Сейсмічне районування.

Область значних коливань земної кори і руйнувань будівель на­зивають плейстосейстовою (від грец. “плейстос” – найбільший і “сейстос” – струшений). Ця область буває різною за розмірами, в залежності від сили землетрусу (від кількох км до тисяч км). Лінії, які з`єднують точки однаковою силою землетрусу, називають ізосейстами.

Хвилі катастрофічних землетрусів можуть відчуватись на відста­ні до 1400 км від епіцентру: землетруси в Румунії 1900 і 1977 рр., силою 4 і 3 бали, відчувалися в Москві і Санкт-Петербурзі.

Сейсмічні області припадають переважно на зони субдукції (з лат. – “підведення”, “підсовування”) літосферних плит. Швидкість переміщення літосферних плит як правило становить кілька см на рік (Атлантичний океан за найновішими даними розширюється на 7 см щорічно). Місця, де зану­рюються літосферні плити виражені глибоководними жолобами. На ці міс­ця припадає 95% землетрусів. На долю Тихоокеанського кільця припадає 90% усіх землетрусів земної кулі, на Середземноморський пояс 5-6%, на серединно-океанічні хребти та на межі плит – 4-5%.

В зонах субдукції землетруси виникають на глибинах до 700 км.

Вздовж розлому Сан-Андреас Північно-Американська і Тихоокеанська плити рухаються назустріч одна другій з швидкістю 5-8 см/рік. Тут гіпоцентри знахо­дяться на глибинах від 5 до 40 км. Взагалі ж, розломи Землі що виника­ють при землетрусах іноді простягаються до 400 км.

Спостереження за землетрусами ведуться на 500 сейсмічних станціях, що розташовані в різних кінцях світу. Зараз наука вивчає землетруси з гіпоцентром на глибині до 3000 м. Можливо їх супроводжують смерчі, шквали, приводять до незрозумілих аварій на ряді об’єктів/

За допомогою методів статистичного аналізу землетрусів у балах складаються карти сейсмічної активності і середньої їх частоти. Коли їх складають для великих регіонів, то називають картами сейсмічного районування, а коли для окремих невеликих територій і населених пунктів, то картами мікрорайонування, яке необхідне будівельникам. Складають також графіки повторності землетрусів.

Проблеми прогнозування землетрусів.

Прогнозування землетрусів – найбільш небезпечних стихійних про­цесів, які спричинені внутрішніми силами Землі – одне із дуже важких завдань, що стоять перед вченими.

Прогноз землетрусів є довгостроковий і короткостроковий. Причому він повинен дати відповідь на 3 питання: де відбудеться землетрус, якої сили і коли?

Довгостроковими прогнозами можна передбачити місця і силу земле­трусів.

Місця землетрусів руйнівної сили визначають шляхом аналізу статистичних даних сили землетрусів за час їх прояву та міри активності сучасних рухів земної кори. В результаті цього складають карти сейсмічної небезпеки сейсмічного районування.

Однак, достовірність прогнозів місця і сили землетрусів сьогод­ні становить близько 75-80%. Так, згадуваний землетрус в Газлі такої сили не передбачався Замість 5 балів за прогнозом відбувся 9-бальний. І як результат – численні жертви і руйнування житлових будинків і промислових підприємств, які не були побудовані з розрахунком на таку силу поштовхів.

Час землетрусу в певній мірі можна передбачити тільки коротко­строковим прогнозом. Для цього є кілька ознак, кожна з яких все-таки, не може бути надійною.

Перед сильним землетрусом відбувається серія наростаючих по си­лі поштовхів (так званих форштоків), які чітко фіксуються на сейсмограмі. Але для цього потрібно постійно стежити за сейсмограмою і ма­ти налагоджену систему повідомлення. У Вірменії під час Спітакського землетрусу в 1988 р. цього не було. До того ж нерідко форштоки так і не переходять у сильний землетрус.

З землетрусами пов'язані зміни хімічного складу підземних вод і їх рівня (режиму). Причому не тільки в епіцентрі, а навіть за сот­ні, або й тисячі км від нього. Так кількість радону у підземних водах різко упала перед Ташкентським землетрусом у 1966 р. і збільшилась перед Каліфорнійським у 1981 р.

Перед землетрусами в епіцентрі спостерігали зміни в аномаліях геофізичного поля: магнетизму, зміни опору електричного струму, появу вночі світлого зарева над епіцентром. На дослідних полігонах в місцях високої сейсмічної активності наклонометри, які установлюються біля розломів на глибині 1-2 м, фіксують швидкі опускання або під­няття земної кори.

Про наближення землетрусу часто вказує поведінка багатьох тва­рин. Про це відомо уже не менше, як 2300 років. Так, наприклад, дворові собаки починають вити, а кімнатні – тікають з приміщень, іноді навіть тягнуть людей за одежу до виходу. Корови, коні, вівці, свині, коти ведуть себе збуджено. Птахи перелітають в інші місця. Бабаки, криси, миші та інші землерийні вибігають з нір, а змії виповзають навіть у зимову пору. Риби викидаються на берег. Японці в акваріумах тримають один із видів сома, який при наближенні земле­трусу спливає на поверхню і веде себе збуджено.

Інститут сейсмології Академії наук Казахстану навіть створив на око­лиці Алма-Ати біосейсмологічний полігон. Тридцять га передгір'я за­селили тваринами, які відчувають наближення землетрусу.

Отже, на даний час не існує жодного надійного признаку для прог­нозів часу землетрусів. Позитивний результат можуть дати тільки комплек­сні і постійні спостереження, як це було в Китаї в 1975 р., коли було передбачено час руйнівного Хайгенського землетрусу.

Спостереження за землетрусами ведуться в усьому світі на 500 сейсмічних станціях. Зараз наука вивчає землетруси з гіпоцентром на глибині до 3000 м.

Таким чином, ми розглянули одне з найстрашніших явищ природи, зрозуміли його прояв, познайомилися з різними шкалами вимірювання землетрусів і одержали певні знання їх прогнозування. Знаємо також тепер, як виникають цунамі. Ці знання нам будуть потрібні при викладанні географії в школі і для наукових пояснень при виникненні питань про землетрус.

Запитання і завдання:

1. В яких місцях можуть виникати землетруси?

2. Дайте характеристику цунамі і поясніть причину їх виникнення.

3. Від чого виникають землетруси?

4. Дайте визначення понять: осередок, гіпоцентр і епіцентр, сейсмічні хвилі.

5. Як поширюються сейсмічні хвилі?

6. Як вимірюють силу землетрусів?

7. Як визначають області з різною силою землетрусів і для чого?

8. Розкажіть про можливості прогнозування місця, сили і часу землетрусів.

9. Спробуйте показати в конспекті положення осередку, гіпоцентру та епіцентру. Покажіть на картосхемі точки з різною силою землетрусів та проведіть ізосейсти.

Таблиця 4.