Аналіз невизначеності і ризику інвестиційних проектів

Інвестиційний проект розробляють, базуючись на певних припущеннях відносно капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації виробленої продукції, цін на товари, часових обмежень проекту. Незалежно від якості і обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, пов’язаних з реалізацією проекту, завжди неоднозначний. У цьому зв’язку практика інвестиційного проектування розглядає, у числі інших, аспекти невизначеності та ризику.

Під невизначеністю розуміють стан неоднозначності розвитку певних подій у майбутньому, а також неможливості точного визначення величин основних показників розвитку діяльності підприємства, у тому числі реалізації інвестиційного проекту¹.

Виходячи з теорії про точку беззбитковості, таким показником є насамперед ціна одиниці продукції, залежність якої від даного об’ємного показника можна описати таким алгоритмом:

Z_с

р = –– + Z_v,

q

де: р – ціна одиниці виробу;

q – кількість одиниць виробленого товару;

Z_с – постійні витрати;

Z_v – змінні витрати.

––––––––

¹Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: Прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.: Максимум, 2001. – С. 502.

З наведеної формули видно, що між ціною р і обсягом виробництва q, існує зворотний зв’язок. Тобто якщо обсяги виробництва продукції збільшуються, ціна знижується.

Розглянемо приклад умовної ймовірності ціни за умови досягнення певного значення обсягу виробництва. Умовна ймовірність – імовірність певної події за умови здійснення іншої події із заданою ймовірністю.

Очікуваний обсяг виробництва, який розраховують за формулою:

V_b = ∑ q ^. і_q.

Його розмір у даному разі дорівнює 6800 од. продукції.

Для розрахунку очікуваної ціни слід спочатку визначити розрахункову ймовірність появи кожного з рівнів ціни:

R = і_p^. і_q.

Тоді очікувана ціна одиниці продукції становитиме:

P_p =∑ ^. (і_p^. і_q) = ∑ р ^. R

Виходячи з розміру очікуваного обсягу продукції і ціни, можна розрахувати очікуваний вартісний обсяг продукції:

Е(V) = V_b ^. P_p ^.

В інвестиційному і фінансовому менеджменті під ризиком розуміють міру невизначеності в одержанні очікуваних доходів від вкладених інвестицій.

Очевидно, що для загального визначення ризику слід виходити з того, за яких умов він виникає.

Система потрапляє в поле дії фактора ризику за наявності трьох умов:

• система прагне до певної мети, якою для інвестиційного проекту виступає одержання очікуваного рівня доходу;

• система має вибір шляху її здійснення (реалізація інвестиційного проекту може здійснюватися на старій (новій) технічній основі з використанням власного (позикового) капіталу);

• вибір здійснюється в умовах невизначеності, коли розмір основних показників проекту є ймовірною величиною.

Отже, враховуючи викладене, під ризиком реального інвестиційного проекту розуміють імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрат очікуваного інвестиційного доходу в ситуації невизначеності умов його здійснення¹.

Математичним очікуванням, або середнім очікуваним значенням випадкової величини D, називається число, яке дорівнює сумі добутків значень величини D на відповідні ймовірності і_d.

n

M = ∑ D_m ^. і_dm .

m=1

Цей показник виражає зміни кількості оцінки ознаки при переході від одного випадку (варіанта) до іншого.

Виходячи з результатів розрахунків, визначимо абсолютні показники ризику, до яких належать дисперсія та середньоквадратичне відхилення:

σ² = ∑(D_m - М)^{2 .} і_d;

^d

Відносний показник ризику, до якого відносять коефіцієнт варіації V, для проекту, що розглядається:

σ_(NPV)

V = ---------

М_(NPV)

Метод ”дерева рішень” дає змогу найбільш комплексно враховувати ризики реального інвестиційного проекту по окремих послідовних етапах його здійснення.

Метод доцільності витрат орієнтований на виявлення потенційних зон ризику. Перевитрати затрат можуть бути викликані такими факторами:

• початковою недооцінкою вартості проекту;

• зміною меж проектування;

––––––––––––

¹ Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – С. 244.

• відмінностями в ефективності проектів (дохідності, окупності, безпечності тощо);

• збільшенням початкової вартості проекту в процесі його реалізації і т. д.

Метод використання аналогів полягає в пошуку та використанні схожості, подібності явищ, проектів та їх зіставленні з іншими аналогічними об’єктами. Для цього методу, як і для методу експертних оцінок, характерний певний суб’єктивізм, оскільки вирішальне значення при оцінці об’єктів має інтуїція, досвід та знання експертів, аналітиків¹.

На відміну від попередніх методика зміни грошового потоку дає змогу оцінити появу заданої величини грошових надходжень по інвестиційному проекту для кожного року. Після цього складають новий проект на основі відкоригованих за допомогою знижувального коефіцієнта грошових потоків і для них розраховують NPV.

Особливе місце займає розробка методики здійснення аналізу інвестиційної чутливості. Метою аналізу чутливості проекту є визначення рівня впливу окремих факторів, що варіюються, на його фінансові показники.

Аналіз чутливості проводять у такій послідовності:

1. здійснюють вибір ключового показника ефективності інвестицій, яким може виступати внутрішня норма прибутку IRR або чистий приведений дохід;

2. формують перелік факторів, по яких досліджуватиметься сила впливу їх зміни на результативний показник.

До факторів, що варіюються, відносять:

• обсяг продажу після введення в дію інвестиційного об’єкта;

• ціну продукції, послуг;

• темп інфляції;

• необхідний обсяг капітальних вкладень;

• змінні витрати на випуск продукції;

_____________

¹ Бочаров В.В. Финансовый анализ. – СПб.: Питер, 2002. – С. 214-215.

• постійні витрати;

• ставку відсотка на банківський кредит;

• потребу в оборотному капіталі;

3. обирають «базовий» варіант, при якому всі досліджувані фактори приймають свої початкові значення. Після цього значення одного з факторів варіюються в певному інтервалі при фіксованих значеннях інших параметрів. При цьому оцінка чутливості починається з найбільш важливих факторів, задаючи певні обмеження показникам, що варіюються. Ці обмеження відповідають песимістичному та оптимістичному сценаріям;

4. оцінюють вплив зміни факторів на ключові показники ефективності проекту.