
- •Тексти лекцій
- •План лекції:
- •Нагромадження знань про мінерали, породи і процеси.
- •Дисципліни геологічного циклу і галузі науки.
- •Методологія і основні методи геології.
- •Завдання геології.
- •Тема: Загальні відомості про будову, склад та вік Землі. Методи вивчення земної кори. План лекції:
- •Ідеї про утворення і розвиток Землі.
- •Будова Землі за даними геофізики і геохімії.
- •Будова земної кори.
- •Сучасні уявлення про утворення земної кори.
- •Тема: Мінерали та гірські породи. План лекції:
- •Поняття про мінерали і гірські породи.
- •Кристалічний та аморфний стан мінеральної речовини. Властивості кристалів.
- •Фізичні властивості мінералів.
- •Утворення мінералів.
- •Класифікація мінералів.
- •План лекції:
- •Поняття про ендогенні процеси.
- •Інтрузивний магматизм.
- •Форми інтрузивних тіл.
- •Магматичні гірські породи.
- •Тема: Ефузивний магматизм (вулканізм) та ефузивні гірські породи План лекції:
- •Поняття про ефузивний магматизм або вулканізм.
- •Морфологія (форма) вулканічних надбудов.
- •Типи виверження вулканів.
- •Поствулканічні явища.
- •Географічне поширення вулканів.
- •Ефузивні гірські породи і корисні копалини.
- •Тема: Рухи земної кори, дислокації та їх характеристика. План лекції:
- •Поняття про рухи земної кори.
- •Первинні форми залягання шарів гірських порід.
- •Характеристика складчастих і розривних дислокацій шарів гірських порід.
- •План лекції:
- •Поняття про землетруси і моретруси.
- •Причини виникнення і характеристика землетрусів.
- •Сейсмічне районування.
- •Проблеми прогнозування землетрусів.
- •Оцінка інтенсивності землетрусів.
- •Тема: Катагенез і метаморфізація гірських
- •План лекції:
- •Поняття про катагенез
- •Метаморфізація гірських порід
- •Типи метаморфізму
- •Характеристика метаморфічних порід
- •Екзогенні геологічні процеси. Вступні зауваження
- •Тема: Вивітрювання гірських порід. Формування кори вивітрювання. План лекції:
- •Поняття про вивітрювання гірських порід
- •Фізичне вивітрювання
- •Хімічне вивітрювання
- •Органічне вивітрювання
- •Кора вивітрювання і корисні копалини в ній
- •Запитання і завдання:
- •Тема: Геологічна діяльність вітру План лекції:
- •Основні поняття
- •Руйнівна робота вітру
- •Перенесення вітром уламкового матеріалу
- •Акумуляція еолових пісків
- •Тема: Геологічна діяльність тимчасових потоків План лекції:
- •Основні поняття
- •Робота площинних потоків і утворення делювіальних відкладів
- •Робота спрямованих потоків і пролювіальні відклади
- •Боротьба з водною ерозією
- •Сельові потоки і боротьба з ними
- •Тема: Геологічна діяльність річок План лекції:
- •Коротка характеристика річок і залежність геологічної роботи від гідрологічної характеристики
- •Робота ріки на початковій стадії формування долини.
- •Характеристика річкових долин і міграція русла
- •Утворення алювію та його характеристика
- •Циклічність у розвитку річкових долин і типи надзаплавних терас
- •Практичне значення вивчення долин.
- •Тема: Геологічна діяльність льодовиків План лекції:
- •Поширення льодовиків на планеті та умови їх утворення
- •Типи льодовиків та їх характеристика
- •Рух льодовиків та їх руйнівна робота
- •Акумулятивна робота льодовиків
- •Водно-льодовикові відклади
- •Давні зледеніння в історії Землі
- •Тема: Підземні води і їх геологічна діяльність План лекції:
- •Поняття про пiдземнi води I їх походження
- •Водопроникнiсть гiрських порiд
- •Класифiкацiя, режим I баланс пiдземних вод
- •Хiмiчний склад пiдземних вод і мінеральні води
- •Умови утворення зсувів I їх характеристика
- •Карстовi процеси I карстовi форми
- •Тема: Геологічні процеси в озерах, лагунах, лиманах і болотах План лекції:
- •Поняття про озера і болота
- •Утворення корисних копалин у прісних і солоних озерах
- •Геологічні процеси в лагунах і лиманах та утворення в них корисних копалин
- •Типи боліт та утворення торфу
- •Перетворення торфу у вугілля
- •Тема: Геологічна діяльність моря План лекції:
- •Загальні поняття
- •Фактори осадконагромадження на дні морів і океанів
- •Рух морських вод, їх руйнівна та акумулятивна робота
- •Нагромадження осадків на різних глибинах морів і океанів
- •Перетворення морських осадків у породи
- •Корисні копалини Світового океану
Причини виникнення і характеристика землетрусів.
Землетруси виникають від розрядки величезної напруги глибоко в надрах Землі. Напруга виникає в результаті переміщення в різних напрямках мас земної кори чи навіть літосфери. А вони, в свою чергу, переміщуються в результаті конвекційних течій мантійної речовини. Розрядка енергії супроводжується утворенням розломів у літосфері і переміщенням по них літосферних плит чи блоків.
Те місце, де відбулась розрядка енергії і від якого пішли сейсмічні хвилі називається осередком землетрусу. Він може бути на різних глибинах – від кількох до 600-700 км. Найбільш глибоко вони виникають на межі літосферних плит – у так званих зонах субдукції (занурення океанічних плит під континентальні).
В межах осередку є місце, де почалось розривання або переміщення твердої речовини. Воно називається гіпоцентром. Землетрус продовжується стільки, скільки триває розрив або переміщення земних мас.
На поверхні землі в області землетрусу є епіцентр – зпроектований на поверхню землі гіпоцентр.
Сейсмічні хвилі – це вертикальні і горизонтальні різкі коливання земної кори. Найбільшої сили вертикальні коливання відчуваються в епіцентрі землетрусу. Ці переміщення у вигляді хвиль йдуть першими радіально від гіпоцентру – на зразок звукових і коливаються вперед і назад. Їх називають первинними або поздовжніми і позначають латинською літерою Р (від лат. primary – первинні). За ними появляються хвилі, що направлені перпендикулярно до первинних і йдуть по поверхні Землі на зразок тряхнутої стрічки або вірьовки. Їх називають вторинними і позначають латинською літерою S (від лат. secondary – вторинні). Так як ці два види хвиль проходять в надрах Землі - їх ще називають об'ємними. Коли вони виходять на поверхню, то їх називають поверхневими. Поширюються ці хвилі повільніше, ніж об'ємні і захоплюють тільки поверхневі шари земної кори. З поверхневих найбільш відчутні так звані хвилі Релея, які схожі на хвилі на воді, де окремі частини порід рухаються вверх-вниз і в той же час вперед-назад, тобто рухаються по еліпсу. Серед поверхневих відчуваються також хвилі Лява, які біжать тільки вперед, але в них частинки порід рухаються по горизонталі (тобто перпендикулярно до хвиль Релея).
Отже, коли людина потрапляє в зону сильного землетрусу, вона відчуває дію хвиль об'ємного і поверхневого типів.
Коливання порід земної кори записується сейсмографами – різними конструкціями, що міцно закріплюються в підземеллі. Вони складаються з двох основних частин: сейсмометра і сейсмограми і фіксують не тільки сейсмічні хвилі, а й час їх проходження. Інтенсивність землетрусів визначають у балах – за різними показниками: руйнуванням будівель, деформацією земної поверхні, зміщенням порід, впливом на людей і тварин та ін. Однак, загальновизнаної міжнародної шкали балів до цього часу не існує і це ускладнює розуміння сили і наслідків землетрусу в різних країнах.
До 1917 року найбільш визнаною була 10-бальна шкала Россі і Фореля (італійця і швейцарця), яка застосовується в деяких країнах і до тепер, і російського вченого – князя Б.Б.Голіцина. З 1917 року Міжнародна сейсмічна асоціація впровадила 12 бальну шкалу італійського сейсмолога і вулканолога Меркаллі. В 1956 р. вона була удосконалена Чарльзом Ріхтером стосовно до США і стала називатись шкалою ММ (тобто, 12-бальною модифікованою шкалою Меркаллі).
В СНД з 1964 р. діє також 12-бальна шкала МSК-64 інституту фізики Землі РАН, що була розроблена професором С.В.Медведєвим (Росія), В.Шпонхойєром (Германія) і В.Карником (Чехія). В Японії – діє своя 7-бальна шкала. Китай також має свою шкалу (див. таблицю співставлень шкал землетрусів).
Зараз модно повідомляти про силу землетрусу по шкалі Ріхтера. Проте вона показує так звану магнітуду, тобто умовну величину виділеної енергії, яка фіксується по амплітудах сейсмічних хвиль, а не бали землетрусу. Магнітуду ще треба перевести в бали інтенсивності, тобто в зовнішній ефект. В шкалі Ріхтера наближено показані значення виділеної енергії в осередку від 0 до 8,8 (округлено до 9), яка вираховується в джоулях.
Магнітуду потрібно потім виразити балами на поверхні Землі, що залежить від глибини гіпоцентру. Чим глибше гіпоцентр, тим менше буде балів на поверхні землі при одних і тих же показниках магнітуди. Наприклад: при глибині гіпоцентру 10 км землетрус на поверхні Землі, при магнитуді 5 буде 7 балів; при глибині 20 км буде 6, а при 40 км - 5 балів. Ось чому повідомлення ЗМІ про силу землетрусу 7 балів (а не магнітуду) по шкалі Ріхтера не вірні і не дають повного уявлення про його руйнування. Для нас важливіше знати, якої шкоди завдав землетрус, тобто його наслідки. В Колумбії магнітуда по шкалі Ріхтера під час землетрусу в 1999 р. була 6 балів, але гіпоцентр знаходився на глибині 30 км і тому руйнування були дуже великими. Щоб краще орієнтуватись в повідомленнях засобів масової інформації про землетруси уважно проаналізуйте наведену таблицю співставлення шкал.
Таблиця 3.
Магнітуда землетрусу по шкалі Ріхтера |
4.0 |
5.0 |
6.0 |
7.0 |
8.0 |
|||||
Глибина осередку землетрусу в км |
3 |
5 – 10 |
5 |
10 |
10 |
20 |
15 |
30 |
25 |
40 |
Сила землетрусу на поверхні по шкалі МSК-64 |
7 |
6 |
8 |
7 |
7 – 9 |
7 – 8 |
9 –10 |
8 – 9 |
10 – 11 |
9 – 10 |