту i тому їх називають доломітовими. Зернистість мармурів може бути різна - від великої до дрібної. Чистий мармур – білий, різні домішки надають йому іншого забарвлення: рожевого, блакитного, червонуватого, жовтуватого, сіруватого. У великих брилах мармуру іноді можна простежити первинну шаруватість вапняків, тут же можна знайти (особливо при зрізах i поліровці) сліди i відбитки черепашок молюсків.

Мармур легко можна визначити дією 10 % розчину соляної кислоти – вона бурно скипає.

Отже, ознайомившись з метаморфічними породами, ми переконались у їхній великій різновидності. Натрапивши на них у природі, можна не тільки відібрати для колекції, а й пояснити утворення в них корисних копалин, використання людиною як будівельного матеріалу, самостійно розшифрувати геологічні процеси та цікаві сторінки геологічної історії певної території.

Запитання і завдання:

1. Що таке діагенез і катагенез та які їх наслідки?

2. Дайте визначення метаморфізму та його різновидностей.

3. Охарактеризуйте різні види метаморфізму.

4. Назвіть основні метаморфічні породи, поясніть, що для них характерне і згадайте умови їх утворення.