10.Зміст понять «державна установа», «державне підприємство», «державна служба»

Державна установа – це складний орган державно-управлінського апарату, який здійснює функції державної влади у притаманних йому організаційно-правових формах та наділений державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії відповідно до закону.

Державне підприємство

• Є господарюючим суб’єктом з правами юридичної особи.

• Засноване на державній власності.

• Володіє майном, що належить йому на праві повного господарського відання.

Перелік видів підприємств, діяльність яких пов’язана з надзвичайними суспільними інтересами, визначається Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України.

Державна служба – це професійна діяльність осіб (державні службовці), які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави в рамках своєї компетенції та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Основні категорії державного управління

• суб’єкт державного управління;

• об’єкт державного управління;

• державно-управлінські відносини;

• принципи державного управління;

• цілі державного управління;

• функції державного управління;

• форми державного управління;

• методи державного управління;

• організаційна структура державного управління;

• державно-управлінська діяльність.

Ці категорії конкретизуються низкою інших понять. Наприклад, “суб’єкт державного управління”: апарат державного управління, орган державного управління, державний службовець.

Специфіка державного управління

Специфіка державного управління полягає в тому, що воно:

1. У своєму здійсненні опирається на владу – організовану силу суспільства, здатну до примусу, а її вплив закріплений правовими;

2. Поширює свій вплив на все суспільство, піддаючи управлінській дії його найважливіші явища, процеси та взаємозв’язки

3. Діє системно, поєднуючи функціонування таких структур, як державний апарат управління і публічні прояви суспільства

Управління – складне, багатогранне явище, характерною рисою якого є протиріччя. Управління спрямоване на поєднання “інтересів” конкретної керованої системи, під якою розуміють модель будь-якого світогляду, явища, процесу, предмету або об’єкту.

Вирізняють елементарні (прості) і складні системи державного управління.

Хб	–	бажані характеристики (показники якостей);
Хр	–	реальні характеристики;
Вх	–	відхилення;
U	–	управлінські рішення;
	–	зворотній зв’язок

Функціонування елементарної системи управління здійснюється наступним чином: На основі мети (М), яку прагнемо досягти, формують бажані характеристики (показники якостей – Хб). Бажані характеристики порівнюють з реальними характеристиками (Хр) про стан об’єкта управління та визначають їх невідповідність Е=ХбХр. Органи управління формують управлінські рішення (U), які спрямовані на усунення невідповідності (Е 0), тобто на досягнення об’єктом управління бажаних характеристик (Хр = Хб). Визначення реальних характеристик (показників якостей) здійснюється за результатами зібраної інформації про стан об’єкта управління. Таким чином, елементарна система управління може розглядатися як певна структурна система початком якої є мета, а кінцевим результатом – бажаний стан об’єкту управління.

Складна система державного управління складається з окремих елементарних систем, в яких закінчення однієї елементарної системи розглядається як початок іншої елементарної системи.

Завданням державного управління у контексті викладеного вище є спрямованість на збереження стабільності системи з одночасним пошуком нових альтернатив. Поспішне та необґрунтоване прийняття важливого, стратегічного рішення варіанту може призвести до негативних наслідків.

Притаманні риси системи : самоорганізація, саморегулювання, стійкість.